Освітньо-професійна програма магістра

В цьому документі є посилання на такі державні та галузеві стандарти України:

· ДСВ0 01-98 Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями;

· Тимчасовий перелік спеціалізацій спеціальності освітньо-кваліфікаційних рівнів.

Освітньо-професійна програма передбачає такі цикли підготовки:

Професійно-орієнтованої, гуманітарної і соціально-економічної підготовки;

Природничо-наукової професійної та практичної підготовки

Обсяг часу, вiдведеного на вивчення окремих дисциплін подано в годинах та кредитах з розрахунку 1 кредит = 36 годин. У освітньо-професійній програмі також вказанi форми контролю навчальної дiяльностi студентiв з дисциплiн.

Структура освiтньо-професiйної програми підготовки магістра складається з двох роздiлiв.

Цикл професійно- орієнтованої, гуманітарної та соціально-економічної підготовки освітньо-професійної програми підготовки магістра.

 

Ця частина змісту освіти за освітньо-професійною програмою підготовки магістра вміщує теоретичне навчання і практичну підготовку. До блоку теоретичного навчання відносяться спеціальні дисципліни, що забезпечують набуття вмінь та знань по виконанню професійних завдань, і дисципліни гуманітарного та соціально-економічного спрямування, що забезпечують набуття вмінь та знань по вирішенню соціально-професійних завдань.

Цикл природничо-наукової, професійної та практичної підготовки освітньо-професійної програми підготовки магістра.

Ця частина змісту освіти за освітньо-професійною програмою вміщує теоретичне навчання і практичну підготовку. Теоретичне навчання забезпечується блоком вибіркових спеціальних дисциплін, сформованим на основі сукупностей і рівнів сформованості вмінь та знань, що наведені в кваліфікаційній характеристиці.

Практична підготовка є обов’язковим компонентом освітньо-професійної програми підготовки магістра і має на меті набуття та закріплення студентом вмінь та знань по вирішенню професійних і соціально-професійних завдань. Види практичної підготовки та її обсяг визначені переліком вмінь та знань, які мають набути студенти, в тому числі і в період проходження стажування. Для спеціальності 8.0102.03 “Олімпійський та професійний спорт” визначене наскрізне стажування протягом 30 тижнів.

 

 

ІНДІВІДУАЛЬНИЙ ПЛАН РАБОТИ ВИКЛАДАЧА

Основним документом, у якому відображається навчальна, методична, наукова та організаційна робота викладача вищого закладу освіти протягом навчального року, є його індивідуальний робочий план. Індивідуальний робочий план викладача розглядається на засіданні кафедри під час планування роботи та звітування про виконання і затверджується завідувачем кафедри. Індивідуальний робочий план завідувача кафедри затверджується директором інституту або деканом факультету. Зміни до індивідуального робочого плану протягом навчального року можуть бути внесені на підставі рішення кафедри за згодою викладача. Після завершення навчального року в індивідуальному робочому плані робляться відмітки про всі види фактично виконаної роботи.

Обсяг запланованої роботи викладача зменшується на період його хвороби або перебування його у відрядженні чи на підвищенні кваліфікації, стажуванні. Установлене йому на цей період навчальне навантаження виконується іншими викладачами кафедри в межах 36-годинного робочого тижня за рахунок зменшення їм обсягу методичної, наукової й організаційної роботи або шляхом залучення в установленому порядку викладачів з погодинною оплатою праці. Після виходу викладача на роботу на період, що залишився до завершення навчального року, йому визначається відповідне навчальне навантаження та обсяг методичної, наукової й організаційної роботи в межах 36-годинного робочого тижня. Викладачеві вищого закладу освіти третього або четвертого рівня акредитації, який є аспірантом-заочником, робочий час планується на дев’ять місяців.

Навчальна робота як складова робочого часу викладача визначається обсягом навчальних доручень, що покладаються на нього, і виражається в облікових (академічних) годинах. Розрахунок обсягу навчальної роботи викладача здійснюється відповідно до Норм часу (наказ МОН України від 07.08.2002,

№ 450, наказів КрНУ від 02.04.2013, №57-1 та від 19.08. 2013,

№ 141-1), які є обов’язковими. При цьому обсяг навчальних занять не може перевищувати 900 годин на навчальний рік (ст. 49 Закону України “Про вищу освіту” від 17.01.2002, № 2984). Норми часу розраховуються, виходячи з астрономічної години (60 хвилин), крім таких видів роботи, як читання лекцій та проведення лабораторних, практичних і семінарських занять, де академічна година (45 хвилин) обліковується як астрономічна година. У випадку проведення пари без перерви допускається тривалість академічної години 40 хвилин (лист МОН України від 05.03.2008, №1/9-122). Нижня межа навчального навантаження, а також загальне навантаження викладача на рік регламентуються розпорядженням ректора від 14.05.2013 № 11-р.

Обсяг навчальної роботи викладача, виражений в облікових одиницях, складає його навчальне навантаження.

В обсяг навчальної роботи викладача вищого закладу освіти входить: читання лекцій; проведення лабораторних, практичних занять; приймання заліків і екзаменів; керівництво виконанням індивідуальних завдань (реферати, розрахункові, графічні, курсові та дипломні проекти (роботи), навчальною і виробничою практикою студентів; консультацій студентів та аспірантів; рецензування курсових і дипломних проектів (робіт), участь у державній атестації студентів, а також інші види робіт, для яких установлені конкретні норми часу.

Порядок заповнення індивідуального плану:

1. Індивідуальний план заповнюється всіма викладачами, у тому числі й викладачами, які працюють на умовах суміщення та сумісництва (за винятком викладачів, які працюють на правах погодинної оплати).

2. На початку навчального року (серпень) викладач заповнює свій індивідуальний план на весь навчальний рік і подає його на підпис завідувачеві кафедри.

3. Індивідуальний робочий план викладача розглядається на засіданні кафедри під час планування роботи та звітування про виконання (серпень, лютий, червень) і затверджується завідувачем кафедри. У лютому на засіданні кафедри слухається питання про виконання навчальних доручень за осінній семестр.

4. Не допускаються виправлення, зафарбовування коректором тощо. У разі помилки необхідно закреслити зіпсовану частину тексту, вгорі прописом зазначити правильний текст, підтвердити виправлення підписом викладача та завідувача кафедри.

5. Кожний розділ плану підписується викладачем та завідувачем кафедри. У розділі “Навчальна робота” вказується номер протоколу і дата засідання кафедри, на якому розглядається питання затвердження індивідуального плану.

6. Викладач повинен письмово відзвітуватися про виконання свого індивідуального плану в “Зведеній відомості виконання індивідуального робочого плану” (форма 1 додається) і подати його на перевірку завідувачеві кафедри наприкінці навчального року, відповідно до графіка навчально-виховного процесу закладу.

7. Завідувач кафедри двічі на рік наприкінці кожного семестру (лютий, червень), відповідно до графіка навчально-виховного процесу закладу, письмово звітує про виконання навчальних доручень до навчального відділу (форми Н-4.02, Н-4.06).

8. Завідувач кафедри наприкінці року (червень), відповідно до графіка навчально-виховного процесу закладу, письмово звітує про виконання методичної (до навчально-методичного відділу), наукової (до НДЧ) та організаційної роботи (форми 2, 3, 5 відповідно, додаються).

9. Усі зміни робочого плану протягом року висвітлюються у розділі “Перелік змін у плані роботи викладача” з обов’язковим підписом завідувача кафедри.

10. Індивідуальний план зберігається відповідно до номенклатури кафедри 5 років після закінчення журналу, потім списується у встановленому порядку.

11. Індивідуальний план є основним документом викладача, на підставі якого оцінюється його робота, подається щомісячний рапорт до бухгалтерії про нарахування зарплати, ведеться перевірка контролюючими органами.