Тема 11. Правове регулювання банкрутства

 

Поняття банкрутства

Сторони у справі про банкрутство

Стадії провадження справи про банкрутство

Заходи та процедури, що застосовуються до боржника в процесі провадження у справі про банкрутство

Поняття банкрутства

Інститут банкрутства в Україніформують відповідна сукупність нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють відносини, пов'язані з банкрутством. Упровадження даного інституту в Україні обумовлено ринковою орієнтаці­єю вітчизняної економіки, визнанням державою принципів функціонування ринкової економіки.

Питання банкрутства регулюються низькою нормативних актів, які можна поділити на такі категорії:

1. Акти законодавства загальної сфери дії, що містять окремі норми щодо регулювання відносин, пов’язаних з банкрутством (Господарський кодекс України ст. ст. 209 – 215; Цивільний кодекс України, ст. 18, ст. 110);Господарський процесуальний кодекс України).

2. Акти законодавства, що визначають правове становище окремих видів суб’єктів з виключним видом діяльності (банки, страхові компанії, інститути спільного інвестування) або певної організаційно - правової форми (Господарські товариства, кооперативи, фермерське господарство) і містять окремі норми щодо можливості визнання таких суб’єктів банкрутами.

3. Спеціальні акти законодавства, що регулюють порядок визнання суб’єктів підприємництва банкрутами (Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 р.(далі - Закон від 14.05.1992). Ч. 2 ст. 2 Закону від 14.05.1992 передбачено, що цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами у регулюванні відносин, пов'язаних із банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за виключенням випадків, передбачених у Законі. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб - казенних підприємств.

Банкрутство – це визнана господарським судом неспроможність боржника відновити свою платоспроможність за допомогою процедур санації та мирової угоди і погасити встановлені у порядку, визначеному Законом, грошові вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

Ознаками банкрутства є:

- інститут банкрутства за загальним правилом застосовується у сфері підприємницької діяльності. Закон дозволяє застосування даного інституту також до фізичної особи за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності;

- встановлюється господарським судом як юридичний факт, що породжує, що на відміну від неплатоспроможності боржника, як фактичного стану, певні юридичні наслідки;

- змістом установленого господарським судом факту банкрутства є неспроможність боржника в повному обсязі розрахуватися по своїх боргах (неплатоспроможність);

- неплатоспроможність боржника має бути стійкою і не піддаватися усуненню за допомогою процедур санації та мирової угоди;

Провадження у справі про банкрутство порушується за наявності таких умов:

• матеріально-правових, тобто за наявності стійкої (понад 3 місяці) і значної (на суму не менше 300 мінімальних розмірів заробітної плати) неплатоспроможності;

• процесуально-правових – подання боржником або кредитором (кредиторами) до господарського суду (за місцезнаходженням боржника) заяви про порушення справи про банкрутство з комплектом передбачених законом документів.