Тема: Об’єкт злочину

 

План.

1. Поняття об’єкту злочину.

2. Поняття та особливості предмета злочину.

3. Відмінність предмету охоронюваних суспільних відносин, предмету злочину та предмету злочинного впливу.

4. Види об’єктів злочину.

 

Методичні вказівки.

При розкритті першого питання слід дослідити позиції науковців щодо визначення поняття об’єкт злочину та проаналізувати найбільш вагомі з них. Необхідно включити до роботи приклади об’єктів різних груп злочинів. Також повне розкриття даного питання вимагає наведення та дослідження структурних елементів об’єкту злочину.

Розкриваючи друге питання теми, необхідно дати визначення предмету злочину. Потрібно провести аналіз різних видів злочину та встановити особливості законодавчого визначення предметів даних конструкцій, а також дати відповідь на питання місця предмету злочину в складі конкретного злочинного діяння.

Третє питання вимагає наведення визначень цих понять та здійснення аналізу їх характерних особливостей. На основі ознак даних явищ необхідно дати чітку відповідь щодо їх взаємозв’язку.

В четвертому питанні треба розкрити критерії класифікації об’єкту злочину. Необхідно вказати відомі науці кримінального права види класифікацій даної частини складу злочину та обов’язково навести приклади різноманітних видів об’єкту злочину з посиланням на конкретні розділи та статті КК України. Варто визначити практичне значення розподілу об’єкту злочину на види.

 

Література до теми:

 

1. Ващук А.В. Об’єкт злочину під кутом зору теорії цінностей, а також опонентів цієї концепції: наука і практика // Адвокат. – 2003. – № 6. – С. 9-13.

2. Егоров В.С. Понятие состава преступления в уголовном праве: Учебное пособие. - М.: МПСИ, 2001. - 80 c.

3. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2000 роки. - 2-е вид., випр. і доп.- Х.: Одіссей, 2001. - 464 c.

4. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.

5. Кримінальне право України: Загальна частина. М. І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. / За ред. М.І. Бажанов, В.В. Сташиса, В.Я, Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. – 416 с.

6. Крылова Н.Е., Серебренникова А.В. Уголовное право современных зарубежных стран (Англии, США, Франции, Германии): Учебное пособие. - М.: Зерцало, 1997. - 192 c.

7. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник: Навчальне видання. - К.: Юрінком Інтер, 2000.- 272 c.

8. Объект и предмет преступления в Советском уголовном праве. – Х.: Вища школа, 1998. – 197 с.

9. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая: В 2 т. Т 1. - Тула: Автограф, 2001. - 800 c.

10. Уголовное право России: В 2-х т. Т. 1: Общая часть: Учебник. - М.: НОРМА-Инфра-М, 1998. - 639 c.

 

 

ВАРІАНТ ІІІ

Тема: Суб’єктивна сторона злочину.

 

План.

1. Поняття і значення суб’єктивної сторони злочину.

2. Поняття і види умислу.

3. Необережність та її види.

4. Помилка та її значення для кримінальної відповідальності.

 

Методичні вказівки.

Розкриття першого питання теми варто почати з наведення поняття суб’єктивної сторони злочину. Мають бути представлені основні концепції розуміння даної частини складу злочину. На основі аналізу різноманітних поглядів на визначення суб’єктивної сторони злочину, необхідно вивести її найбільш суттєві ознаки та визначити, чим відрізняється суб’єктивна сторона злочину від інших частин складу злочину. Слід вказати з яких компонентів складається суб’єктивна сторона злочину та визначити, які з них мають обов’язковий, а які факультативних характер. Завершити питання необхідно розкриттям значення суб’єктивної сторони злочину для кваліфікації злочинного діяння та індивідуалізації покарання.

Друге питання слід розпочати з глибокого теоретичного аналізу поняття умислу. Необхідно визначити які ознаки притаманні даному явищу. Питання передбачає також глибоке вивчення студентом видів умислу та встановлення чітких критеріїв розподілу прямого і непрямого умислу на основі аналізу їх інтелектуальних та вольових ознак. Потрібно визначити чи існує різниця у загальнотеоретичному та законодавчому підході до розподілу умислу на прямий і непрямий. Питання передбачає розкриття характеру взаємозв’язку умислу, необережності та казусу. Повне висвітлення цього питання неможливе без наведення конкретних прикладів з посиланнями на статті КК України.

Розкриття третього питання передбачає наведення визначення необережності. На основі аналізу наукових підходів до даної проблематики, необхідно визначити види необережності та розкрити їх характерні особливості. Підлягають дослідженню ознаки видів необережності та критерії її відокремлення від непрямого умислу. В процесі аналізу злочинної недбалості, обов’язково слід розкрити зміст її об’єктивного і суб’єктивного критеріїв, а також визначити в чому полягає різниця між недбалістю та „випадком”.

Четверте питання вимагає висвітлення у роботі всіх видів помилок та проведення аналізу наслідків, які тягне за собою факт вчинення особою тієї чи іншої помилки.

 

Література до теми:

 

1. Велиев С.А. Личность виновного и ее исследование при назначении наказания // Известия высших учебных заведений. - 2002. - № 4. - С. 153-166.

2. Вереша Р. Вина і склад злочину в кримінальному праві України: співвідношення понять // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - № 2. - C.91-95.

3. Егоров В.С. Понятие состава преступления в уголовном праве: Учебное пособие. - М.: МПСИ, 2001. - 80 c.

4. Збірник постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах: 1973-2000 роки. - 2-е вид., випр. і доп.- Х.: Одіссей, 2001. - 464 c.

5. Кримінальне право і законодавство України. Частина Загальна. Курс лекцій / За ред. М.Й. Коржанського. – К.: Атіка, 2001. – 432 с.

6. Кримінальне право України: Загальна частина. М. І. Бажанов, Ю.В. Баулін, В.І. Борисов та ін. / За ред. М.І. Бажанов, В.В. Сташиса, В.Я, Тація. – Київ-Харків: Юрінком Інтер-Право, 2001. – 416 с.

7. Матишевський П.С. Кримінальне право України: Загальна частина. Підручник: Навчальне видання. - К.: Юрінком Інтер, 2000.- 272 c.

8. Осика І., Сафронов С. Доказування мотиву та цілі як ознак суб’єктивної сторони злочину // Право України. – 1997. – №3. – С. 51-52.

9. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Часть общая: В 2 т. Т 1. - Тула: Автограф, 2001. - 800 c.

10. Уголовное право России: В 2-х т. Т. 1: Общая часть. - М.: НОРМА-Инфра-М,
1998. - 639 c.

11. Хавронюк М. Злочини зі складною виною у Кримінальному кодексі України // Підприємництво, господарство і право. - 2003. - № 3. - C.9-18.

 

 

ВАРІАНТ IV