Схема аналізу фінансової спроможності підприємства

Фінансова спроможність підприємства оцінюється на підставі інформації фінансових звітів (ф.№ 1 і ф.№ 2).

Аналіз структури балансу підприємства проводиться на основі показників: коефіцієнта загальної ліквідності (К_ЗЛ) та коефіцієнта забезпеченості власниками коштами (К_ЗВК).

Основним показником, який характеризує наявність реальної можливості у підприємства поновити (або втратити) свою платоспроможність протягом певного періоду, є коефіцієнт поновнення (втрати) платоспроможності – К_ВП.

, (2.134)

де - коефіцієнти загальної ліквідності на початок та кінець звітного періоду;

Т – звітний період часу (приймає значення 3, 6, 9, 12 місяців);

- коефіцієнт загальної ліквідності, встановлений для порівняння (критичне значення К_ЗЛ≥2);

t – періоди поновлення або втрати платоспроможності підприємства, встановлені Законом (наприклад, 6 або 12 місяців).

Якщо К_ВП≥1, то підприємство платоспроможне. Для підприємств, у яких структура балансу незадовільна, здійснюється аналіз динаміки майна, структури пасиву та активу балансу.

Підставою для визнання структури балансу підприємства незадовільною, а підприємства – неплатоспроможним є виконання однієї з наступних умов: К_ЗЛ на кінець звітного періоду має значення менше 2; К_ЗВК на ту ж дату має значення менше 0,1.

Необхідним елементом аналізу є дослідження результатів фінансової діяльності та напрямків використання прибутку підприємства. Для цього на основі форми №2 визначається структура окремих складових прибутку (у %) та її зміна.