Загальною метою екологічного маркетингу

1 2 3 4

Тема 11 Екологічний маркетинг

11.1 Суть концепції екологічного маркетингу

11.2 Екологічні потреби

11.3 Екологічні товари

11.4 Стимулювання екологічного попиту

11.5 Місце екологічного маркетингу в діловій практиці підприємств

Концепція екологічного маркетингу

Серед цілого ряду маркетингових концепцій (удосконалення виробництва, товарної концепції, концепції інтенсифікації комерційних зусиль, традиційної концепції маркетингу, концепції соціально-етичного маркетингу) особливої актуальності набуває остання, яка відповідає принципам сталого розвитку і дозволяє гармонізувати інтереси товаровиробників (прибуток), споживачів (задоволення потреб) і суспільства у цілому (сталий еколого-соціально-економічний розвиток). У її руслі виникла концепція екологічного маркетингу, яка полягає в орієнтації виробництва і збуту на задоволення екологічно орієнтованих потреб і запитів споживачів, створення і стимулювання попиту на екологічні товари (вироби чи послуги) – економічно ефективні та екологічно безпечні у виробництві, споживанні й утилізації.

З погляду підприємства що орієнтується на виробництво екологічних товарів екологічний маркетинг – це вид діяльності підприємства спрямований на виявлення та задоволення екологічних потреб окремих споживачів та суспільства в цілому кращим способом порівняно із конкурентами результаті якого забезпечується конкурентоспроможність і прибутковість підприємства.

Екологічний маркетинг сприяє водночас із зростанням споживання, розширенням споживчого вибору та споживчої задоволеності покращенню якості життя підтримці стійкого, збалансованого розвитку територій збереженню довкілля.

Загальною метою екологічного маркетингу

- є забезпечення довгострокового добробуту суспільства з економічних соціальних і екологічних позицій на основі підприємницької діяльності суб’єктів господарювання

- формування і розвиток ринку екологічних товарів з метою вирішення протиріч між економічним розвитком і необхідністю збереження і наступного поліпшення якості довкілля.

Завдання ми екологічного маркетингу є:

- формування на ринку екологічних потреб;

- створення умов для збереження навколишнього середовища;

- пристосування виробництва до умов ринку;

- розроблення конкурентоспроможної екологічної продукції;

- одержання податкових пільг від держави за рахунок екологізації виробництва;

- інтенсифікація збуту екологічно чистої продукції;

- отримання додаткового прибутку за рахунок екологізації виробництва.

Основними функціями екологічного маркетингу є:

- вивчення попиту на екологічну продукцію;

- розвиток ринку екологічної продукції;

- планування асортименту екологічних товарів;

- ціноутворення реклама та стимулювання збуту еко продукції;

- діяльність пов’язана з упровадженням екологічно чистого пакування складування транспортування та обслуговування споживачів;

- екологічна орієнтація безпосередньо продукції, а також всього циклу її виробництва споживання – від видобутку сировини до утилізації;

- підвищення відповідальності за розв’язання екологічних проблем на всіх рівнях організаційної структури підприємства

- врахування системи оцінок роботиекологічно орієнтованих критеріїв;

- удосконалення системи заохочення ініціативи виробників до екологічного удосконалення виробництва та споживання;

- створення позитивного екологічного іміджу підприємству.

Екологічний маркетинг не може бути голослівним. У наші дні міжнародна спільнота приділяє увагу розширенню ринку екологічно маркованої продукції.

Інструментом реалізації останньої функції екологічного маркетингу є сертифікація підприємства за стандартами ISO 9001 (підприємство має сертифіковані системи управління якістю – не завдає еко деструктивної шкоди довкіллю або сприяє покращенню його стану), ISO 14001, ISO 14024 (екологічне маркування при якому право використовувати екологічний знак надається не залежною третьою стороною), ISO 14030 (випускає нешкідливу продукцію), EMAS (якщо підприємство враховує пріоритети екологічного менеджменту).

Обґрунтування досягається серйозними дослідженнями, демонстрацією досягнень у впровадженні систем екологічного менеджменту, детальним аналізом життєвого циклу продукції. Компанії-лідери беруть на себе відповідальність за продукцію за принципом «від колиски до могили», створюючи мережу послуг по інформуванню споживачів, наданню їм допомоги в обслуговуванні, модернізації і, нарешті, в утилізації відходів споживання.

У 60-і та 70-і роки заходи по охороні навколишнього середовища розглядалися в рамках підприємницької діяльності як виключно витратні, погіршуючи конкурентні позиції, а відповідно – небажані. В рамках екологічного маркетингу відповідальна поведінка підприємства стає запорукою його економічного успіху. Сьогодні це очевидно для підприємців усіх розвинутих країн.

Деякі науковці розглядають екологічний маркетинг через «призму визначеної системи його концепцій, кожна з яких акцентує увагу на одному з ключових факторів екологічного маркетингу».

Впровадження концепції екологічного маркетингу передбачає:

1) Інформаційний аспект аналіз важливих екологічних проблем які впливають на діяльність підприємства чи можуть впливати у майбутньому оцінка ринкових можливостей і загроз а також переваг і недоліків маркетингу;

2) Філософський аспект і аспект доцільності розширення місії і цілей підприємства що передбачає формулювання екзогенних принципів і цілей;

3) Аналітичний аспект розроблення і аналіз альтернатив у тому числі виділення цільових груп споживачів визначення конкурентної стратегії і стратегій позиціонування екологічних товарів;

4) Організаційний і координаційний аспект: модифікацію та інтеграцію використання інструментів маркетингу з метою дотримання принципів екологічного маркетингу у конкурентній боротьбі;

5) Аспект контролю моніторинг аналіз і регулювання маркетингової діяльності як частини стратегічного контролю [4].

Виділяють п’ять концепцій екологічного маркетингу:

1. Маркетинг товарів та послуг, з врахуванням екологічних нормативів та обмежень як найважливішого чинника зовнішнього середовища;

2. Маркетинг екологічних товарів та послуг – специфічний вид маркетингу, викликаний появою екологічних потреб населення у зв’язку із погіршенням якості середовища існування та підвищенням екологічної свідомості суспільства;

3. Маркетинг природних умов та ресурсів (маркетинг природокористування) – корпоративний вид екологічного маркетингу, суб’єктом якого є місцеві органи влади та національні уряди – юридичні розпорядники природних ресурсів, що перебувають на території регіонів та держав;

4. Некомерційний вид екологічного маркетингу, метою якого є збереження

середовища існування людини та генофонду біосфери, а також проведення відповідних заходів для відтворення порушених екосистем та окремих компонентів природного середовища;

5. Маркетинг екологічних знань і технологій – різновид маркетингу ідей (за Ф. Котлером [13, с. 253]).

Екологічний маркетинг поділяється на два типи комерційний і некомерційний.

1. Некомерційний екологічний маркетинг враховує зокрема діяльність учасників рухів за охорону природи маркетинг політичних діячів що виступають за охорону середовища існування,,наукових і суспільних програм ідей ініціатив з відновлення і підтримки екологічної рівноваги; маркетинг інвестицій в екологічні проекти на місцевому регіональному і державному рівнях маркетинг регіонів з метою приваблення виробників екологічної продукції в певний регіон маркетинг програм із створення заповідних територій і резерваторів.

2. Комерційний екологічний маркетинг – це маркетинг виробництва екологічно чистих товарів і,(послуг маркетинг природних ресурсів і умов в еко маркетингу їх називають ресурсо товарами), маркетинг екологічних квот на викиди та скиди забруднюючих речовин у природне середовище, -маркетинг економіко екологічних стимулів до проведення ефективної природоохоронної політики, маркетинг еко туризму тощо [5].

Об’єктами екологічного маркетингу можуть бути природні ресурси екологічні умови проживання та діяльності людей регіони екологічно чисті товари та послуги екологічно чисті технології, екологічно чисті продукти харчування екологічно чиста техніка екологічні програми інвестиції в екологічні програми інновації екологічного спрямування інформаційні продукти екологічні сертифікати ліцензії патенти тощо.

Суб’єктами екологічного маркетингу можуть бути держава місцеві органи влади різних,,організації виробничого профілю суспільні організації та політичні партії, підприємці підприємства й фізичні особи.

У системі управління балансованим розвитком регіонів необхідною умовою є врахування територіального фактора під час реалізації завдань, функцій та принципів екологічного маркетингу. З одного боку, територія з простого місця проведення економічних заходів стає продавцем товарів і послуг, тобто рівноправним учасником ринку, а з іншого боку, регіон (частина території) може продаватися як екологічний товар, що має свою вартість і екологічну корисність. Регіон розглядається як цілісна система, і як його рекламу використовують екологічні переваги цієї території, наприклад, екологічно чисті джерела питної води, відсутність забруднення повітря, відповідність екологічним стандартам і т. д. У цьому випадку екологічний маркетинг регіонів спрямований на залучення інвестицій, розроблення і реалізацію екологічно обґрунтованих програм, проектів, регіональних схем запобігання наслідків ймовірних екологічно небезпечних ситуацій [14, с. 121]. Причому процес еволюції екологічного маркетингу регіону нерозривно пов'язаний із формуванням на ринку екологічно усвідомлених потреб (див. рис. 1).

Рис. 1 – Розвиток концепції екологічного маркетингу регіонів

Таблиця

Напрямки досягнення конкурентного успіху

Витрати споживання	Екологічні переваги товару
індивідуальні	суспільно значимі
Нижчі ніж у аналогічних звичайних товарів	1.Вихідна позиція екологічного маркетингу захисні конкурентні переваги	2.Формування суспільно – орієнтованого іміджу: конкурентні екологічні переваги
Вище, ніж у аналогічних звичайних товарів	3.Усунення конкурентних бар’єрів раціоналізація і диференціація	4.Маркетинг як інструмент захисту довкілля: державне стимулювання через податки, екологічні платежі і штрафи