Фактори зміни попиту на працю та характеристика їх дії

Вирішальний вплив на ситуацію на ринку праці мають наступні фактори попиту на робочу силу: 1.Фонд оплати праці, який має роботодавець для найму визначеної кількості працівників. Розмір цього цільового фонду є основним економічним фактором попиту на працю. Висока заробітна плата обмежує можливості підприємця у наймі додаткових працівників, скорочує його попит, і навпаки. 2.Попит на продукцію підприємства, оскільки послуги праці необхідні саме як виробничий ресурс. Інакше кажучи, попит на працю є похідною від ринкового попиту на продукцію. 3.Стан виробництва (особливості технології; розміри та ефективність капіталу, що застосовується; досконалість методів організації виробництва і праці тощо). 4.Якість праці (освіта, професіоналізм, продуктивність праці, новаторство працівника).

Фактори пропозиції праці та особливості їх дії в розвинутих країнах і в країнах з перехідного типу.

Рішення відносно пропозиції праці приймається самими працівниками. Важливу роль при цьому відіграють такі фактори пропозиції робочої сили: 1.Реальна заробітна плата, яка є основним матеріальним стимулом: чим вище її рівень, тим більше працівників пропонують свою працю і тим довше вони прагнуть працювати. 2.Прихильність до професії. 3.Престижність праці і підприємства – роботодавця. 4.Міра відповідальності, яка вимагається від працівника. 5.Можливість реалізувати свої творчі здібності. 6.Культурні і релігійні інтереси. 7.Атмосфера в колективі та таке інше. Лінія пропозиції праці для сучасних умов господарювання економічно розвинутих країн, має важливу особливість. Індивіди, що пропонують свої трудові послуги, співвиміряють свій дохід (реальну заробітну плату) із втратами вільного часу через необхідність роботи за наймом. Спочатку вони віддають перевагу робочому, а не вільному часу, тому що можливе збільшення останнього сприймається як втрата частини доходу (ефект субституції, або заміщення). Однак в подальшому, коли матеріальна забезпеченість і рівень життя суттєво зростають, працівники намагаються збільшити свій вільний час (ефект доходу). Ця тенденція проявляється ще в позаминулому віці у вигляді скорочення робочого тижня і характерна для країн, де високий рівень добробуту забезпечує людині можливість більше часу витрачати на дозвілля.