Облік сумнівної та безнадійної дебіторської заборгованості

Одним з найважливіших принципів, визначених Зако­ном України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", є принцип обачності, за яким підприємство не по­винне допускати завищення оцінки активів та доходів, зани­ження оцінки доходів і витрат. Важливим є використання на­званого принципу при визнанні і оцінці дебіторської заборго­ваності за продукцію, товари, роботи, послуги. Майбутня економічна вигода, яку підприємство очікує від визнаної на балансі дебіторської заборгованості — це її своєчасна оплата покупцями.

Строки оплати дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги визначаються укладеними договора­ми з дебіторами або у виставлених їм для оплати рахунках. За умовами більшості угод, які укладаються підприємствами, нор­мальними вважаються строки для оплати до 30 днів з дати відвантаження продукції, товарів, робіт, послуг. Якщо після закінчення цього строку заборгованість не оплачується клієнтом, то у підприємства-виробника можуть виникати сум­ніви щодо оплати частини або всієї суми такої заборгованості. Чим більший строк несплати заборгованості, тим більші сум­ніви щодо її оплати виникають у підприємства-виробника. Сумнівна дебіторська заборгованість не визнається при оцінці активів балансу, а відноситься до резерву сумнівних боргів.

Величина резерву сумнівних боргів формується за таки­ми методами:

1. Виходячи з платоспроможності окремих дебіторів.

2. Періодизації дебіторської заборгованості.

3. Виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг.

При використанні методів платоспроможності окремих дебіторів та періодизації дебіторської заборгованості підприємство за основу використовує дані балансу та аналі­тичного обліку розрахунків. При використанні методу пито­мої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг за основу для розрахунків слугує звіт про фінансові результати.

Підприємство обирає будь-який з названих методів фор­мування резерву та розкриває його у своїй обліковій політиці. Залишок резерву сумнівних боргів на дату балансу не може бути більшим, ніж сума дебіторської заборгованості на ту саму дату.

За методом дослідження платоспроможності окремих дебі­торів формування резерву здійснюється шляхом вивчення пла­тоспроможності окремих дебіторів за виставленими їм рахун­ками. Якщо одним дебітором не оплачено декілька рахунків або один рахунок протягом визначеного періоду, то такий де­бітор визнається неплатоспроможним, а його вся заборго­ваність — сумнівною. Отже, вся сума заборгованості таких де­біторів відноситься до резерву сумнівних боргів.

Цей метод формування резерву доцільно використовува­ти малим підприємствам, що мають небагато дебіторів, або та­ким, що мають автоматизовану форму бухгалтерського обліку. Це дає можливість проаналізувати платоспроможність кожного з них зокрема.

Більш зручним у користуванні є метод періодизації дебі­торської заборгованості за. строками несплати, за яким кожній із визначеної підприємством групи, встановлюється коефіцієнт сумнівності.

Коефіцієнт сумнівності встановлюється підприємством виходячи з питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації товарів, робіт, послуг на умовах наступної опла­ти у попередніх звітних періодах (наприклад, три роки). За цим методом дебіторську заборгованість, не оплачену в період до 3-х років, можна класифікувати за такими групами:

I. 1-30 днів з дати виникнення;

II. 31-60 днів з дати виникнення;

III. 61-90 днів з дати виникнення;

IV. 91-365 днів з дати виникнення;

V. 365 днів — 2 роки з дати виникнення;

VI. роки — до трьох років з дати виникнення. '

Підприємство самостійно встановлює коефіцієнт сумнів­ності для кожної групи. Чим більший термін непогашену де­біторської заборгованості, тим вищим є коефіцієнт сумнів­ності. При цьому важливим є те, щоб загальна сума сумнівного боргу звітного періоду не була меншою від розміру безнадійної заборгованості попереднього звітного періоду. Коефіцієнт сумнівності визначається окремо для кожного року.

Визначена на основі класифікації дебіторської заборгованості величина резерву сумнівних боргів складає залишок резерву сумнів­них боргів на ту саму дату. Тому при визначенні розміру резерву на кінець звітного року, слід брати до уваги залишок невико­ристаного резерву на початок року. На інші операційні витрати з використанням цього методу буде віднесено різницю між су­мою резерву на кінець та на початок звітного періоду.