Реалізація грошово-кредитної політики центрального банку передбачає використання різних методів впливу на кредитну діяльність комерційних банків.
|
86.
Політика облікової ставки – регулювання оплати (процента) за позики, які центральний банк надає комерційним банкам, що впливає на їхню здатність розширювати кредитні операції.
Цей метод є недостатньо ефективним, так як охоплює лише ті банки, які мають потребу в кредитах Центрального банку.
Операції на відкритому ринку – це купівля або продаж Центральним банком цінних паперів з метою впливу на ресурси комерційних банків.
Основні види цінних паперів, з якими Центральний банк проводить операції на відкритому ринку:
- казначейські векселі;
- безпроцентні казначейські зобов’язання;
- облігації державних позик уряду і місцевих органів влади;
- облігації окремих приватних компаній допущені до біржової торгівлі;
|
|
- першокласні короткострокові цінні папери.
Ефективність операцій на відкритому ринку обумовлена рівнем економічної зацікавленості комерційних банків у придбанні державних цінних паперів.
87.
Політика обов’язкових резервів - це застосовується з метою забезпечення ліквідності банків та грошово-кредитного регулювання.
Призначення політики обов’язкових резервів:
1. Забезпечення постійного рівня ліквідності комерційних банків (зміною розмірів обов’язкових резервів центральний банк може блокувати або змінювати значну частку ліквідних коштів комерційних банків і таким способом впливати на їхню діяльність)
2. Інструмент регулювання грошової маси (збільшення норми обов’язкових резервів зменшує кредитний потенціал банків і масу грошей в обороті; зменшення цієї норми, навпаки, вивільнює додаткові ресурси, сприяє розширенню активних операцій банків і збільшенню маси грошей в обороті)
Зміна норм обов’язкових резервів - регулює ресурси комерційних банків, які вони зобов’язані зберігати в центральному банкові.
88.
Величина коштів, що зберігаються в Центральному банку, встановлюється в певному співвідношенні до величини депозитів банку.
Ефективність встановлення норм обов’язкового резервування залежить від діапазону охоплення ними різних категорій зобов’язань комерційних банків.
Рефінансування – це погашення старої заборгованості шляхом нових запозичень.
Центральний банк для впливу на діяльність комерційних банків може використовувати кредити рефінансування.
Мета проведення рефінансування:
|
|
- лібералізація жорсткої політики обов’язкових резервів;
- поліпшення поточної ліквідності комерційних банків.
89.
В окремих випадках загальні методи грошово-кредитного регулювання можуть доповнюватися інструментами селективного впливу на діяльність банків.
Селективна грошово-кредитна політика обумовлює можливість швидкого впливу на діяльність комерційних банків, але при цьому характеризується односторонньою спрямованістю (тільки на обмеження ділової активності) та зниженням рівня конкуренції в банківській сфері.
Вибір типу грошово-кредитної політики визначається Центральним банком у кожному конкретному випадку, виходячи із стану економічної конюктури і фази економічного циклу.