Землеустрій як функція державного регулювання земельних правовідносин

Функції управління у галузі екології визначаються як – основні напрямки діяльності державних, самоврядних та громадських об'єднань в сфері ефективного використання природних ресурсів, охорони навколишнього природного середовища та забезпечення екологічної безпеки.

Функції управління у галузі земельних відносин – як види (напрями) діяльності уповноважених органів щодо забезпечення раціонального й ефективного використання, охорони та відтворення земель.

Землеустрій - це сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб'єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил.

Мета землеустрою – полягає в забезпеченні раціонального використання та охорони земель, створенні сприятливого екологічного середовища та поліпшенні природних ландшафтів.

Основними завданнями землеустрою є:

· реалізація політики держави щодо науково обґрунтованого перерозподілу земель, формування раціональної системи землеволодінь і землекористувань з усуненням недоліків у розташуванні земель, створення екологічно сталих ландшафтів і агросистем;

· інформаційне забезпечення правового, економічного, екологічного і містобудівного механізму регулювання земельних відносин на національному, регіональному, локальному, господарському рівнях шляхом розробки пропозицій по встановленню особливого режиму і умов використання земель;

· встановлення на місцевості меж адміністративно-територіальних утворень, територій з особливим природоохоронним, рекреаційним і заповідним режимами, меж земельних ділянок власників і землекористувачів; та ін..

Землеустрій здійснюється державними та іншими землевпорядними організаціями за рахунок коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів, а також коштів громадян та юридичних осіб.

3 рівні землеустрою:

· Загальнодержавний – комплекс технічних засобів щодо території України(включаючи підготовку, складання, виконання, нагляд за виконанням документації із землеустрою стосовно визначення державного кордону в тому числі встановлення в натурі меж державного кордону), проектів землеустрою щодо організації та установлення меж територій природно-заповідного фонду та ін. природоохоронних, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного призначення загальнодержавного рівня.

· Регіональний – комплекс заходів щодо адміністративно-територіальних утворень, які включають підготовку, складання, виконання, нагляд за виконанням регіональних програм використання та охорони земель, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань щодо використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо встановлення та зміни меж

· Місцевого рівня - комплекс заходів щодо адміністративно-територіальних утворень, які включають підготовку, складання, виконання, нагляд за виконанням проектів землеустрою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад; розмежування земель державної і комунальної власності; проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок; формування нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін і використання угідь; перенесення меж земельних ділянок в натурі; технічна документація щодо виготовлення правопосвідчуючих документів.

Класифікація землеустрою залежно від завдань та методів проведення землеустрою:

· Внутрішньодержавний – організація територій с/г підприємства із запровадженням сівозмін чи розробка заходів з боротьби з ерозією ґрунтів

· Міжгосподарський – встановлення нових землекористувань, меж населених пунктів