2017-12-16
777
Аудиторська діяльність – це підприємницька діяльність громадян та організацій, предметом якої є практичне виконання аудиторських перевірок (аудит), організаційне і методичне забезпечення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Аудиторська діяльність регулюється ГК України, Законом „Про аудиторську діяльність” в редакції від 14 вересня 2006 р. та іншими прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами та стандартами аудиту. Названий Закон визначає правові засади здійснення аудиторської діяльності в Україні і спрямований на створення системи незалежного фінансового контролю з метою захисту інтересів користувачів фінансової та іншої економічної інформації.
Ст. 363 ГК визначає аудит як перевірку публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб’єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності законодавству та встановленим нормативам. Аудит як перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб’єкта господарювання здійснюється з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил, зокрема внутрішніх положень суб’єктів господарювання, згідно з вимогами користувачів.
Аудит здійснюється незалежними особами – аудиторами, аудиторськими організаціями (фірмами), які уповноважені суб’єктами господарювання на його проведення. Аудитори можуть надавати інші аудиторські послуги, пов’язані з їх професійною діяльністю, зокрема, по веденню та відновленню бухгалтерського обліку, у формі консультацій з питань бухгалтерського обліку та фінансової звітності, експертизи й оцінки стану фінансово-господарської діяльності та інших видів економіко-правового забезпечення господарської діяльності суб’єктів господарювання. Перелік послуг, які можуть надавати аудитори, визначається Аудиторською палатою України відповідно до стандартів аудиту.
ГК України окремо виділяє державний фінансовий аудит, який є різновидом державного фінансового контролю і полягає у перевірці та аналізі фактичного стану справ щодо законного та ефективного використання державних чи комунальних коштів і майна, інших активів держави, правильності ведення бухгалтерського обліку і достовірності фінансової звітності, функціонування системи внутрішнього контролю. Державний фінансовий аудит здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби відповідно до законів.
Аудит може проводитися за ініціативою суб’єктів господарювання, а також у випадках, передбачених законом, як обов’язковий аудит. Згідно ст. 8 Закону „Про аудиторську діяльність” проведення аудиту є обов’язковим для:
1) підтвердження достовірності та повноти річної фінансової звітності та консолідованої фінансової звітності публічних акціонерних товариств, підприємств – емітентів облігацій, професійних учасників ринку цінних паперів, фінансових установ та інших суб’єктів господарювання, звітність яких відповідно до законодавства підлягає офіційному оприлюдненню, за винятком установ і організацій, що повністю утримуються за рахунок державного бюджету;
2) перевірки фінансового стану засновників банків, підприємств з іноземними інвестиціями, публічних акціонерних товариств (крім фізичних осіб), страхових і холдингових компаній, інститутів спільного інвестування, довірчих товариств та інших фінансових посередників;
3) емітентів цінних паперів та похідних (деривативів), а також при отриманні ліцензії на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів;
4) а також в інших випадках, передбачених законами.
Обов’язки суб’єктів господарювання при проведенні аудиту полягають в тому, що органи управління такого суб’єкта зобов’язані створити аудитору належні умови для якісного виконання аудиту, і несуть відповідальність за повноту і достовірність документів та іншої інформації, які надаються аудитору для проведення аудиту чи надання інших аудиторських послуг. Фінансова звітність суб’єкта господарювання, яка відповідно до закону підлягає обов’язковій аудиторській перевірці, повинна бути перевірена аудитором і оприлюднена відповідно до вимог, встановлених законами.
Згідно ст. 364 ГК України, ст. 4 Закону „Про аудиторську діяльність” аудитором може бути фізична особа, яка має сертифікат, що визначає її кваліфікаційну придатність на заняття аудиторською діяльністю на території України. Аудитор має право займатися аудиторською діяльністю як фізична особа – підприємець за умови включення його до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів, або у складі аудиторської фірми. Аудиторам забороняється безпосередньо займатися іншими видами підприємницької діяльності, а також використовувати свої повноваження з метою одержання неправомірної вигоди або прийняття обіцянки чи пропозиції такої вигоди для себе чи інших осіб.
Аудиторською організацією (фірмою) є господарська організація (юридична особа), створена відповідно до вимог закону, яка здійснює виключно аудиторську діяльність і включена до Реєстру аудиторських фірм та аудиторів. Загальний розмір частки засновників (учасників) аудиторської фірми, які не є аудиторами, у статутному капіталі не може перевищувати 30 відсотків. Керівником аудиторської фірми може бути тільки аудитор.
Аудитори України мають право об’єднуватися в громадські організації за професійними ознаками, дотримуючись вимог законодавства. Професійні організації аудиторів України сприяють підвищенню професійного рівня аудиторів, захищають їх соціальні та професійні права, вносять пропозиції щодо подальшого вдосконалення аудиторської діяльності, виконують інші повноваження, передбачені їх статутами та положеннями.
Сертифікація аудиторів – це визначення їх кваліфікаційної придатності на зайняття аудиторською діяльністю. Сертифікація аудиторів здійснюється Аудиторською палатою України, яка являє собою самоврядний орган, що здійснює сертифікацію аудиторів, затверджує програми їх підготовки, норми і стандарти аудиту, веде облік аудиторських організацій та аудиторів (ст. 365 ГК України). Порядок сертифікації аудиторів, які здійснюватимуть аудит банків, затверджується Аудиторською палатою за погодженням з Нацбанком. Право на отримання сертифіката мають фізичні особи, які мають: 1) вищу економічну або юридичну освіту, 2) необхідні знання з питань аудиту, фінансів, економіки та господарського права, підтверджені шляхом проведення письмового кваліфікаційного іспиту, 3) досвід роботи не менше трьох років підряд на посадах ревізора, бухгалтера, юриста, фінансиста, економіста, асистента (помічника) аудитора. Термін чинності сертифіката не може перевищувати п’яти років, продовження цього терміну здійснюється за підсумками контрольного тестування за фахом у порядку, встановленому Аудиторською палатою.
Реєстр аудиторських фірм та аудиторів – це база даних, що містить інформацію про аудиторські фірми та аудиторів, які займаються аудиторською діяльністю індивідуально (як фізичні особи – підприємці). Порядок ведення Реєстру визначається та забезпечується Аудиторською палатою.
Загальні умови проведення аудиту та інших аудиторських послуг встановлюються стандартами аудиту, затвердженими Аудиторською палатою. Стандарти аудиту приймаються на основі стандартів аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів з дотриманням вимог Закону „Про аудиторську діяльність” та інших нормативно-правових актів. Стандарти аудиту є обов’язковими для дотримання аудиторами, аудиторськими фірмами та суб’єктами господарювання.
Аудиторський висновок – це документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб’єктів господарювання, інші джерела.
Аудиторські послуги у вигляді консультацій можуть надаватись усно або письмово з оформленням довідки та інших офіційних документів. Аудиторські послуги у вигляді експертиз оформляються експертним висновком або актом. Результати надання інших аудиторських послуг оформляються відповідно до стандартів аудиту. Аудиторський висновок аудитора іноземної держави при офіційному його поданні установі, організації або суб’єкту господарювання України підлягає підтвердженню аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним договором України.
Аудит проводиться на підставі договору між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником. Інші аудиторські послуги можуть надаватися на підставі договору, письмового або усного звернення замовника до аудитора (аудиторської фірми). Замовник має право вільного вибору аудитора (аудиторської фірми) з дотриманням вимог Закону. У договорі на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг передбачаються предмет і термін перевірки, обсяг аудиторських послуг, розмір і умови оплати, відповідальність сторін. Стандартами аудиту можуть бути передбачені й інші істотні умови договору на проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг. Недійсними є будь-які положення договору, спрямовані на повне звільнення аудитора (аудиторської фірми) від встановленої законом майнової відповідальності за недостовірність аудиторського висновку чи іншого документа, в якому відображені результати аудиторської перевірки. Документи, передані замовником аудитору (аудиторській фірмі) для проведення аудиту, не підлягають розголошенню чи вилученню без згоди замовника.
Аудитори і аудиторські фірми під час здійснення аудиторської діяльності мають право: 1) самостійно визначати форми і методи проведення аудиту та надання інших аудиторських послуг на підставі чинного законодавства, стандартів аудиту та умов договору із замовником; 2) отримувати необхідні документи, які мають відношення до предмета перевірки і знаходяться як у замовника, так і у третіх осіб; ці треті особи зобов’язані надати їх на вимогу аудитора, офіційно засвідчену замовником; 3) отримувати необхідні пояснення в письмовій чи усній формі від керівництва та працівників замовника; 4) перевіряти наявність майна, грошей, цінностей, вимагати від керівництва суб’єкта господарювання проведення контрольних оглядів, замірів виконаних робіт, визначення якості продукції, щодо яких здійснюється перевірка документів; 5) залучати на договірних засадах до участі в перевірці фахівців різного профілю.
Аудитори і аудиторські фірми зобов’язані: 1) в аудиторській діяльності дотримуватися вимог законів та інших нормативно-правових актів, стандартів аудиту, принципів незалежності аудитора та відповідних рішень Аудиторської палати; 2) належним чином проводити аудит та надавати інші аудиторські послуги; 3) повідомляти власників, уповноважених ними осіб, замовників про виявлені під час проведення аудиту недоліки ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності; 4) зберігати в таємниці інформацію, отриману при проведенні аудиту та виконанні інших аудиторських послуг, не розголошувати відомості, що становлять предмет комерційної таємниці, і не використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб; 5) відповідати перед замовником за порушення умов договору відповідно до договору та закону; 6) обмежувати свою діяльність наданням аудиторських послуг та іншими видами робіт, які мають безпосереднє відношення до надання аудиторських послуг, у формі консультацій, перевірок або експертиз; 7) своєчасно подавати до Аудиторської палати України звіт про свою аудиторську діяльність.
Забороняється проведення аудиту: 1) аудитором, який має прямі родинні стосунки з членами органів управління суб’єкта господарювання, що перевіряється; 2) аудитором, який має особисті майнові інтереси в суб’єкта господарювання, що перевіряється; 3) аудитором – членом органів управління, засновником або власником суб’єкта господарювання, що перевіряється; 4) аудитором – працівником суб’єкта господарювання, що перевіряється; 5) аудитором – працівником, співвласником дочірнього підприємства, філії чи представництва суб’єкта господарювання, що перевіряється; 6) якщо розмір винагороди за надання аудиторських послуг не враховує необхідного для якісного виконання таких послуг часу, належних навичок, знань, професійної кваліфікації та ступінь відповідальності аудитора; 7) аудитором в інших випадках, за яких не забезпечуються вимоги щодо його незалежності. Членам адміністративних, керівних та контролюючих органів аудиторських фірм, які не є аудиторами, а також засновникам, власникам, учасникам аудиторських фірм забороняється втручатися у практичне виконання аудиту в спосіб, що порушує незалежність аудиторів, які здійснюють аудит.
За неналежне виконання своїх зобов’язань аудитор (аудиторська фірма) несе майнову та іншу відповідальність згідно до договору та закону. Розмір майнової відповідальності аудиторів (аудиторських фірм) не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини. Усі спори стосовно невиконання умов договору, а також спори майнового характеру між аудитором (аудиторською фірмою) та замовником вирішуються у встановленому законом порядку.
За неналежне виконання професійних обов’язків до аудитора (аудиторської фірми) можуть бути застосовані Аудиторською палатою стягнення у вигляді попередження, зупинення чинності сертифіката на строк до одного року або анулювання сертифіката, виключення з Реєстру. Рішення Аудиторської палати щодо застосування стягнень можуть бути оскаржені до суду. До аудиторів можуть бути застосовані й інші види відповідальності відповідно до закону.
