Альтернативні уявлення щодо макроекономічного регулювання: теорії раціональних сподівань та економіка пропозиції. Крива Лафера

Згідно основних концепцій, що розгдядалися, фіскальна політика держави впливає лише на сукупний попит . З точки зору теорії економіки пропозицій, фіскальна політика впливає не тільки на сукупний попит, але й на сукупну пропозицію . Це відбувається завдяки тому, що зниження ставок податків на бізнес підвищує норму прибутку, що викликає збільшення інвестицій та виробництва. Збільшення ставок податків має й інші позитивні наслідки, а саме:

- збільшує заощадження, в результаті чого виробничі потужності підприємств зростають, що збільшує продуктивність праці;

- збільшує заробітну плату після сплати податків і, як наслідок, пропозицію робочої сили;

- підвищує стимули до праці; це пояснюється тим, що збільшення витрат альтернативного часу сприяє підвищенню тривалості та інтенсивності праці; скорочення трансфертних платежів, зокрема допомоги по безробіттю, посилює стимули до праці;

- підвищує схильність до ризику.

Внаслідок зниження ставок податків загальна сума податкових надходжень може навіть зростати. це ілюструється за допомогою кривої Лафера.

Рис.10.4. Крива Лафера. - ставка податків, - оптимальна ставка податків, -податкові надходження, - максимальна їх сума. (на горизонтальній осі координат замість слід читати )

Крива Лафера показує, що існує деяка оптимальна ставка податків, при якій податкові надходження досягають максимуму. Подальше збільшення ставок податків зменшує надходження до державного бюджету через ухилення від сплати податків та внаслідок згортання виробництва.

На думку прихильників економіки пропозиції, державне регулювання сприяє зростанню витрат виробництва та створенню легальних монополій

З точки зору прихильників інших концепцій теорія економіки пропозиції має суттєві недоліки:

- точне розташування економіки на кривій Лафера невідоме; однакова сума податкових надходжень може досягатись як при t>t opt(і тоді необхідно t знизити), так і у випадку < і тоді ставку податку необхідно збільшувати;

- позитивний ефект від зниження ставок податків може бути слабким;

- зрушення кривої сукупної пропозиції на відміну від кривої сукупного попиту відбувається в довгостроковому періоді;

- зниження ставок податків призводить до збільшення сукупного попиту, а, отже, і до зростання рівня цін.

Другою альтернативною теоріїю є теорія раціональних очікувань. Згідно цієї теорії люди діють раціонально: використовують всю наявну інформацію про функціонування економіки та економічну політику держави. Всі ринки є конкурентними, ставки заробітної плати та ціни гнучкими. Нова інформація швидко і навіть миттєво відображається на кривих та . В результаті загальна реакція населення на свої очікування робить державну політику неефективною. Наприклад, збільшення грошової маси призводить до того, що населення очікуватиме інфляцію. Працівники вимагатимуть підвищення ставок заробітної плати, сприятиме підвищенню рівня цін. Номінальні ставки відсотка також зростатимуть. В результаті реальні величини норми прибутку, відсотка та заробітної плати не зміняться, а отже не зміниться реальний обсяг виробництва.

З точки зору прихильників цієї теорії державна політика підсилює циклічні коливання. Напрклад, на фазі кризи підприємці будуть відстрочучвати інвестиції, очікуючи податкові пільги, що підсилює кризу, а коли ставки податків знизяться інвестиції в різко підвищаться.

0Проти теорії раціональних очікувань висувалися такі аргументи:

- навряд чи споживачі, працівники та фірми розуміють, як функціонує економіка;

- ринки не є суто конкурентними;

- в реальних умовах державна політика справді впливає на реальний обсяг виробництва та зайнятість.