Вплив прямих та непрямих податків на ціну

Прямі податки істотно впливають на ринок ресурсу праці. Адже бажання пропонувати працю безпосередньо залежить від величини доходу.

 

 

 

- точка рівноваги на ринку праці до оподаткування

- пропозиція праці після оподаткування

- величина податку на доход

- площа чотирикутника, що відображає вигоди

суспільства від оподаткування доходу (величина

податкових надходжень до бюджету).

- загальна величина витрат, яка розподіляється між

працівниками і підприємствами.

- витрати працівників при оподаткуванні доходу.

- витрати підприємців при оподаткуванні прибутку.

 

Непрямі податки визначають обсяги загального виробництва та рівень цін.

 

 

Y2 Y1

 

- точка рівноваги до введення акцизного збору.

- пропозиція після введення акцизу.

- величина акцизного податку.

- надходження бюджетного збору до бюджету.

- втрати від акцизного податку споживачів і

продавців

 

Циклічний дефіцит (надлишок) – дефіцит (надлишок) державного бюджету, викликаний автоматичним скорочення (збільшенням) податкових надходжень і збільшенням (скороченням) державних трансферів на базі спаду (піднесення) ділової активності.

 

4. Державний бюджет та проблеми його збалансування.

Бюджет – грошове вираження збалансованого кошторису доходів та видатків за певний період.

Фактичний бюджет – реальні видатки, надходження і дефіцити за певний період часу.

Структурний бюджет – урядові видатки, надходження й дефіцити економіки, що функціонує при потенційному випуску продукції.

Циклічний бюджет – показує вплив ділового циклу на бюджет та вимірює зміни видатків, надходжень і дефіцитів, які виникають через те, що економіка не працює за потенційного обсягу виробництва, а перебуває у стані піднесення або спаду.

Загальний дефіцит бюджету – утворюється державними витратами, які перевищують державні доходи та субсидії.

Зовнішній дефіцит бюджету – зовнішні видатки держави мінус державні надходження від зовнішніх джерел.

Внутрішній дефіцит бюджету – це загальний дефіцит бюджету мінус зовнішній дефіцит.

Операційний дефіцит бюджету – загальний дефіцит бюджету мінус інфляційна частка процентних платежів.

Первинний дефіцит бюджету – різниця між величиною загального дефіциту і сумою всіх процентних платежів.

Поточний бюджетний дефіцит (надлишок) – утворюється поточними державними доходами за винятком поточних видатків. Для фінансування дефіциту бюджету використовуються, як інфляційні, так і не інфляційні джерела.

Не інфляційні джерела

- внутрішні та зовнішні позики на фінансових ринках: кредити комерційних банків, іноземних урядів та міжнародних організацій; продаж державних цінних паперів комерційним банкам, фірмам та домогосподарствам:

- трансферти – фінансування у вигляді безоплатної допомоги.

- Податки

Інфляційні джерела:

- монетизація дефіциту, яка відбувається в результаті позик центрального банку урядові та купівлі центральним банком державних цінних паперів.

Державний борг – це загальний розмір накопиченої заборгованості уряду власникам державних цінних паперів, який дорівнює сумі минулих бюджетних дефіцитів за мінусом бюджетних надлишків.

Внутрішній державний борг – заборгованість держави домогосподарствам і фірмам даної країни, які володіють цінними паперами, які випущені її урядом.

Зовнішній державний борг – це заборгованість держави перед іноземними громадянами, фірмами, урядом та міжнародними фінансовими організаціями.

Зобов’язання держави по видаткам – це перенесені на майбутнє витрати бюджету, що не враховуються в поточному бюджеті, і які виникають в наслідок приватного державного субсидіювання імпорту або надання державних гарантій по платежах.

Квазісубсидії центрального банку – це діяльність центрального банку, яка стосується бюджетних операцій уряду і фінансується за рахунок його власних доходів.

Система управління зовнішньою заборгованістю країни охоплює:

- аналіз кредитоспроможності;

- оцінку платоспроможності;

- контроль рівня зовнішньої заборгованості;

- контроль за складом зовнішнього боргу.

Торгова криза – це криза зовнішньої заборгованості.

Форми конверсії боргу (борговий своп):

- Викуп боргу – надання країні боржникові можливості викупити власні боргові зобов’язання за грошові кошти зі знижкою з їх номінальної ціни.

- Капіталізація боргу – обмін зовнішнього боргу на власність зі знижкою.

- Конверсія “борг – борг” – заміна існуючих боргових зобов’язань новими.

Методи реструктуризації боргу:

- часткове анулювання боргу;

- подальше продовження термінів дії боргових зобов’язань;

- зниження відсотків за обслуговування боргу.