double arrow

ОЧЭС согласовала маршрут будущей черноморской кольцевой автомагистрали


 

Министры транспорта стран-членов Организации Черноморского экономического сотрудничества (ОЧЭС), в том числе Молдовы, согласовали на совещании в Софии (Болгария) маршрут будущей Черноморской кольцевой автомагистрали.

Как сообщили "Инфотаг" в министерстве транспорта и дорожной инфраструктуры, из украинской Одессы в румынский Бухарест она проляжет двумя путями через Молдову: через Кишинев и Унгень и через Рени - Джурджулешть - Галаць.

Министр транспорта и дорожной инфраструктуры РМ Василе Ботнарь сообщил на заседании, что маршрут разработан таким образом, чтобы служить реальным потребностям трех государств в сфере перевозок.

"С европейской точки зрения эта автомагистраль, включающая Кишинев, позволит Молдове присоединиться к важному потоку транспорта", - сказал министр.

Также в Софии была подписана декларация министров о поддержке развития "зеленого" транспорта в странах ОЧЭС.

 

 

Інтереси України. У геополітичному відношенні Чорноморський регіон є надзвичайно важливим для України як з погляду її економічних інтересів, так і з позицій національної безпеки держави. Для нашої країни велике значення мають широкомасштабні комунікаційні проекти в рамках ОЧЕС з будівництва кільцевої автомагістралі навколо Чорного моря і системи магістральних трубопроводів для транзиту нафти і газу з Центральної Азії, Закавказзя, Близького і Середнього Сходу до Європи.

Отже, участь України в такому регіональному інтеграційному об'єднанні як ОЧЕС обумовлена транзитним характером її економіки, якій крім захисту від загроз і викликів глобалізаційних процесів також необхідна інтеграція в світовий економічний простір на паритетних умовах. Отже, головними стратегічними інтересами України в регіоні Чорного моря є: - диверсифікація джерел енергоресурсів за рахунок запасів Каспійського моря, які за своїм об'ємом значно перевищують запаси країн Близького Сходу; - використовування території України для їх транспортування за маршрутом Схід-Захід і Захід-Схід; - вихід на ринки Близького Сходу за рахунок транспортних коридорів по осі Північ-Південь і у зворотному напрямі; - ліквідація загроз власної безпеки за рахунок загроз східного походження: нелегальна міграція, наркоторгівля і торгівля людьми, розповсюдження зброї і т.д.




Важливим моментом щодо інтересів України в розвитку причорноморського співробітництва є необхідність розглядати цей процес в двох політичних вимірах і двох економічних поняттях: вузькому і широкому. У вузькому вимірі передбачається співпраця територій, які безпосередньо прилягають до Чорного моря і в господарському відношенні тісно з ним пов'язані, що обумовлюється традиціями взаємостосунків прибережних територій, які історично склалися. Широкий вимір полягає в реалізації зовнішньополітичного курсу на євроінтеграцію. І для цього українське керівництво створює сприятливі умови для посилення своєї ролі в глобальних і регіональних системах міжнародних відносин. В цьому відношенні йдеться про залучення до причорноморського співробітництва всього економічного простору України через механізм взаємодії державних і підприємницьких структур, який повинен забезпечити розвиток співробітництва країн-учасниць з метою повноцінного входу в економічний і правовий простір європейського континенту.

Таким чином, в ОЧЕС Україна бачить, перш за все, важливий міжнародно-правовий інструмент розвитку всього спектру відносин між країнами регіону.

 

7. Інтеграційний потенціал євразійського співробітництва України

 

События на Украине стали серьезным испытанием для внешней политики России. Как скажется этот кризис на формирование пророссийского альянса – Евразийского союза?



Изначально Украина рассматривалась как одна из главных стран-членов Евразийского союза, помимо Белоруссии и Казахстана. Такой союз мог быть очень влиятельным на мировой арене, чего не могли допустить американцы. Поэтому ими были брошены все силы на обострение отношений между Россией и Украиной, с целью препятствовать вхождению Украины в Евразийский союз.

После государственного переворота и прихода к власти неонацистов на Украине при поддержке западных стран, говорить о вхождении в Евразийский союз стало невозможным. Единственный вариант в ближайшей перспективе – это федерализация Украины, когда юго-восток страны может самостоятельно заявить о желании союза с Россией.

После событий на Украине, по моему мнению, стоит ожидать попыток государственного переворота в других странах-членах Евразийского союза: Армении, Белоруссии, Казахстане и других потенциальных стран-участниц на территории СНГ. Западные силы сделают все возможное, чтобы не допустить формирование пророссийского альянса.

Ухудшение отношений Америки с Россией, ставит под угрозу отношения США с другими странами, желающими вступить в Евразийский союз. Поэтому лидерам этих государств придется вести себя осторожно при взаимодействии с западными странами и Россией одновременно.

Ситуация с Украиной может отпугнуть другие государства на территории СНГ сотрудничать с Россией из-за возможных санкций. Здесь мы можем упомянуть Азербайджан, Грузию, Узбекистан и др.

Важным моментом, который окажет влияние на формирование Евразийского союза, является отсутствие идеологии. Есть идея, но не идеология. Идеология необходима для сплачивания, понимания цели и будущего развития. Создание такой идеологии важнейшая задача, без которой Евразийский союз превратиться в неудавшийся проект. Необходимо сформировать и понимание у потенциальных участников Союза преимуществ, которые он несет.

Все это говорит о том, что дальнейшее развитие Евразийского союза пройдет в атмосфере жёсткого противостояния с западными силами. Придется использовать новые инструменты, новую тактику, новые условия для формирования мощного евразийского альянса. Придется работать больше, чем ожидалось, чтобы идея Евразийского союза стала реальностью.

 

8. Специфіка прикордонного економічного співробітництва України

Тема 11. ГЛОБАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ТА РИЗИКИ СУЧАСНОГО СВІТОГОСПОДАРСЬКОГО РОЗВИТКУ

Питання семінару:

Питання семінару (програмні питання):

1. Класифікація глобальних ризиків. Зовнішні та внутрішні загрози економічної безпеки України.

 

30 глобальних загроз економіці 2014 року

Водна криза, антибіотикостійка бактерія, «кібергедон» і ще 28 ризиків можуть підірвати крихке відновлення світової економіки 2014 року. Список основних глобальних загроз опублікував у четвер Всесвітній економічний форум (ВЕФ)

Денис Закіянов — 17 Січня 2014, 12:00

·

·

Мені подобається        

Нинішній рік розпочався з райдужних прогнозів. Минулого тижня Світовий банк випустив великий оптимістичний звіт, згідно з яким зростання глобальної економіки має прискоритися з 2,4% 2013 року до 3,2% 2014 року, завдяки чому поліпшаться справи і в України, де збільшення ВВП становитиме 2% проти уточненого торішнього показника -1,1%.

 

Ілюстрація Thinkstock

Вчора організатор щорічних зустрічей світових лідерів у Давосі – ВЕФ – опублікував реалістичну доповідь, показавши, що над відновленням економіки нависло три десятки дамоклових мечів. Будь-якого моменту якийсь із них може впасти, зірвавши цілу в'язку інших. Наприклад, у разі виникнення труднощів із виплатою боргів у Євросоюзу, США чи Японії, каскад фінансових проблем неодмінно впаде на країни світу, що розвиваються.

«Найбільшим розвиненим економікам, як і раніше, загрожують фіскальні кризи. Враховуючи, що державний борг США перевищує 100% ВВП цієї країни, а в Японії він зашкалює за 230%, інвестори в один момент можуть вирішити, що ці рівні непідтримувані», – наголошено в звіті ВЕФ.

Топ-10 найбільш руйнівних глобальних ризиків виглядає так:

1. Фіскальні кризи в ключових економіках. Якщо інвесторів занепокоїть надмірний борговий тягар якої-небудь держави, її уряд зіткнеться із зростанням процентних ставок, інфляційним тиском і труднощами в оплаті боргів іншим країнам.

2. Високе структурне безробіття і неповна зайнятість. Зростання безробіття не таке страшне, якщо воно має циклічний характер. Якщо ж воно триває довго, трудові ресурси втрачають навички. Такі країни, як Іспанія, де рівень безробіття серед молоді перевищує 50%, ризикують дістати «втрачене покоління» нероб.

3. Водні кризи. Значне зниження якості і кількості прісної води загострює конкуренцію в таких важливих ресурсномістких галузях, як виробництво їжі та електроенергії. Виникнення дефіциту води в якомусь регіоні може загальмувати його розвиток або спровокувати міждержавний конфлікт.

4. Нерівність доходів. Прірва, яка зростає, між найбагатшими та найбіднішими громадянами в окремих країнах може призвести до соціальних вибухів і скинення урядів, що, як правило, шкодить економічному розвитку. Свою лепту вносить і глобалізація, яка поляризує доходи розвинених економік.

5. Помилки в боротьбі зі змінами клімату. На думку ВЕФ, уряди й корпорації неефективно борються чи зовсім нічого не роблять для захисту населення або для допомоги бізнесам в адаптації до змін клімату. Якщо глобальне потепління проявиться достатньою мірою, найсильнішого удару зазнають найменш розвинені країни.

6. Почастішання повеней, штормів, пожеж та інших екстремальних погодних явищ. Зміна клімату збільшує частоту й руйнівну силу природних катаклізмів. Бурхлива стихія, ймовірно, знищуватиме дедалі більше будівель, доріг і сільськогосподарських угідь.

7. Помилки глобального управління. Для розв’язання загальних світових проблем підписано чимало угод і створено безліч міжнародних інститутів. У таких структурах завжди є конфлікт національних і політичних інтересів. Ризик ухвалення глобальними регуляторами неадекватних рішень тісно пов'язаний із великою кількістю інших загроз світовій економіці.

8. Харчові кризи. Ця загроза виникає, коли країни втрачають надійний доступ до поставок продуктів у необхідній кількості та якості. Крім найбідніших країн Африки та регіонів, постраждалих від природних катаклізмів, голод може виникнути в охопленій війною Сирії.

9. Крах великого фінансового механізму чи інституту. Через більш як п'ять років після колапсу американського інвестбанку Lehman Brothers багато економістів побоюються повторення такої біди, висловлюючи невпевненість щодо якості активів фінансових гігантів. Крах великого банку чи валютного режиму знову пустить шокові хвилі по всій світовій економічній системі, як це сталося 2008 року.

10. Поглиблення політичної та соціальної нестабільності. У багатьох важливих для світової економіки країнах руйнується довіра і взаємні зобов'язання між владою і громадянами. Це може призводити до урядових колапсів, соціальних бунтів, регіональної чи глобальної нестабільності та збройних конфліктів. Військова агресія, а також агресивна міжнародна чи торговельна політика однієї з країн може погіршити інвестування і підірвати фінансовий ринок всього регіону.

Заказать ✍️ написание учебной работы
Поможем с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой

Сейчас читают про: