Розвиток соціальних відносин

6. Визначення шляхів розвитку кадрів

7. Поліпшення морально-психологічного клімату в колективі

8. Забезпечення рівних можливостей ефективної праці, її безпеки і нормальних умов

Механізм реалізації кадрової політики підприємства являє собою систему планів, норм і нормативів, організаційних, адміністративних, соціальних, економічних і інших заходів, спрямованих на рішення кадрових проблем і задоволення потреб підприємства в персоналі.

Виділяють такі типи кадрової політики підприємств:

1. У залежності від рівня усвідомленості правил і норм, що лежать в основі кадрових заходів, і рівня впливу управлінського апарату на кадрову ситуацію у підприємстві:

1.1. Пасивна кадрова політика: керівництво підприємства не має програми дій по відношенню до персоналу, відсутні прогнози кадрових потреб, засоби оцінки праці і персоналу, діагностики кадрової ситуації в цілому. Кадрова робота полягає у ліквідації негативних наслідків, без виявлення їх причин.

1.2. Реактивна кадрова політика: керівництво підприємства здійснює контроль за негативними аспектами роботи з персоналом, причинами і ситуацією розвитку кризи, а також застосовує заходи щодо локалізації кризи.

1.3. Превентивна кадрова політика: у програмах розвитку підприємства містяться короткостроковий і середньостроковий прогнози потреби в кадрах, сформульовані задачі щодо розвитку персоналу. Однак підприємство не має засобів для впливу раніше. Основна його проблема - розробка цільових кадрових програм.

1.4. Активна кадрова політика: керівництво підприємства має не тільки прогноз, але і засоби впливу на ситуацію; кадрова служба здатна розробити антикризові кадрові програми, проводити постійний моніторинг ситуації і корегувати виконання програм відповідно до параметрів зовнішнього і внутрішнього середовища. Активна кадрова політика може бути раціональною або авантюристичною.

2. У залежності від ступеня відкритості стосовно зовнішнього середовища при формуванні кадрового складу:

2.1. Відкрита кадрова політика:підприємство готове прийняти на роботу будь-якого фахівця, якщо він має відповідну кваліфікацію, без урахування досвіду роботи у цьому або спорідненому йому підприємстві. Підприємство прозоре для потенційних працівників на будь-якому рівні; у ньому можна почати працювати як із самої низової посади, так і з посади на рівні вищого керівництва

2.2. Закрита кадрова політика: підприємство орієнтується на включення нового персоналу тільки нижчого посадового рівня, а заміщення відбувається з числа працівників підприємства. (скласти порівняльну таблицю)

В процесі формування кадрової політики підприємства повинно відбуватися узгодження наступних аспектів:

- розробка загальних принципів кадрової політики, визначення пріоритетів цілей;

- організаційно-штатна політика - планування потреби у персоналі, формування структури і штату, призначення, створення резерву, переміщення;

- інформаційна політика - створення і підтримка системи руху кадрової інформації;

- фінансова політика - формулювання принципів розподілу засобів, забезпечення ефективної системи стимулювання праці;

- політика розвитку персоналу - забезпечення програми розвитку, профорієнтація і адаптація працівників, планування індивідуального просування, формування команд, професійна підготовка і підвищення кваліфікації;

- оцінка результатів діяльності - аналіз відповідності кадрової політики і стратегії підприємства, виявлення проблем у кадровій роботі, оцінка кадрового потенціалу.

Етапи проектування кадрової політики підприємства:

1. Нормування. Мета етапу - узгодження принципів і цілей роботи з персоналом із принципами і цілями підприємства в цілому, стратегією та етапом його розвитку. Необхідно провести аналіз корпоративної культури, стратегії та етапу розвитку підприємства, прогнозувати можливі зміни, конкретизувати образ бажаного працівника, шляхи його формування і цілі роботи з персоналом.

2. Програмування. Мета етапу - розробка програм, шляхів досягнення цілей кадрової роботи, конкретизованих з урахуванням умов теперішніх і можливих змін ситуації.

3. Моніторинг персоналу. Мета етапу - розробка процедур діагностики і прогнозування кадрової ситуації. Необхідно виділити індикатори стану кадрового потенціалу, розробити програму постійної діагностики і механізм вироблення конкретних заходів для розвитку і використання знань, умінь і навичок персоналу.

Таблиця 5.1 - Порівняльна характеристика відкритої і закритої кадрової політики

Аспекти роботи з персоналом Тип кадрової політики
Відкрита Закрита
Набір персона­лу Ситуація високої конкуренції на ринку праці. Ситуація дефіциту робочої сили.
Адаптація персоналу Можливість швидкого включення до конкурент­них відносин, впровадження нових підходів. Ефективна адаптація за рахунок навчання, високої згуртован­ості колективу, включення до традиційних підходів.
Навчання і розвиток пер­соналу Часто проводиться у зовнішніх центрах, сприяє запозиченню нового. Часто проводиться у межах підприємства, сприяє формуванню єдиного погляду, загальних техно­логій, адаптовано до роботи підприємства.
Просування персоналу Ускладнена можливість зростання, оскільки переважає тенденція на­бору персоналу. Перевага при призначенні на вищі посади завжди надається працівникам підприємства, проводиться планування кар’єри.
Мотивація і стимулю­вання Перевага надається питанням стимулювання (зовнішній мотива­ції). Перевага надається питанням мотивації (задоволення потреби у ста­більності, безпеці, со­ціальному прийнятті).
Впровадження ін­новацій Постійний інноваційний вплив з боку нових працівників, основний меха­нізм інновацій - кон­тракт, визначення відповідальності робітника і підприємства. Необхідність спеціально ініціювати процес розро­бки інновацій, високе почуття причетності, відповідальності за зміни.

 

 


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: