Тема: Крайня необхідність

 

План.

1. Поняття крайньої необхідності.

2. Підстава наявності стану крайньої необхідності.

3. Ознаки діяння, що вчиняється у стані крайньої необхідності.

4. Перевищення меж крайньої необхідності.

5. Відмінність крайньої необхідності від необхідної оборони.

 

Методичні вказівки.

Викладу теми повинно передувати глибоке вивчення ст. 39 КК України та наукової і учбової літератури з цього питання. На основі отриманої інформації слід навести визначення крайньої необхідності та виокремити її характерні особливості.

Друге питання має містити законодавчо встановлені та обґрунтовані наукою кримінального права підстави наявності стану крайньої необхідності. Повне розкриття даного питання передбачає вивчення кожної з двох умов наявності крайньої необхідності та приведення прикладів кваліфікації дій осіб, які перебували у даному стані, чи перевищили його.

Наявність стану крайньої необхідності характеризується сукупністю певних ознак. Їх склад та зміст мають бути обов’язково розкриті у роботі. Аналізу підлягає кожна із відомих науці ознак крайньої необхідності. Бажано навести приклади необхідності встановлення факту наявності всієї сукупності передбачених теорією кримінального права ознак крайньої необхідності та спробувати проаналізувати ситуації, коли є відсутність хоча б однієї із вищевказаних ознак.

В даному питанні слід визначити що вважається перевищенням меж крайньої необхідності та вказати на ознаки наявності даного стану. Також необхідно дослідити ч. 3 ст. 39 КК України та визначити за яких умов особа не може бути притягненою до відповідальності за перевищення меж крайньої необхідності.

Останнє питання теми передбачає формулювання поняття необхідної оборони та визначення її характерних особливостей. На основі співставлення ознак крайньої необхідності та необхідної оборони потрібно зафіксувати різницю між цими станами.

 

Література до теми:

 

1. Баулин Ю.В. Обстоятельства, исключающие преступность деяния. – Х: Основа, 1991. – 360 с.

2. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2000 роки. - 2-е вид., випр. і доп.- Х.: Одіссей, 2001. - 464 c.

3. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.

4. Кримінальне право України: Загальна частина. М. І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. / За ред. М.І. Бажанов, В.В. Сташиса, В.Я, Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. – 416 с.

5. Крылова Н.Е., Серебренникова А.В. Уголовное право современных зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии): Учебное пособие. - М.: Зерцало, 1997.- 192 c.

6. Комментарий к Уголовному кодексу РСФСР. Анашин Г.В., Ахметшин Г.М., Бородин С.В. и др. 2-е изд., доп. и перераб. – М.: Юрид. лт., 1985. – 528 с.

7. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации: Комментарий.- 3-е изд., изм. и доп. - М.: НОРМА-Инфра-М, 2001. - 896 c.

8. Комментарий к Уголовному кодексу Российской Федерации: С постатейными материалами и судебной практикой. - М.: Менеджер, 2001. - 1184 c.

9. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник: Навчальне видання. - К.: Юрінком Інтер, 2000.- 272 c.

10. Смирнова Н.Н. Уголовное право (Общая и Особенная часть): Учебник. - СПб.: Изд-во Михайлова В.А., 1998. - 675 c.

11. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая: В 2 т. Т 1. - Тула: Автограф, 2001. - 800 c.

12. Уголовное право России: В 2-х т. Т. 1: Общая часть. - М.: НОРМА-Инфра-М,
1998. - 639 c.

 

 

ВАРІАНТ V

Тема: Співучасть у злочині.

 

План.

1. Поняття і ознаки співучасті.

2. Види співучасників.

3. Відповідальність співучасників.

4. Спеціальні питання відповідальності за співучасть.