Сторони у справі про банкрутство

Закон розрізняє дві категорії учасників у справі про банкрутство:

1) сторони у справі про банкрутство;

2) інші учасники у справі про банкрутство.

Сторонами у справі про банкрутство є: конкурсні кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут). Боржником є юридична особа - суб’єкт підприємницької діяльності або фізична особа за зобов’язаннями, які виникли у фізичної особи у зв’язку зі здійсненням нею підприємницької діяльності, неспроможний виконати протягом трьох місяців свої грошові зобов’язання після настання встановленого строку їх виконання, які підтверджені судовим рішенням, що набрало законної сили, та постановою про відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом. Боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом, іменується банкрутом.

Кредитор – юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов’язань до боржника.

За ознакою часу виникнення вимог до боржника і, відповідно, особливос­тями правового становища розрізняють конкурсних кредиторів (це кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника) і поточних кредиторів (тобто кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство). Крім цього, Закон розрізняє категорію забезпечених кредиторів - кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя). Проте, стороною у справі про банкрутство можуть бути лише конкурсні кредитори.

Органами кредиторів є: збори кредиторів та комітет кредиторів.

Крім сторін, участь у справі про банкрутство беруть також інші учасники:

· поточні кредитори;

· забезпечені кредитори;

· арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) - фізична особа, призначена господарським судом у встановленому порядку в справі про банкрутство як розпорядник майна, керуючий санацією або ліквідатор з числа осіб, які отримали відповідне свідоцтво і внесені до Єдиного реєстру арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) України;

· власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника;

· державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України;

· представник органу місцевого самоврядування;

· представник працівників боржника – особа, уповноважена загальними зборами (конференцією), на яких присутні не менш як дві третини штатної чисельності працівників боржника, або відповідним рішенням первинної профспілкової організації боржника (а за наявності кількох первинних організацій - їх спільним рішенням) представляти їх інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;

· уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) боржника - особа, уповноважена загальними зборами учасників (акціонерів), що володіють більш як половиною статутного капіталу боржника, представляти їхні інтереси під час провадження у справі про банкрутство з правом дорадчого голосу;

· інші особи, у випадках, передбачених Законом від 14.05.1992.

Зазначимо, що Законом від 14.05.1992 також визначені повноваження державного органу з питань банкрутства. З 21 листопада 2011 р., у результаті оптимізації системи центральних органів виконавчої влади та ліквідації Державного департаменту з питань банкрутства, Міністерство юстиції України було визначено головним центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики з питань банкрутства. Відповідні повноваження в сфері банкрутства визначені Положенням про Міністерство юстиції, затвердженим указом президента України 6 квітня 2011 року. Діяльність цього органу, зокрема, спрямована на організацію системи підготовки та видачу свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого, здійснення контролю за діяльністю призначених господарським судом арбітражних керуючих (особливо за процедурою банкрутства державних підприємств та підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків), підготовку та затвердження типових документів щодо проведення процедур банкрутства.