Лабораторне дослідження мазків із зіва і порожнини носа

Для взяття мазка із зіва і порожнини носа користуються спеціальними стерильними ватними тампонами, які закріплені на конусі дерев'яної палички або дротяної петлі і вставлені в стерильну пробірку. Такі тампони виготовляють у бактеріологічній лабораторії, і вони завжди мають бути у відділеннях та кабінетах поліклініки в достатній кількості.

Техніка забору мазка із зіва: хворий сідає обличчям до джерела світла і широко відкриває рота. Медична сестра тримає шпатель і пробірку в лівій руці. Лівою ж рукою вона придавлює шпателем корінь язика донизу, а правою виймає з пробірки тампон і обережно, не торкаючись слизової оболонки щоки і язика, підводить його до мигдалика. В ділянці розміщення нальоту робить мазок по поверхні мигдалика, обережно виймає тампон з порожнини рота і вставляє його в пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні. Перед тим горловину пробірки треба провести над вогнем.

Значно простіше взяти мазок із носа. Хворий сідає на стілець, трохи відхиливши голову назад. Лівою рукою злегка піднімають кінчик носа, а правою обережно вводять марлевий тампон обертальними рухами в правий, а потім у лівий нижній носовий хід. Вставляють тампон у пробірку, не торкаючись зовнішньої її поверхні, попередньо горловину пробірки проводять над вогнем. До пробірки прикріплюють карточку, на якій записують прізвище, ім'я та по-батькові хворого, мету дослідження, дату забору матеріалу, після чого мазок терміново відправляють у лабораторію. Металеві шпателі після використання замочують у 1% розчині хлораміну на 30 хв, промивають під проточною водою та кип’ятять у дистильованій воді протягом 30 хв і зберігають у посудині з 96 % спиртом. Дерев'яні шпателі спалюють.