6. Визначення шляхів розвитку кадрів
7. Поліпшення морально-психологічного клімату в колективі
8. Забезпечення рівних можливостей ефективної праці, її безпеки і нормальних умов
Механізм реалізації кадрової політики підприємства являє собою систему планів, норм і нормативів, організаційних, адміністративних, соціальних, економічних і інших заходів, спрямованих на рішення кадрових проблем і задоволення потреб підприємства в персоналі.
Виділяють такі типи кадрової політики підприємств:
1. У залежності від рівня усвідомленості правил і норм, що лежать в основі кадрових заходів, і рівня впливу управлінського апарату на кадрову ситуацію у підприємстві:
1.1. Пасивна кадрова політика: керівництво підприємства не має програми дій по відношенню до персоналу, відсутні прогнози кадрових потреб, засоби оцінки праці і персоналу, діагностики кадрової ситуації в цілому. Кадрова робота полягає у ліквідації негативних наслідків, без виявлення їх причин.
1.2. Реактивна кадрова політика: керівництво підприємства здійснює контроль за негативними аспектами роботи з персоналом, причинами і ситуацією розвитку кризи, а також застосовує заходи щодо локалізації кризи.
|
|
1.3. Превентивна кадрова політика: у програмах розвитку підприємства містяться короткостроковий і середньостроковий прогнози потреби в кадрах, сформульовані задачі щодо розвитку персоналу. Однак підприємство не має засобів для впливу раніше. Основна його проблема - розробка цільових кадрових програм.
1.4. Активна кадрова політика: керівництво підприємства має не тільки прогноз, але і засоби впливу на ситуацію; кадрова служба здатна розробити антикризові кадрові програми, проводити постійний моніторинг ситуації і корегувати виконання програм відповідно до параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища. Активна кадрова політика може бути раціональною або авантюристичною.
2. У залежності від ступеня відкритості стосовно зовнішнього середовища при формуванні кадрового складу:
2.1. Відкрита кадрова політика:підприємство готове прийняти на роботу будь-якого фахівця, якщо він має відповідну кваліфікацію, без урахування досвіду роботи у цьому або спорідненому йому підприємстві. Підприємство прозоре для потенційних працівників на будь-якому рівні; у ньому можна почати працювати як із самої низової посади, так і з посади на рівні вищого керівництва
2.2. Закрита кадрова політика: підприємство орієнтується на включення нового персоналу тільки нижчого посадового рівня, а заміщення відбувається з числа працівників підприємства. (скласти порівняльну таблицю)
|
|
В процесі формування кадрової політики підприємства повинно відбуватися узгодження наступних аспектів:
- розробка загальних принципів кадрової політики, визначення пріоритетів цілей;
- організаційно-штатна політика - планування потреби у персоналі, формування структури і штату, призначення, створення резерву, переміщення;
- інформаційна політика - створення і підтримка системи руху кадрової інформації;
- фінансова політика - формулювання принципів розподілу засобів, забезпечення ефективної системи стимулювання праці;
- політика розвитку персоналу - забезпечення програми розвитку, профорієнтація і адаптація працівників, планування індивідуального просування, формування команд, професійна підготовка і підвищення кваліфікації;
- оцінка результатів діяльності - аналіз відповідності кадрової політики і стратегії підприємства, виявлення проблем у кадровій роботі, оцінка кадрового потенціалу.
Етапи проектування кадрової політики підприємства:
1. Нормування. Мета етапу - узгодження принципів і цілей роботи з персоналом із принципами і цілями підприємства в цілому, стратегією та етапом його розвитку. Необхідно провести аналіз корпоративної культури, стратегії та етапу розвитку підприємства, прогнозувати можливі зміни, конкретизувати образ бажаного працівника, шляхи його формування і цілі роботи з персоналом.
2. Програмування. Мета етапу - розробка програм, шляхів досягнення цілей кадрової роботи, конкретизованих з урахуванням умов теперішніх і можливих змін ситуації.
3. Моніторинг персоналу. Мета етапу - розробка процедур діагностики і прогнозування кадрової ситуації. Необхідно виділити індикатори стану кадрового потенціалу, розробити програму постійної діагностики і механізм вироблення конкретних заходів для розвитку і використання знань, умінь і навичок персоналу.
Таблиця 5.1 - Порівняльна характеристика відкритої і закритої кадрової політики
Аспекти роботи з персоналом | Тип кадрової політики | |
Відкрита | Закрита | |
Набір персоналу | Ситуація високої конкуренції на ринку праці. | Ситуація дефіциту робочої сили. |
Адаптація персоналу | Можливість швидкого включення до конкурентних відносин, впровадження нових підходів. | Ефективна адаптація за рахунок навчання, високої згуртованості колективу, включення до традиційних підходів. |
Навчання і розвиток персоналу | Часто проводиться у зовнішніх центрах, сприяє запозиченню нового. | Часто проводиться у межах підприємства, сприяє формуванню єдиного погляду, загальних технологій, адаптовано до роботи підприємства. |
Просування персоналу | Ускладнена можливість зростання, оскільки переважає тенденція набору персоналу. | Перевага при призначенні на вищі посади завжди надається працівникам підприємства, проводиться планування кар’єри. |
Мотивація і стимулювання | Перевага надається питанням стимулювання (зовнішній мотивації). | Перевага надається питанням мотивації (задоволення потреби у стабільності, безпеці, соціальному прийнятті). |
Впровадження інновацій | Постійний інноваційний вплив з боку нових працівників, основний механізм інновацій - контракт, визначення відповідальності робітника і підприємства. | Необхідність спеціально ініціювати процес розробки інновацій, високе почуття причетності, відповідальності за зміни. |