Розкрийте сутність раннього інституціоналізму: причини виникнення, основні напрями, спільні риси і відмінності

Як альтернатива неокласичному напряму досліджень ринкових процесів на початку ХХ ст. формується інституціональний напрям економічної думки. Характерною його особливістю стали дослідження всієї сукупності соціально-економічних та політичних чинників, що розглядають у взаємозв’язку та взаємообумовленості, а також ідея необхідності соціального контролю суспільства над економікою.

Причини виникнення: 1) монополізація та корпоративізація економіки; 2)посилення циклічних коливань ринкової економіки; 3) поглиблення соціальних суперечностей; 4)зростання впливу робітничого, профспілкового та інших рухів на розвиток суспільства; 5)необхідність суспільного контролю над ринковим механізмом; 6)криза неокласичної доктрини щодо автоматичного регулювання економічних процесів.

Основні напрями: соціально-психологічний, соціально-правовий та кон’юктурно-статистичний (емпіричний) інституціоналізм.

Засновник соціально-психологічного напряму – Торстейн Веблен, автор праці «Теорія бездіяльного класу», в основі якої лежав висунутий Вебленом еволюційний підхід до вивчення суспільних явищ.

Соціально-правовий інституціоналізм – Дж. Р. Коммонс, автор праць «Розподіл багатства» та «Правові основи капіталізму». На перший план виводив аналіз правових інститутів.

Кон’юктурно-статистичний (емпіричний) інституціоналізм – У. К. Мітчел, автор праці «Ділові цикли». Вивчав проблеми циклічності та їх соціальні наслідки, роль грошового обігу та кредитно-фінансових інститутів у тогочасній економіці, озробляв теорію державного регулювання.

Спільні риси. Всі три напрями були єдиними у критиці основних положень неокласичної школи, їх поєднує так званий міждисциплінарний підхід. Через усі три концепції проходить ідея необхідності соціального контролю над економікою.