Інтеграційні проблеми СНД та України

Але при всьому цьому у співроб-ві Укр та СНД спостерігаються наступні проблеми: 1)сировинна, енергетична та збутова залежність У від РФ та кр-н СНД, що блокуються з нею у ек сфері, 2)деформована географ струк-ра Е та І, а ж до монопольної залежності від окремих кр-н СНД, 3)дискремінаційна пол-ка окрем держав СНД щодо У (квотування на укр-ки труби,цукор, велика кіл-ть антидемп-их процесів), 4)низька конкурентоспром-ть укр-ої прод-ії, 5)неплатоспром-ть основних суб-в ЗЕД та велика кіл-ть товарообмінних операцій, 6)недійова сис-ма митного контролю – як наслідок, значні обсяги контробанди, 7)нерозвиненність інфрастр-ри МЕД, в тому числі інформаційної, 8)значна кіл-ть фіктивних інозем-их інвестицій, 9)значна еміграція висококваліфікованих спеціалістів та претік нелегалів (в основному з країн Середньої Азії), 10)значна зарегульованість зовнішньоек операцій з окрем кр-ми СНД, 11)значний зовнішній борг У та його неврегульованість, проблема обслуг-ня і через це- намагання окрем-их російських струк-р зкупити укр-ку власність за борги. Незважаючи на все вище зазначене, кр-ни СНД залишаються пріорітетними ек партнерами У.

Україна не продовжуватиме своє головування у СНД у 2014 році

 

КИЇВ. 19 березня. УНН. Україна прийняла рішення не продовжувати своє головування у СНД у 2014 році, через відношення співдружності до нинішніх подій в Україні. Про це на брифінгу повідомив директор департаменту інформаційної політики МЗС України Євген Перебийніс, передає кореспондент УНН.

"Україна висловлює глибокий жаль, що Співдружність замість реалізації своїх завдань щодо налагодження співробітництва і врегулювання конфліктних ситуацій на пострадянському просторі, перетворилась на інструмент реалізації інтересів окремих її членів, зокрема РФ. Особливе обурення викликають факти підтримки окремими державами-учасницями СНД дій РФ щодо анексії території України у розріз з принципами міжнародного права. З урахуванням викладеного, прийнято рішення не продовжувати своє головування у Співдружності у 2014 році", - заявив він.

Таким чином, відповідна нота найближчим часом буде надіслана до Виконкому СНД, повідомив дипломат.

Причиною стало недотримання більшістю держав-учасниць СНД зобов'язань сторін, які стосуються поваги територіальної цілісності держав, недоторканності кордонів.

Крім цього дипломат назвав існуючий формат співпраці у рамках СНД неефективним.

"Україна залишає за собою право розглянути питання про доцільність подальшої участі у Співдружності",- підсумував він.

Нагадаємо, раніше Україна заявляла, що відмова та штучне затягування від проведення позачергової Ради міністрів закордонних справ СНД свідчить про самоусунення СНД від кримської кризи.

6. Напрями міжнародного економічного співробітництва України в рамках ОЧЕС в контексті геоекономічних альтернатив.

● Організація чорноморського економічного співробітництва, що була створена після розпаду Радянського Союзу, як механізм перетворення Чорного моря в зону процвітання і стабільності, сьогодні об'єднує 12 держав. Ідеологія ОЧЕС побудована на принципі відокремлення економічної діяльності від політики.

● З 18 робочих груп ОЧЕС найбільш активною є діяльність у сфері морського та сухопутного транспорту, туризму, енергетики та комунікативних технологій.

● У 2013 році Чорноморський банк торгівлі та розвитку підтримав реалізацію 100 проектів на суму 785,9 млн.Євро, що на 9,1 відсотки більше попереднього періоду. Найбільше проектів впроваджується Туреччиною (24,6%), Росією (21,7%) та Україною (12,9%). Переважно кредитуються фінансовий (45%) та енергетичний сектори (13%) а також транспорт (18%).

● Діяльність ОЧЕС сприяє, зокрема:

● - реалізації важливих інтеграційних проектів (система Трансчорноморських магістралей, автомагістраль "Чорноморське кільце", у сфері транспортування нафти і газу, електоренергетики);

● - розвитку інтермодальних перевезень як одного із базових пріоритетів транспортної політики країн-членів ОЧЕС;

● - підвищенню ефективності регулювання транзиту шляхом здійснення перевезень з використанням дозволів ОЧЕС.

● Водночас між країнами не встановилося такого рівня міжнародного поділу праці, який би забезпечив формування повноцінних регіональних ринків товарів, послуг та капіталу. Існує незбалансованість товарообміну та обмеженість номенклатури продукції. Тільки енергоносії та промислові товари залишаться взаємовигідною сферою торгівлі: країни в рамках організації постачають майже 29% сукупного обсягу палива, а його імпорт складає 38%. Крім того, взаємна торгівля має тенденцію до спаду через географічну переорієнтацію торговельних потоків частини країн на ЄС.

● Існує цілий ряд чинників, що негативно впливають на розвиток організації:.

● 1) різниця у рівні економічного розвитку держав-учасниць (діапазон темпів зростання ВВП економік за підсумками 2012 року коливався від - 6,4 до +7,2%, інфляції від -0,9 до +7,8%).

● 2) слабкість демократичних тенденцій в більшості країн-учасниць;

● 3) існування проблем і протиріч у відносинах між окремими країнами регіону та різне бачення їх ролі в об'єднанні;

● 4) невеликий бюджет ОЧЕС та неготовність країн-членів до поповнення фондів Організації;

● 5) нехтування безпековими питаннями та політикою, що призводить до гальмування реалізації інвестиційних проектів ОЧЕС.

● Внутрішні суперечності країн ОЧЕС настільки значні, що це рано чи пізно поставили б питання про фактичну самоліквідацію організації. Поштовхом міг би бути вступ Туреччини до ЄС та серйозний поступ євроінтеграційного процесу в Україні, Грузії та Молдові. Однак сьогодні ситуація навколо Криму створює загрози у сфері регіональної безпеки, що проявлятимуться в послабленні контролю за внутрішньою безпекою та власними територіями, погіршенні економічної складової, зокрема припинення розробок Чорноморського шельфу та видобутку вуглеводнів. З іншого боку плани Росії щодо розбудови інфраструктури в Криму та Чорному морі без врегулювання кримського питання не зможуть бути реалізовані самостійно і потребуватимуть досягнення нових домовленостей з партнерами.

● Таким чином об'єднуючим чинником для країн ОЧЕС стає забезпечення безпечного функціонування транспортних магістралей і об'єктів, розвиток військово-морського співробітництва та питання диверсифікації джерел енергоносіїв.

● Чи продовжить ОЧЕС в цих умовах свою діяльність суто формально як клуб для зустрічей та консультацій на експертному рівні до врегулювання кримського питання чи стане активним учасником процесу?

● Обидва варіанти можливі, але лише другий здатен принести додаткових бонусів країнам-членам.

● Кроками для переходу Організації на новий рівень можуть бути:

● - розробка цілеспрямованої програми щодо забезпечення безпеки стратегічних транспортних і енергетичних шляхів і залучення до її реалізації всіх регіональних і субрегіональних сил;

● - узгодження сфер взаємних економічних інтересів та пріоритетів держав регіону;

● - перегляд запланованих ініціатив, програм і проектів з метою їх оптимізації, в тому числі посилення слабо структурованого і фактично незахищеного інформаційного простору регіону.

● Маючи механізми проведення багатосторонніх консультацій, ОЧЕС могла б взяти активну участь у формуванні ситуації стабільності та безпеки в регіоні. Доцільно вступити в переговорний процес із міжнародними структурами безпеки з метою напрацювання механізмів партнерства в питаннях енергетичної безпеки, безпеки транспортних комунікацій, боротьби з тероризмом, урегулювання конфліктів тощо, а також налагодити відповідні механізми інформаційно-аналітичної взаємодії.

● Україна сьогодні стала ключовою фігурою регіональної безпеки та енергетичної стабільності Чорноморського регіону. Уряду потрібно побудувати адекватну систему пріоритетів щодо окремих країн ОЧЕС, висувати власні ініціативи та шукати надійних союзників, використовуючи діюче головування Болгарії та свою роль як країни-координатора робочої групи з транспорту та у галузі туризму на період до червня 2015 року.

Висновок: на сьогодні вплив ОЧЕС на подолання кризових явищ в національних економіках та формування спільних інтересів є дуже слабким. Водночас Організація представляє пов'язані між собою самостійні установи, що на основі спільних інтересів групи країн може перетворити ОЧЕС на ефективну платформу для вирішення політичних і безпекових проблем регіону.