double arrow

Роль єврорегіонів в транскордонному співробітництві України


Розширення ЄC за рахунок країн Центральної і Східної Європи має неоднозначний вплив на стан співпраці України із сусідніми країнами членами ЄС. Визначення стратегічного розвитку України в напряму інтеграції в Європейський Союз поставило питання про активне співробітництво з країнами-членнами ЄС. В рамках цього співробітництва активно почали створюватись єврорегіони, як форма співробітництва між територіальними одиницями різних країн. Активними учасниками єврорегіонів виступає низка регіонів України маючи для цього вигідне транскордонне становище, для прикладу, з 27 територіальних утворень України 19 є прикордонними.

Досліджуючи літературні джерела можна сказати про те, що великий внесок в дослідження ролі єврорегіонів в транскордонному співробітництві України зробили вчені-економісти Н. Мікула, А. Філіпченко, В. Цеханович, О. Лютак, І. Нагородна.

Метою даної статті є визначення ролі єврорегіонів в інтеграційних процесах України.

Аналіз геополітичного становища України свідчить, що країна володіє значним геополітичним потенціалом для розбудови ефективного транскордонного співробітництва. Маючи спільні кордони з членами ЄС на заході. Територія та транспортні системи України відіграють унікальну транзитну роль на традиційно торгівельно-транспортних шляхах, як через нові кордони ЄС з сходу до Європи, так і вздовж їх – з півдня на північ. Безумовно, використовувати цей потенціал необхідно з урахуванням як вітчизняного, так і світового досвіду транскордонного співробітництва.

Єврорегіони – як форма транскордонного співробітництва сприяють не тільки посиленню та поглибленню добросусідських відносин між державами, а й виступають своєрідним інструментом для інтеграції тієї чи іншої країни до європейських структур. Єврорегіони можуть розглядатись і як засіб врегулювання можливих територіальних проблем двох держав, адже їх створення частково знімає напругу щодо можливих територіальних претензій.

Утворення єврорегіонів відбувається шляхом угод про транскордонне співробітництво між органами місцевої влади прикордонних територій. На цій підставі формуються об’єднання адміністративно-територіальних одиниць муніципального і регіонального рівнів, зацікавлені в спільній реалізації різнопланових проектів у межах даної сукупності прикордонних регіонів. Основними принципами формування єврорегіонів є: добровільність участі у єврорегіонах; рівність прав партнерів, консенсус у прийнятті остаточних рішень; паритетне представництво та участь у фінансуванні.




В Україні на даний час функціонує 7 єврорегіонів: Карпатський, Буг, Нижній Дунай, Верхній Прут, Дніпро, Слобожанщина та Ярославна. На їх території мешкає більш як 20 % населення країни (7 областей, 118 районів, 115 міст) [1,178].

Аналіз діяльності існуючих міжрегіональних транскордонних співтовариств у цілому показує тенденцію до активного збільшення їхнього числа на тлі досягнень у вирішенні локальних проблем у різних сферах. Особливо це видно на прикладі країн Шенгенської групи, де Рада Європи і Європейський Союз планомірно вживають заходів, спрямованих на забезпечення свободи спілкування й створення оптимальних умов для професійної й іншої діяльності жителів суміжних територій. Значну роль відіграє Комісія Європейських Співтовариств, що надає через свої програми діючу допомогу в рішенні питань, пов'язаних з поступовим розмиванням внутрішньо європейських границь і зникненням економічних бар'єрів. У ролі «мотора» цього процесу виступає Німеччина.

Істотну допомогу в розвитку прикордонного співробітництва надають європейські організації. Ключове місце серед них займає Рада Європи. Уже в 50-х роках вона ініціювала роботу з розвитку прикордонних регіонів. Рада Європи здійснює співфінансування деяких проектів, реалізованих у рамках єврорегіонів. Особлива увага приділяється екологічним програмам (більше 50 % виділених коштів витрачається на охорону навколишнього середовища). Другою за розміром статтею витрат є підготовка кадрів для здійснення економічного співробітництва. У цілому, в бюджеті Ради Європи на таке співробітництво передбачається щорічно 100 млн. екю.



Україна має значний потенціал для розвитку транскордонного співробітництва як одного з напрямків реалізації євроінтеграційних прагнень, що пояснюється унікальним геополітичним положенням країни, Україна має значний історичний досвід співпраці із країнами, що мають спільні з нами кордони. Оскільки Україна розташована в центрі Європи, вона має ряд стратегічних характеристик, і серед них - розвинений транзитний потенціал. По території нашої країни проходить велика кількість транспортних комунікацій, що надає можливість нашій країні участі у міжнародних проектах з транспортування різного виду сировини та іншої продукції.

Угоди про транскордонне співробітництво є проявом загальносвітової позитивної тенденції до «м’якого» узгодження інтересів центру й регіонів у контекстісучасного прагнення до переорієнтації ЄС від ідеї «Європи-вітчизни» на ідею «Європи регіонів». Парламентська асамблея Ради Європи прагне до визнання йподальшого розвитку регіоналізму не тільки в рамках ЄС, але й за його межами. Отже, Україна як член Ради Європи з 1995 року не може ігнорувати подібнідокументи. Відтак, досвід застосування різних форм міжрегіональної взаємодії, у тому числі й створення єврорегіонів, потребує вивчення та ретельного аналізу зметою можливої його реалізації в межах транскордонних територій за участю регіонів України.

Правові основи розвитку єврорегіонів закладено Європейською конвенцією про основні принципи транскордонного співробітництва між територіальними общинами або органами влади 1980 року (Україна приєдналася до Конвенції у 1993 році), Європейською хартією місцевого самоврядування (ратифікована Верховною Радою України у 1997 році) [5] .

Розвиток єврорегіонів на території України здійснюється відповідно до вимог актів законодавства, зокрема Законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» (№ 280/97-ВР), «Про місцеві державні адміністрації» (586-14), «Про зовнішньоекономічну діяльність» (№ 959-12), Указу Президента України «Про Концепцію державної регіональної політики» (№ 341/2001) та Угоди про партнерство і співробітництво між Європейськими співтовариствами, їхніми державами-членами та Україною, інших міжнародних договорів України з різними країнами [2].

Аналіз нормативних документів із зазначеного напрямку дозволяє виділити такі основні пріоритети транскордонного співробітництва України: зміцнення конкурентоспроможності регіонів країни; спрощення процесу перетину кордону та створення відповідної інфраструктури; укладання нових транскордонних угод; розвиток мережі консалтингових центрів та центрів підтримки малого та середнього підприємництва в прикордонних регіонах; координація соціально-економічного та екологічного розвитку прикордонних регіонів; гармонізація законодавства України у відзначених сферах з європейським законодавством.

В основі формування державної регіональної політики у сфері транскордонного співробітництва має бути підхід, направлений на посилення ролі регіонів у активізації інтеграційних процесів України та розвитку транскордонного співробітництва, підвищення конкурентноздатності окремих регіонів країни, що в кінцевому підсумку, зміцнює економічний потенціал держави [1].

Гальмування процесів транскордонного співробітництва в Україні відбувається через низку проблем. На даний час, незважаючи на значну кількість нормативно-правових документів, які регламентують міжрегіональну співпрацю, в Україні відсутня єдина науково обґрунтована концепція транскордонного співробітництва, яка б пропонувала методологічні підходи до розвитку процесів з урахуванням не лише окремого прикордонного регіону, а й загальнонаціональних інтересів. Складна ієрархічність системи управління процесами транскордонного співробітництва призводить до дублювання повноважень за окремими напрямками, з одного боку, та невизначеності механізмів фінансування програм – з іншого. Більшість міжнародних програм передбачає фінансування проектів з боку реципієнтів в межах не менше 20 % . В Україні більшість прикордонних областей (маються на увазі західні регіони, що мають спільні кордони з країнами ЄС) визнані дотаційними і, на жаль, досить часто не мають власних бюджетних коштів для реалізації програм. Тому необхідний чіткий механізм залучення коштів на національному рівні для забезпечення програм транскордонного співробітництва[4].

Основними проблемами з українського боку щодо подальшої реалізації Програм сусідства є відсутність фінансування для їх розробки і подальшого вироблення конкретних проектних пропозицій, а також неузгодженість механізмів одночасного співфінансування транскордонних проектів за рахунок коштів програм ЄС, національних і регіональних бюджетних асигнувань та позабюджетних джерел [1].

Основними завданнями щодо подальшого розвитку єврорегіонів є:

 підтримка взаємовигідних зв’язків із сусідніми країнами, країнами-кандидатами та державами ЄС;

 здійснення заходів для поступового усунення перешкод (адміністративних, правових), що стримують розвиток транскордонної взаємодії;

 приведення українського законодавства з питань регіонального співробітництва у відповідність з міжнародними нормами [6].

З вищезазначеного можна виділити такі проблеми пов’язані з інтеграційними процесами в Україні:

1. Відсутність єдиної науково-обгрунтованої концепції транскордонного співробітництва;

2. Відсутність чіткого розподілу функцій між органами регулювання транскордонного співробітництва України;

3. Невизначеність механізмів фінансування транскордонного співробітництва;

4. Відсутність фінансових ресурсів для реалізації програм транскордонного співробітництва.

Виходом з вищезазначених проблем є розробка комплексних державних програм залучення внутрішніх інвестиційних ресурсів для фінансування програм транскордонного співробітництва та розробка законопроектів, які б регламентували діяльність державних органів регулювання транскордонного співробітництва.

Підводячи підсумки досліджуваної проблеми можна спостерігати те, що в Україні склались реальні можливості для активного транскордонного співробітництва з різними країнами, зокрема можна наголосити на її географічному розташуванні між сходом і заходом, що дає можливість виступати проміжною ланкою між цими частинами світу.

Також, в Україні розташовані сім єврорегіонів, що повинно сприяти посиленню ролі України на світовій арені як стратегічного партнера країн-учасниць цих регіональних транскордонних утворень.

 

Назва єврорегіону Дата створення Склад єврорегіону
1.Карпатський єврорегіон 14 лютого 1993 р. Львівська, Івано-Франківська, Закарпатська, Чернівеціка області (Україна), Підкарпатське воєводство (Польща), Кошицький та Пряшівський краї (Словаччина), медьє Боршод-Абауй-Земплен, Хайду-Біхар, Хевеш, Яс-Надькун-Сольнок та Сабольч-Сатмар-Берег (Угорщина); повіти Біхор, Селаж, Сату-Маре, Марамуреш,Харгіта, Сучава та Ботошань (Румунія)
2.Єврорегіон «Буг» 29 вересня 1995 р. Волинська область, Жовківський та Сокальський райони Львівської області (Україна), Люблінське, воєводство (Польща), Брестська область (Білорусь)
3.Єврорегіон «Нижній Дунай» 14 серпня 1998р. Одеська область (Україна), райони Вулканешти, Кагул , Кантемір (Молдова), повіт Бреіла, Галац, Тульча (Румунія)
4.Єврорегіон «Верхній Прут» 22 вересня 2000р. Чернівецька та Івано-Франківська області(Україна), Ботошанський та Сучавський повіти(Румунія), Фалештський, Єдинецький,Глоденський, Окницький, Ришканський таБриченський ( Молдова).
5. Єврорегіон «Дніпро» 29 квітня 2003р. Чернігівська область (Україна), Брянська область (Росія), Гомельська область (Білорусь)  
6.Єврорегіон «Слобожанщина» 7 листопада 2003р. Харьковська область (Україна), Белгородська область (Росія)    
7.Єврорегіон «Ярославна» 24 квітня 2007р. Сумська область (Україна), Курська область (Росія)  
8.Асоціація «Чорноморський єврорегіон» 26 вересня 2008р. Азербайджан, Албанія, Болгарія, Греція, Грузія, Молдова, Російська Федерація, Румунія, Сербія, Туреччина, представлені на рівні міст, областей, провінцій, країв, автономних республік, Україна (Одеська, Миколаївська, Херсонська, Запорізька, Донецька області, Автономна Республіка Крим, а також місто Севастополь).
9.Єврорегіон «Донбас»   10. Єврорегіон Дністер 29 жовтня 2010 р.   2 лютого 2012 року Луганська область, Донецька область (Україна), Ростовська область (Росія)     Винницкая область України, Сорокський, Флорештський и Шолданештський райони Молдови

 

Заказать ✍️ написание учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Сейчас читают про: