У слині містяться амілолітичні ферменти – амілаза і мальтаза. Оптимум дії амілази і мальтази знаходиться в межах нейтральної реакції середовища при температурі +37°С. Амілаза розщеплює полісахарид крохмаль до дисахариду мальтози. Остання під дією мальтази розщеплюється до глюкози (моносахарид).
Мета і завдання. Вивчити в експерименті вплив ферментів слини на крохмаль і умови, за яких ферменти виявляють активність.
Матеріали та обладнання: слина людини, 1%-й розчин вареного крохмалю, 1%-й розчин сирого крохмалю, розчин йоду або розчин Люголя, реактив Фелінга, 0,5%-й розчин соляної кислоти, лакмусовий папір, стеклограф, термостат або водяна баня, спиртівка, штатив з пробірками, лід або холодильник.
Хід роботи.
Заздалегідь готують розчини та реактиви. Для приготування розчину Люголя 0,1 г кристалічного йоду і 0,15 г йодиду калію розтирають у ступці і додають 150 мл дистильованої води. Як реактив на крохмаль можна використати 5%-й спиртовий розчин йоду, але його треба у 8 разів розвести водою.
|
|
Реактив Фелінга складається з двох розчинів, які готують і зберігають окремо, їх змішують у рівних об’ємах перед застосуванням. Розчин 1:5 г NaOH і 17,5 г сегнетової солі розчиняють у 50 мл води; розчин 2:3,5 г CuSO4 розчиняють у 50 мл води.
Збирають слину капсулою або природним способом, випускаючи її через закриту марлею лійку у пробірку. Перед збиранням ротову порожнину слід прополоскати водою. Для досліду потрібно близько 10 мл слини.
Нумерують 5 пробірок, ставлять їх у штатив і в кожну відмірюють по 1 мл слини. У першу пробірку додають З мл 1%-го розчину вареного крохмалю; другу нагрівають на спиртівці до кипіння, охолоджують і додають З мл вареного крохмалю; у третю додають краплинами розчин НСl (до появи стійкого рожевого забарвлення синього лакмусового паперу) і 3 мл розчину вареного крохмалю; у четверту пробірку – 3 мл розчину сирого крохмалю, у п’яту – 3 мл вареного крохмалю.
Перші чотири пробірки ставлять на 30 хв. у термостат або у водяну баню при температурі +37–38°С, п’яту – у холодильник або склянку з льодом. Через 30 хв. вміст кожної пробірки ділять на дві частини (для цього нумерують ще 5 пробірок) і досліджують на наявність крохмалю (додають розчин Люголя) і цукрів (додають реактив Фелінга). Вміст пробірок, де є крохмаль, при додаванні 1–2 крапель розчину Люголя, набирає синього кольору. А реактив Фелінга і нагрівання (до кипіння) виявляє наявність простих цукрів, тобто продуктів розщеплення крохмалю ферментами слини. У цих пробірках вміст стає буро-червоного кольору.
Оформити протокол досліду. Результати записати у вигляді таблиці.
Проаналізувати результати досліду. Пояснити, чому вміст пробірок при доданні розчину Люголя і реактиву Фелінга набирає різного забарвлення.
|
|
Вплив ферментів слини на крохмаль:
№ про-бірки | Вміст пробірки | Колір вмісту пробірок після додання | Резуль-тати дослідів | |
Розчину Люголя | Реактиву Фелінга | |||
1. | 1 мл слини + 3 мл вареного крохмалю | |||
2. | 1 мл прокип’яченої слини + 3 мл вареного крохмалю | |||
3. | 1 мл + 0,5%-й розчин HCl + 3 мл вареного крохмалю | |||
4. | 1 мл слини + 3 мл сирого крохмалю | |||
5. | 1 мл слини + 3 мл вареного крохмалю |
1. Заповніть таблицю:
Будова органів травлення | Функції |
Контрольні запитання:
1. Які ферменти виділяються у слині людини?
2. За яких умов ферменти слини виявляють свою дію?
3. Які продукти утворюються внаслідок дії ферментів слини на крохмаль?
Самостійна робота