Розробка політики ліквідації неплатоспроможності підприємства

Існує 2 види реакції підприємства на його кризовий стан: захисна й наступальна тактика.

Захисна тактика ґрунтується на проведенні заходів зберігання, в основі яких лежить скорочення усіх витрат, пов‘язаних із виробництвом та реалізацією продукції, виконання робіт, утримання ОЗ та персоналу, що призводить до скорочення виробництва в цілому.

Така тактика застосовується при дуже несприятливих зовнішніх обставинах та притаманна більшості державних підприємств в Україні.

Подібна тактика може виявитися ефективною для тих підприємств, які очікують пожвавлення ділової активності й сприятливої ринкової кон’юнктури. Її застосування обмежується оперативними заходами.

Більш ефективна наступальна тактика, тобто проведення стратегічних заходів. У цьому випадку разом із ресурсозберігаючими заходами проводиться активний маркетинг, вивчення та освоєння нових ринків збуту, збільшення витрат на удосконалення виробництва тощо.

Водночас відбувається зміна або зміцнення керівництва підприємства, здійснюється комплексний аналіз та оцінка ситуації, при необхідності змінюється стратегія підприємства. Як наслідок, переглядається виробнича програма. Все це відображається у новій концепції фінансового, виробничого та кадрового оздоровлення, відповідно до якої фінансова, маркетингова, технічна та інвестиційна програми дають змогу поліпшити фінансовий стан підприємства.

Ефективність програм, які розробляються для оздоровлення підприємства, перевіряється досягненням раціональної (задовільної) структури балансу за відомими критеріями.