2017-12-16
304
Правове захист іноземних інвестицій здійснюється багатосторонніми та двосторонніми міжнародними договорами, національним законодавством держав.
Основним документом у цьому випадку виступає Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами від 18.05.1965 р. (далі – Конвенція), ратифікована Україною 16.03.2000 р. Відповідно до Конвенціїв 1966 р. засновано Міжнародний центр з врегулювання інвестиційних спорів (далі – МЦВІС) ( англ. International Center for Settlement of Investment Disputes – ICSID) з метою сприяння збільшенню міжнародних інвестицій шляхом створення умов для забезпечення примирення і урегулювання суперечливих питань між урядами та іноземними інвесторами. Крім цього, МЦВІС проводить дослідницьку роботу, здійснює випуск видань з питань правового регулювання іноземних інвестицій, а також надають консультації. Членом МЦВІС може стати будь-який член Міжнародного банку реконструкцій та розвитку. Місцезнаходженням Центру є штаб-квартира Міжнародного банку реконструкції та розвитку. Місцезнаходження МЦВІС може бути змінено згідно рішення Адміністративної ради, схваленого двома третинами голосів його членів.
|
|
|
Конвенція складається з 9 розділів та 66 статей. Передбачає положення щодо правового статусу Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів, порядку проведення примирної процедури та арбітражу.
Конвенція була створена під егідою Міжнародного банку реконструкції та розвитку. В її Преамбулі зазначається, що Договірні держави, беручи до уваги потребу в міжнародному співробітництві для економічного розвитку та значення при цьому приватних іноземних інвестицій; надаючи особливого значення доступності міжнародних засобів примирення або арбітражу, до яких Договірні держави та особи інших Договірних держав можуть звернутись, якщо вони того побажають тощо, домовилися про положення включені до Конвенції.Важливу роль у правому регулюванні міжнародних інвестиційних спорів відіграють двосторонні міжнародні угоди. Зокрема, Україною були укладені такі:1. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Ємен про сприяння та взаємний захист інвестицій від 19.02.2001 р.;
2. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Гамбія про сприяння та взаємний захист інвестицій від 12.07.2001 р.;
3. Угода між Урядом України та Урядом Королівства Марокко про заохочення та взаємний захист інвестицій від 24.12.2001 р.;
4. Угода між Урядом України та Урядом Держави Кувейт про сприяння та взаємний захист інвестицій від 12.01.2002 р.;
5. Угода між Урядом України та Урядом Султанату Оман про сприяння та взаємний захист інвестицій від 14.01.2002 р.;
|
|
|
6. Угода між Україною та Боснією і Герцеговиною про заохочення і взаємний захист інвестицій від 13.03.2002 р.;
7. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Албанія про сприяння та взаємний захист інвестицій від 25.10.2002 р.;
8. Угода між Урядом України та Урядом Об'єднаних Арабських Еміратів про сприяння та захист інвестицій від 22.01.2003 р.;
9. Угода між Україною та Республікою Панама про сприяння та взаємний захист інвестицій від 04.11.2003 р.;
10. Угода між Урядом України та Урядом Його Величності Султана і Янг Ді-Пертуана Брунею Даруссаламу про сприяння та взаємний захист інвестицій від 18.06.2004 р.;
11. Угода між Урядом України та Урядом Фінляндської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 07.10.2004 р.;
12. Угода між КМУ та Урядом Йорданського Хашимітського Королівства про взаємне сприяння та захист інвестицій від 30.11.2005 р.;
13. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Екваторіальна Гвінея про сприяння та взаємний захист інвестицій від 15.12.2005 р.;
14. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сан-Марино про сприяння та взаємний захист інвестицій від 13.01.2006 р.;
15. Угода між Урядом України та Урядом Республіки Сінгапур про сприяння та взаємний захист інвестицій від 18.09.2006 р.;
16. Угода між Україною та Словацькою Республікою про сприяння та взаємний захист інвестицій від 26.02.2007 р.;
17. Угода між Україною та Португальською Республікою про сприяння та взаємний захист інвестицій від 25.10.2000 р.;
18. Угода між КМУ та Урядом Демократичної Республіки Конго про сприяння та взаємний захист інвестицій від 11.10.2000 р.;
19. Угода між КМУ та Урядом Туркменістану про сприяння та взаємний захист інвестицій від 29.01.1998 р.;
20. Угода між Урядом України та Урядом Ліванської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 25.03.1996 р.;
21. Угода між Урядом України та Урядом Італійської Республіки про сприяння та взаємний захист інвестицій від 02.05.1995 р.;
22. Угода між Урядом України і Урядом Соціалістичної Республіки В'єтнам про заохочення і захист інвестицій від 08.06.1994 р.;
23. Угода між Урядом України та Урядом Французької Республіки про взаємне сприяння та взаємний захист інвестицій від 03.05.1994 р.;
24. Договір між Україною та США про заохочення та взаємний захист інвестицій від 04.03.1994 р.;
25. Угода між Урядом Республіки Киргизстан і Урядом України про сприяння здійсненню та взаємному захисту інвестицій від 23.02.1993 р.;
26. Угода між Урядом України і Урядом Республіки Узбекистан про сприяння здійсненню і взаємному захисту інвестицій від 20.02.1993 р.;
27. Угода між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії про сприяння і взаємний захист інвестицій від 10.02.1993 р.
Аналіз міжнародних двохсторонніх договорів приводить до висновку, що, як правило, в них передбачений наступний порядок вирішення спорів: спочатку врегулювання спорів відбувається шляхом застосування процедури переговорів, примирної процедури, якщо ж сторони не вирішили позитивно конфлікт – то тоді спір передається на вирішення або до державного суду, або до Міжнародного центру з врегулювання інвестиційних спорів, або ж до разового арбітражу або ж до інших міжнародних судових органів. Можливі різні варіанти сполучення засобів захисту інвестицій.
