2018-01-08
1805
Тема: Будова голови комах та її придатків
Мета: вивчити будову голови та ротових придатків комах
Обладнання: типи вусиків і типи ротових апаратів, мікроскопи лупи, препарувальні ванночки та голки, пінцети, сухі препарати, предметні скельця.
ПЛАН
1.Розглянути будову та типи вусиків у комах. Замалювати їх.
2.Розглянути і замалювати типи ротових апаратів комах: гризучо-лижучий, лижучий, гризучий, сисний, колюче-сисний.
3.Розглянути типи ротових апаратів і вусиків на сухих препаратах.
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Голова комах може мати різноманітну форму. На голові бувають різні скульптурні вирости (у ряду Пластинчастовусі).
Різні і постановки голови у комах. Основними типами є прогнатичний і гіпогнатичний. При прогнатичному типі постановки голови ротові органи направлені вперед (жужелиці), а при гіпогнатичному – вниз (саранові, більшість клопів і жуки та ін.). Крім цих типів, розрізняють опістогнатичний тип, при якому ротові органи направлені назад і сильно наближені до ніг (цикадові, медяниці, кокциді та ін.).
Типи постановки голови:
А-прогнатичний, Б-гіпогнатичний.
Голова складається із сильно ущільненої черепної коробки, або головної капсули, що утворює зовнішній скелет голови. По голові проходять більш менш видимі шви, або борозни, що розділяють її на декілька тісно злитих між собою частин (склеритів). На голові комахи спереді лицеву частину займає лоб, який у верхній своїй частині переходить в тім’я і далі, назад – в потилицю. До нижньої границі лобу прилягає більш менш широка пластинка – наличник, або кліпеус, до якого рухомо підвішена верхня губа, що зверху прикриває ротові органи. Бокові частини голови без різко вираженої границі розділені на виски, розташовані зверху за очима, і щоки, розташовані під і за очима. До щік примикають верхні щелепи. Лоб буває відділеним від тім’я епікраніальним швом, але ці шви часто зникають. Потилиця у нижчих груп комах відділена від тім’я потиличним швом, а позаду неї іноді розвинений і потиличний шов. В задній стінці головної капсули розташований великий потиличний отвір.
Органами зору у комах представлені складними і простими очима. Складних, або фасеточних очей у комахи завжди у комах тільки одна пара. Вони розташовані по бокам голови, але інколи бувають настільки розвинутими, що займають майже всю поверхню голови (бабки, трутні). Кожне фасеткове око складається з багатьох зорових одиниць – оматідіїв. Ззовні кожний оматідій утворює на поверхні ока комірку – фасетку, від якої і отримали свою назву складні очі. За формою фасетки бувають округлими або найчастіше шестигранні, а число їх в складному оці може досягати сотень і навіть тисяч. Прості очі, або очка, є не в усіх комах. У перелітної сарани прості очка у вигляді маленьких опуклих утворень розташованих на лобі. Після огляду будови голови замальовують всі частини голови, фасеткові очі та очка.
На голові комахи є пара вусиків, що є органами чуття і дотику. Вони розташовані на передній частині голови по боках лобу між очима або спереді від них, в звичайно добре вираженій вусиковій впадині.
Вусики складаються із різного числа члеників. Основний, перший членик, називається рукояткою, або скапу сом. Наступний членик – ніжка, або педицил, інша частина – джгутик – починається з третього членика. Джгутик складається з більш менш однакових члеників.
Типи вусиків комах:
1-щетинковидний, 2-нитковидний, 3-чотковидний, 4-пиловидний, 5-гребінчастий, 6-булавовидний, 7-веретеновидний, 8-пластинчастий, 9-колінчастий, 10-перистий, 11-щетинчастий.
Виділяють такі типи вусиків:
1. щетинковидні, або шиловидні
членики циліндричної форми, тонкі, більш менш однакові, поступово звужуються. Від основи до вершини вусики явно загострюються, наприклад, у таракана, коника;
2. нитковидні
всі членики однакової товщини, циліндричні, перші 3 членика можуть бути дещо потовщеними, наприклад, у саранових, деяких метеликів;
3. чотковидні
добре відокремлені короткі і товсті з заокругленими краями. Основи члеників звужені так, що членики представляються відділеними один від одного помітними перетяжками, наприклад, у жука чорнотілки;
4. пиловидні
членики трикутної форми з відтягнутими в одну сторону верхніми гострими краями і нагадують зуби пилки, наприклад, у жуків щелкунів і златок;
5. гребневидні
цей тип схожий на пиловидні вусики, але гострі кути їх члеників витягнуті у великі відростки, направлені в одну сторону і утворюють гребінець, наприклад, у щелкунів;
6. булавовидні
дещо потовщені або розширені вершинні членики джгутика складають булаву, наприклад, у денних метеликів;
7. головчасті
нагадують булаво видні, але у цього типу вусиків булава різко відділена від інших члеників джгутика, наприклад, у жуків мертвоїдів;
8. веретеновидні
в середній своїй частині вусики потовщені і загострені до вершини і до основи, наприклад, у метеликів пестрянок, бражників;
9. пластинчасто-булавовидні
це видозмінені булавовидні вусики, в яких булава складається із віялоподібних складаючихся, витягнутих в одну сторону пластинок, наприклад, у травневого хруща;
10. колінчасті
перший членик значно довший інших і розташований під кутом до інших члеників, що складають джгутик, наприклад, у джмеля, бджоли;
11. колінчасто-булавовидні
перший членик значно довший інших і розташований під кутом до інших члеників, що складають джгутик; останні членики джгутика складають булаву (довгоносики);
12. колінчасто-гребінчасті
перший членик значно довший інших і розташований під кутом до інших, останні членики джгутика з подовженими відростками у вигляді гребеня (жук-олень);
13. перисті
членики вусика мають двосторонні вирости, що зменшуються від основи до вершини, в цілому вусик нагадує перо птаха (метелики шовкопряди);
14. мечовидні
членики вусика плоскі, поступово зменшуються від основи до вершини (акриди);
15. неправильні
членики вусика різні по формі і розмірах, в багатьох випадках асиметричні (веретільниці);
16. щетинконосні
вусики складаються з трьох члеників, на останньому членику з боку або на вершині є щетинка (ариста), яка може бути голою або перистою (хатня муха, зеленоочка).
