Ризики ВЕФ згруповані в п'ять категорій: економічні, природні, геополітичні, технологічні та соціальні

Клікнутм для збільшення

До економічних ризиків, крім перерахованих вище, зараховують кризу ліквідності у банків або ринків капіталу, економічні шоки від стрибків цін на нафту, вихід з ладу великих інфраструктурних мереж, а також зниження значущості американського долара як світової резервної валюти. Експерти ВЕФ вважають, що світові центробанки можуть почати позбуватися запасів доларів, що вплине на глобальну економіку і порушить геополітичний баланс.

До групи природних ризиків належать нафтові розливи, вибухи атомних електростанцій та інші катастрофи, які можуть статися з вини людини. Також експерти остерігаються великих колапсів екосистем, пов'язаних із зменшенням біологічного різноманіття на багатьох ділянках суші та океану. Це може зашкодити таким галузям, як рибальство та лісництво, і привести до незворотних змін навколишнього середовища.

До геополітичних ризиків експерти додали зростання корупції, яке підриває авторитет влади, ескалацію добре організованої міжнародної злочинності та незаконної торгівлі, великомасштабні терористичні атаки, а також розгортання зброї масового ураження, що провокує міжнародні конфлікти. На думку ВЕФ, у світі є загрози переростання міжнародних суперечок у зіткнення армій. Тривогу також викликає ресурсна націоналізація – прагнення деяких держав експропріювати чи обмежити експорт важливих для світової економіки ресурсів.

 

Фото Thinkstock

Група технологічних ризиків складається з трьох пунктів. До неї входить ескалація великомасштабних кібератак, проведених урядами, кримінальними організаціями чи терористами, і масивні шахрайства чи крадіжки електронних даних. Підірвати світову економіку також може масовий вихід із ладу головних інформаційних систем, від яких сьогодні залежать промислові виробництва, сфера послуг і комунікації.

Сучасний світ стрімко розвивається в напрямку «Інтернету речей», коли дедалі більше різноманітних приладів підключається до комп'ютерних мереж і все більше аспектів людського життя потрапляє в залежність від них. Для катастрофи, пов'язаної з виходом із ладу цих мереж, уже придумано ім'я «кібергедон», однак її масштаби експерти передбачити не беруться.

До соціальних ризиків віднесені можливі спалахи пандемії. Експерти ВЕФ відзначають, що смертоносні бактерії еволюціонують і стають все більш стійкими до існуючих антибіотиків. Важким тягарем для багатьох економік стане зростання частки хронічно хворих громадян і подорожчання послуг з догляду за ними.

Істотний ризик несе і безконтрольна урбанізація. Помилки, допущені при проектуванні міст, призводять до перевантаження інфраструктури та забруднення середовища. Світові економіки несуть всі великі втрати в зв'язку з тим, що населенню мегаполісів з кожним роком стає важче переміщатися крізь дорожні затори, отримувати послуги першої необхідності, ростити дітей і зберігати здоров'я в деградуючою екологічному середовищі.

 

2. Стратегічні ризики України в умовах трансформації глобальної економіки.

Останні 10-12 років Україна знаходиться у перманентному стані політичної та соціальної напруги. Країну повсякчас, від виборів до виборів, від майданів до антимайданів, лихоманить протестна пандемія. Відбувається постійна деформація соціального та державного організму, що призводить до формування складної, майже повсюди з перекосами, соціальної матриці буденності пересічного українця.

Останні 10-12 років Україна знаходиться у перманентному стані політичної та соціальної напруги. Країну повсякчас, від виборів до виборів, від майданів до антимайданів, лихоманить протестна пандемія. Відбувається постійна деформація соціального та державного організму, що призводить до формування складної, майже повсюди з перекосами, соціальної матриці буденності пересічного українця. На фоні надзвичайно складної соціально-економічної ситуації, відсутності ефективних механізмів управління процесами, вкрай нерівномірний розподіл матеріальних благ між членами суспільства, переконцентрація ресурсів в руках обмеженого кола людей, вибіркова монополія на владу та управління, системна корупція, вибіркове судочинство, не правові дії силових органів, законодавчі «колізії», криза політичної системи, деградація гілок влади та інститутів держави, видова боротьба за виживання між групами впливу, відсутність соціального ліфту, занепад основних галузей народного господарства, гуманітарна криза, відсутність стратегічних планів розвитку країни, хиткість суверенітету, формується паталогічний психотип поведінки сучасного українця. Він не бачить себе у перспективі майбутнього, воно по великому рахунку як програма відсутнє, тому у проекції відсутня і сама людина. В українця забрали останнє – мрію, а натомість запропонували огидну химеру. В основі соціальних протестів та виступів громадян України кінця 2013 – початку 2014 лежить саме така поведінкова мотивація і саме вона є визначальною загрозою.
До всього цього додається складна глобальна шахова партія, що розігрується між геополітичними важковаговиками. У цих умовах вирішення проблем внутрішньополітичного порядку значно ускладнюється. Без жодних сумніві ми спостерігаємо системну ін’єкцію нових соціально-політичних вірусів та використання технологій соціального та політичного інжинірингу, які зазвичай тестують на нижчих соціальних видах у країнах «третього світу», використовуючи їх як мальтузіанське гетто. Україна вкотре нагадує дике політичне поле по відпрацюванню «заморських і континентальних» технологій дестабілізації ситуації в країні.
В контексті вище окреслених тенденцій ми виділяємо наступні ймовірні ризики та загрози, які можуть мати місце у найближчому майбутньому:

1. Дефрагментація суспільства: регіональна, етнічна, мовна, світоглядна, політична тощо;
2. Соціальне протистояння всередині самого суспільстві;

3. Масові соціальні заворушення;

4. Тотальна анархія;

5. Громадянська війна;

6. Запровадження диктаторської форми правління;

7. Демонтаж наявної політичної системи

;
8. Зміна державного ладу та устрою;

9. Масовий відтік капіталу з України

;
10. Соціогуманітарна криза;

11. Остаточне закріплення статусу ресурсного придатку країни;

12. Вдосконалення та поглиблення корупційних схем;

13. Регіоналізація, федералізація та втрата суверенітету

;
14. Руйнування інфраструктури країни;

15. Економічний та фінансовий колапс.

Ми опинились перед масштабним соцієтальним викликом: бути українцям монолітним соціальним і політичним видом чи ні? Чи здатні ми, в контексті глобальної цивілізаційної еволюції людства, виробити необхідні адаптаційна механізми виживання, або ж ми просто одна з сотень тупикових гілок розвитку? Межа долі країни у фізичному та віртуальному просторі вже проведена і ми стоїмо на краю прірви.
Ми можемо стверджувати наступне. Суспільно-політична напруга в країні буде залишатись на досить високому рівні, особливо зважаючи на її важливе геостратегічне значення в межах євразійського континенту (США – ЄС – РФ (+КНР)). Вочевидь, поряд із внутрішньополітичними протистояннями між групами впливу, важливим фактором загострення суспільно-політичного протистояння буде боротьба між глобальними світовими акторами. Очікування з приводу стабілізації ситуації в Україні є досить примарними, зважаючи на високий рівень конфліктогенності як на внутрішньому, так і на зовнішньому рівнях. У новому 2014 році можна очікувати продовження посилення проросійських позицій на території країни.
Більшість експертів схильні до думки про невідворотність затягування та стагнації конфліктної ситуації в Україні. Окрім того, ймовірність ризиків підвищення градусу соціальної напруги та нових міжелітарних протиборств в країні досить висока.
Як результат, ми можемо припустити, що соціальні, політичні та економічні негаразди в Україні будуть продовжуватись протягом 2014 року. Це посилить глибинну соціокультурну та гуманітарну кризу в країні і призведе до подальшої інстутиційної та управлінської деградації держави. Україна залишиться в ситуації внутрішньополітичної та зовнішньополітичної невизначеності в угоду геополітичним «ігрищам» блюстителів демократичного вектору руху України з одного боку, а з другого – всепоглинаючій настирності та амбіційності «відновленої імперії».
2014 рік може принести нам важко прогнозовані, ситуативні комбінації майбутнього. Однозначним є те, що основні перехрестя економічних, політичних та цивілізаційних протиборств залишаться полями напруги з високим відсотком ймовірності появи неочікуваних альянсів та геополітичних конфігурацій.

 

3. Особливості національного енергоспоживання в контексті глобальних викликів.

Україна скоротить енергоспоживання на 9% до 2020 року

 

КИЇВ. 8 листопада. УНН. Головною метою “Проекту національного плану дій з енергоефективності до 2020 року” є скорочення до 2020 року кінцевого енергоспоживання на 9%. Про це сьогодні в ході презентації проекту сказав директор Департаменту - головний державний інспектор з енергозбереження Департаменту державного регулювання Держенергоефективності Олександр Тронь, передає кореспондент УНН.

“Головна мета цього проекту Національного пану дій – це забезпечення до 2020 року зменшення кінцевого енергоспоживання на 9%”, - сказав він.

Разом з тим, за його словами, метою до кінця 2014 окує скорочення кінцевого енергоспоживання на 2%.

Як повідомлялось, сьогодні в рамках V міжнародного інвестиційного бізнес-форуму з питань енергоефективності та відновлювальної енергетики відбулась презентація “Проекту національного плану дій з енергоефективності до 2020 року”.

Джерело: УНН

Грошова вартість економії від реалізації технічного потенціалу енергоефективності в громадських та комерційних будівлях дорівнює 3,5 млрд. грн. на рік (0,3 млрд. євро).

Грошова вартість економії від реалізації потенціалу енергоефективності в будівлях ДНЗ складає 0,95 млрд. грн. Грошова вартість економії від реалізації потенціалу енергоефективності в будівлях ЗНЗ складає 2,6 млрд. грн.

4. Екологічні пріоритети розвитку сучасної відкритої економіки України. Вплив зміни клімату на міжнародну економічну діяльність України.