double arrow

Тестування для самоконтролю знань студентів. За день касою банку були проведені такі видаткові касові операції:

Практичні завдання:

Задача 1.

За день касою банку були проведені такі видаткові касові операції:

1) видано 850 грн. з поточного рахунку підприємства «Пломба» на службове відрядження його працівника;

2) повернено 20000 грн. фізичній особі Мурашко О.Л. за короткостроковим депозитом;

3) видано аванс у сумі 1400 грн. працівнику банку на відрядження.

4) видано готівку у сумі 600 євро з поточного рахунку фізичної особи Білякової Л.Т.

Необхідно:

1) Скласти бухгалтерські проводки за наведеними вище видатковими касовими операціями.

2) Назвати за якими видатковими касовими документами було видано готівку з каси банку за кожною операцією.

Задача 2.

З інкасаторських сумок на рахунки клієнтів зараховано проінкасовану грошову виручку:

• підприємства «Іновація» — 10 000 грн.;

• ресторану «Україна» — 7000 грн.;

• магазину «Зайченятко» — 15000 грн.

У процесі перерахунку, було встановлено, що фактична сума готівки підприємства «Іновація» становила 10 000 грн., ресторану «Україна» — 7050 грн., магазину «Зайченятко» — 14900 грн.

Необхідно:

1. Скласти бухгалтерські проведення за наведеними операціями з інкасації коштів у клієнтів банку.

2. Відкрити Т‑рахунки до усіх задіяних в операціях рахунків, відобразити на них обороти та вивести кінцеве сальдо по кожному рахунку. Початкове сальдо на рахунку 1001 «Банкноти та монети в касі банку» становило 850000 грн., а на інших рахунках — 0 грн.

Задача 3.

«Приватбанк» перерахував 150000 грн. територіальному управлінню НБУ за готівку.

Інкасатори територіального управління НБУ доставили готівку у сумі 150000 грн. в касу

«Приватбанку».

 

Література: 20, 25, 30, 31, 32, 33.

Заняття 7, 8, 9.

Тема 4. Облік розрахункових операцій

Форма проведення заняття: практичне заняття

Мета заняття: Узагальнити поняття, види та призначення кореспондентських рахунків; розрахунки черзе СЕП НБУ; міжфілійна платіжна система; прямі кореспондеські рахунки; поняття безготівкових розрахунків; платіжні доручення, вимоги; розрахункові чеки; акредитиви та платіжні картки. Освоїти застосування теоретичних знань на практиці.

 

Питання для обговорення:

1. Дайте визначення кореспондентських відносин та кореспондентських рахунків.

2. Якими законодавчими та нормативно-правовими актами України регламентуються питання, пов’язані з проведенням міжбанківських розрахунків?

3. Які обов’язкові реквізити має містити міжбанківський електронний розрахунковий документ?

4. Висвітліть механізм функціонування СЕП НБУ у файловому режимі та режимі реального часу.

5. Які рахунки використовуються в бухгалтерському обліку банку для відображення операцій, що здійснюються через СЕП НБУ?

6. Наведіть приклади бухгалтерських проведень за типовими операціями, що здійснюються за кореспондентським рахунком банку в НБУ.

7. З якою метою і в якому випадку створюється внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система (ВМПС)?

8. За якими бухгалтерськими рахунками відображаються міжбанківські операції, що здійснюються через ВМПС?

9. Які рахунки використовуються в бухгалтерському обліку банку для відображення операцій, що здійснюються через прямі кореспондентські рахунки?

10. Якими бухгалтерськими проводками супроводжуються операції, що здійснюються за кореспондентськими рахунками банків4нерезидентів у гривнях?

11. Як відображаються в обліку банку операції з нарахування процентних доходів і витрат за залишками коштів, що знаходяться на кореспондентських рахунках?

12. Якими бухгалтерськими записами супроводжуються операції з формування (збільшення) та сторнування (зменшення) спеціальних резервів за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках?

13. Дайте визначення безготівкових розрахунків.

14. Яким нормативно‑правовим актом НБУ регламентується проведення безготівкових розрахунків в національній валюті в Україні?

15. На основі яких розрахункових документів банки мають право списувати кошти з рахунків клієнтів?

16. В якому випадку банки мають право зупинити видаткові операції за рахунком клієнта?

17. Протягом скількох днів з дати складання банк платника приймає до виконання платіжні доручення, вимоги‑дручення, вимоги та розрахункові чеки?

18. За якими рахунками відображаються в бухгалтерському обліку банку кошти в розрахунках суб’єктів господарювання та фізичних осіб?

19. Що таке дата валютування?

20. Якими бухгалтерськими проводками відображаються операції із списання банком коштів з рахунків клієнтів — платників на основі платіжних доручень, вимог‑доручень і вимог та перерахування коштів отримувачам?

21. Якими бухгалтерськими проводками супроводжуються операції із зарахування банком коштів, що надійшли з іншого банку на користь клієнта, якщо в електронному розрахунковому документі:

а) не вказано дати валютування;

б) вказано дату валютування?

22. Як здійснюється та оформляється примусове та договірне списання коштів з рахунку платника?

23. Що представляє сосбою розрахунковий чек і з якою метою він використовується?

24. Якими бухгалтерськими проводками відображаються операції із видачі банком клієнту чекової книжки?

25. Який строк дії чекової книжки та чека, що видається фізичній особі для одноразового розрахунку?

26. Розкрийте механізм проведення та відображення в обліку розрахунків з допомогою розрахункових чеків, за умови, що:

а) чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку;

б) чекодавець і чекодержатель обслуговуються в різних банках.

27. Якими бухгалтерськими проводками відображається повернення банком чекодавцю невикористаного ліміту за чековою книжкою?

28. Що таке акредитив і які сторони приймають участь у проведенні розрахунків за акредитивами?

29. Висвітліть механізм проведення розрахунків за такими видами акредитивів:

а) непокритим;

б) покритим з депонуванням коштів в банку‑емітенті;

в) покритим з депонуванням коштів у виконуючому банку.

30. Які документи необхідно подати в банк для відкриття:

а) непокритого акредитива;

б) покритого акредитива?

31. Які бухгалтерські записи виконує банк‑емітент у випадку відкриття:

а) непокритого акредитива;

б) покритого акредитива з депонуванням коштів в банку‑емітенті;

в) покритого акредитива з депонуванням коштів у виконуючому банку?

32. Які бухгалтерські проводки здійснює виконуючий банк, коли отримує повідомлення про відкриття:

а) непокритого акредитива;

б) покритого акредитива з депонуванням коштів в банку‑емітенті?

33.. Якими бухгалтерськими проводками супроводжується виконання виконуючим банком:

а) непокритого акредитива;

б) покритого акредитива з депонуванням коштів в банку‑емітенті;

в) покритого акредитива з депонуванням коштів у виконуючому банку?

34. Які бухгалтерські проводки виконує банк‑емітент, коли отримує документи та реєстр документів за акредитивом:

а) непокритим;

б) покритим з депонуванням коштів в банку‑емітенті;

в) покритим з депонуванням коштів у виконуючому банку?

35. На які види класифікуються платіжні картки?

36. Назвіть усіх учасників платіжної системи, в якій використовуються платіжні картки.

37. Які бухгалтерські проводки виконуються у разі проведення розрахунків за придбані із застосуванням платіжної картки товари та отримані послуги:

а) у банку‑еквайрі, який не є банком емітентом;

б) у банку‑еквайрі, який одночасно є банком емітентом;

в) у банку‑емітенті?

Короткий теоретичний огляд теми

Міжбанківські розрахунки — безготівкові розрахунки між банками, що обумовлені виконанням платежів клієнтів або власними зобов’язаннями одного банку перед іншим. Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися між банками однієї країни, а також між банками, що знаходяться в різних країнах.

У банківській практиці під кореспондентськими відносинами розуміють усі можливі форми співпраці між двома банками, що базуються на чесному і узгодженому виконанні взаємних доручень.

У більшості випадків, встановлення кореспондентських відносин між банками передбачає взаємне або одностороннє відкриття кореспондентських рахунків. Кореспондентський рахунок — рахунок, на якому відображаються операції списання і зарахування коштів, що виконує один банк за дорученням іншого банку на підставі кореспондентської угоди. Розрізняють два види таких рахунків: «лоро» та «ностро». Коли банк відкриває кореспондентський рахунок в іншому банку, то з позиції банку, що звернувся із заявою про відкриття, це буде рахунок «ностро», а з точки зору банку, що відкрив такий кореспондентський рахунок, він буде рахунком «лоро».

Внутрішньодержавна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація є резидентом та яка здійснює свою діяльність і забезпечує проведення переказу коштів виключно в межах України. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносяться системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньо‑банківські платіжні системи. Державною системою міжбанківських розрахунків в Україні є система електронних платежів Національного банку.

Міжнародна платіжна система — платіжна система, в якій платіжна організація може бути як резидентом, так і нерезидентом і яка здійснює свою діяльність на території двох і більше країн та забезпечує проведення переказу коштів у межах цієї платіжної системи, у тому числі з однієї країни в іншу.

Система електронних платежів Національного банку (СЕП) — державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківського переказу через кореспондентські рахунки банків (філій) у Національному банку із застосуванням електронних засобів приймання, оброблення, передавання та захисту інформації у файловому режимі або режимі реального часу.

Зазначимо, що СЕП НБУ була створена у 1993 році і з того часу зазнала багато змін.

Перерахування банком коштів з поточного рахунку клієнта в інший банк через СЕП НБУ супроводжується проводкою:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

При зарахуванні банком коштів, що надійшли на користь клієнта з іншого банку через СЕП НБУ, виконується така проводка:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

За коштами, що знаходяться на кореспондентському рахунку банку в НБУ нараховуються відсотки, що супроводжується такою проводкою:

Дт 1208 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в Національному банку України»

Кт 6000 «Процентні доходи за коштами на вимогу, що розміщені в Національному банку України».

При отримані нарахованих процентів, виконується проводка:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 1208 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в Національному банку України».

За інформаційно‑розрахункове обслуговування у системі електронних платежів банки сплачують комісійну винагороду, яка відображаються в бухгалтерському обліку за принципом нарахування і визнається щомісяця протягом усього строку дії угоди про надання (отримання) послуг. Під час нарахування комісійних витрат здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково_касове обслуговування»

Кт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково_касове обслуговування».

Сплата банком комісійних супроводжується такою проводкою:

Дт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково_касове обслуговування»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ».

Операції за кореспондентським рахунком НБУ у банку супроводжуються такими бухгалтерськими записами:

• поступлення коштів на кореспондентський рахунок банку на користь НБУ чи його клієнтів:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку»;

• списання банком коштів з кореспондентського рахунку НБУ згідно з його дорученням і перерахування коштів в інший банк через СЕП:

Дт 1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку»;

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

• нарахування банком процентних витрат за коштами на кореспондентському рахунку Національного банку:

Дт 7000 «Процентні витрати за коштами на вимогу, що отримані від Національного банку України»

Кт 1308 «Нараховані витрати за кореспондентським рахунком Національного банку України в банку».

• сплата банком нарахованих процентів за коштами на кореспондентському рахунку Національного банку:

Дт 1308 «Нараховані витрати за кореспондентським рахунком Національного банку України в банку»

Кт 1300 «Кореспондентський рахунок НБУ в банку».

Внутрішньобанківська міжфілійна платіжна система (ВМПС) — це платіжна система банку, яка забезпечує проведення переказу коштів між його філіями та взаємодію із СЕП для виконання міжбанківського переказу коштів філіями банку, що працює за моделлю 3 обслуговування консолідованого кореспондентського рахунку.

Розрахункові операції, що здійснюються через ВМПС відображаються в обліку філії банку такими бухгалтерськими записами:

• списання філією банку коштів за дорученням клієнтів з їх рахунків і перерахування в інший банк чи філію:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 3900 «Рахунки філій, що відкриті в банку»;

• поступлення коштів на користь клієнтів філії:

Дт 3900 «Рахунки філій, що відкриті в банку»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб». Міжбанківські розрахунки, що здійснюються через ВМПС в обліку центрального офісу банку супроводжуються такими проводками:

• отримання від філії коштів для зарахування на клієнтські рахунки, відкриті в центральному офісі банку:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

• отримання від філії коштів і їх перерахування в іншу філію банку:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії платника)

Кт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії одержувача);

• отримання від філії коштів і їх перерахування в інший банк через СЕП НБУ:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку» (рахунок філії платника)

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»;

• поступлення коштів на кореспондентський рахунок банку на користь клієнтів, що обслуговуються у філії банку:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ»

Кт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку».

• списання за дорученням клієнтів коштів з їх рахунків і перерахування на користь клієнтів філії банку:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку».

Суми коштів за міжбанківськими розрахунками, які не були підтверджені упродовж дня філіями банку, обліковуються на рахунках групи 392 «Транзитні рахунки за розрахунками між філіями банку», а саме:

• 3928 (активний) «Транзитні рахунки для дебетових сум, що не були підтверджені філіями банків, розташованими в Україні». Міжбанківські розрахунки в Україні можуть здійснюватися не тільки через СЕП НБУ, але й через прямі кореспондентські рахунки, які банки відкривають один одному.

Міжбанківські операції за прямими кореспондентськими рахунками супроводжуються такими бухгалтерськими проводками:

• списання банком коштів з поточного рахунку клієнта і їх перерахування в банк_кореспондент:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

• отримання від філії коштів і їх перерахування в банк_кореспондент:

Дт 3901 «Рахунки, що відкриті для філій банку»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

• поступлення на кореспондентський рахунок банку коштів на користь свого клієнта:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

• списання коштів за дорученням банку_кореспондента з його кореспондентського рахунку на користь клієнта:

Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

• списання коштів за дорученням банку_кореспондента з його кореспондентського рахунку і перерахування їх в інший банк:

Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

Якщо банк із будь_яких причин не може виконати розрахунковий документ банка кореспондента, то він має повідомити про це банк_кореспондент не пізніше наступного робочого дня після отримання цього документа.

• зарахування на розподільчий рахунок суб’єктів господарювання коштів у гривнях, які надійшли з кореспондентського рахунку банку‑нерезидента:

Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання»;

• перерахування гривні на поточний рахунок клієнта після одержання банком необхідних документів:

Дт 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

• повернення уповноваженим банком коштів на кореспондентський рахунок банкунерезидента у зв’язку з тим, що клієнт не подав необхідних документів упродовж п’яти днів (або подав невідповідні документи):

Дт 2603 «Розподільчі рахунки суб’єктів господарювання»

Кт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».

У разі перерахування гривень за укладеними резидентами договорами з нерезидентами уповноважені банки з метою здійснення контролю за відповідністю операції чинному законодавству зобов’язані попередньо зарахувати кошти в гривнях на окремий аналітичний рахунок балансового рахунку 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками». В обліку банку зазначені вище операції відображаються такими бухгалтерськими проводками:

• списання коштів у гривнях з рахунку суб’єкта господарювання для їх переказу нерезиденту через кореспондентський рахунок банку_нерезидента:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»

Кт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками»;

• після отримання від суб’єкта господарювання довідки податкового органу:

Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками»

Кт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»;

• у разі неотримання довідки податкового органу або наявності в клієнта заборгованості перед бюджетом:

Дт 1919 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з банками»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

за кореспондентськими рахунками банків_нерезидентів

у гривнях здійснюються операції лише за дорученням власників коштів на цих рахунках При нарахуванні комісійних доходів за надані банку‑кореспонденту послуги виконуються такі проводки:

• в національній валюті:

Дт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково‑касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи»

Кт 6100 «Комісійні доходи від розрахунково‑касового обслуговування банків», або

6109 «Інші комісійні доходи за операціями з банками»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково‑касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 6100 «Комісійні доходи від розрахунково‑касового обслуговування банків»,

або 6109 «Інші комісійні доходи за операціями з банками».

Отримання від банку‑кореспондента нарахованих доходів (як в національній, так й іноземній валюті) в обумовлений угодою термін супроводжується такою проводкою:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково‑касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи».

Якщо нараховані доходи своєчасно не отримані в обумовлений угодою термін, то наступного робочого дня ці доходи визнаються простроченими і здійснюються такі проводки:

Дт 3579 «Прострочені інші нараховані доходи»

Кт 3570 «Нараховані доходи за розрахунково‑касове обслуговування», або

3578 «Інші нараховані доходи».

У разі сплати банком‑кореспондентом нарахованих доходів, що були визнані простроченими, виконується така проводка:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 3579 «Прострочені інші нараховані доходи».

Нарахування банком комісійних витрат за міжбанківськими розрахунковими операціями супроводжується такими бухгалтерськими записами:

• в національній валюті:

Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково‑касове обслуговування»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково‑касове обслуговування».

У випадку сплати банком нарахованих комісійних витрат (як в національній, так й іноземній валюті) виконується така проводка:

Дт 3670 «Нараховані витрати за розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

При сплаті банком комісійної винагороди банку‑кореспонденту за отримані одноразові послуги виконуються такі бухгалтерські записи:

• в національній валюті:

Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

2) Дт 7100 «Комісійні витрати на розрахунково‑касове обслуговування»

Кт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

Списання комісійної винагороди з кореспондентського рахунку «лоро» за надані банку‑кореспонденту одноразові послуги супроводжується такими проводками:

• в національній валюті:

Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 6100 «Комісійні доходи від розрахунково‑касового обслуговування банків»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 6100 «Комісійні доходи від розрахунково‑касового обслуговування банків».

За коштами, що знаходяться на кореспондентських рахунках банки нараховують відсотки. У разі нарахування відсотків за коштами, що знаходяться на кореспондентських рахунках «лоро», виконуються такі бухгалтерські записи:

• у національній валюті:

Дт 7010 «Процентні витрати за коштами на вимогу інших банків»

Кт 1608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу інших банків»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу інших банків»;

2) Дт 7010 «Процентні витрати за коштами на вимогу інших банків»

Кт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів».

При сплаті банком нарахованих відсотків (як в національній, так й іноземній валюті) банку‑кореспонденту:

Дт 1608 «Нараховані витрати за коштами на вимогу інших банків»

Кт 1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».

Нарахування банком процентних доходів за залишком коштів на кореспондентських рахунках «ностро» супроводжується такими проводками:

• в національній валюті:

Дт 1508 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках»

Кт 6010 «Процентні доходи за коштами на вимогу, що розміщені в інших банках»;

• в іноземній валюті:

1) Дт 1508 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках»

Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801 «Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 6010 «Процентні доходи за коштами на вимогу, що розміщені в інших банках».

Одержання банком нарахованих відсотків (як в національній, так й іноземній валюті) за залишком коштів на кореспондентському рахунку у строк, передбачений кореспондентською угодою:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 1508 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках».

У випадку неотримання банком нарахованих відсотків у строк, передбачений кореспондентською угодою, на наступний робочий день нараховані відсотки визнаються простроченими, що супроводжується такою проводкою:

Дт 1509 «Прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках»

Кт 1508 «Нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках».

У разі отримання банком прострочених нарахованих відсотків виконується проводка:

Дт 1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 1509 «Прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках».

Витрати на формування резервів під кошти, що розміщені в інших банках відображаються в обліку такими проводками:

  • в національній валюті:

Дт 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»

Кт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках»;

  • в іноземній валюті:

1) Дт 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків»

Кт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках».

У разі сторнування (зменшення) розрахункового розміру спеціальних резервів, сформованих у національній валюті, здійснюється така проводка:

Дт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках»

Кт 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків».

У випадку сторнування розрахункового розміру спеціальних резервів, сформованих в іноземній валюті за наявності інформації щодо офіційного курсу гривні до іноземних валют на дату формування (коригування) резерву, здійснюються такі проводки:

1) Дт 1592 «Резерви за коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках в інших банках» — за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату коригування резерву Кт 3800 «Позиція банку щодо іноземної валюти та банківських металів»;

2) Дт 3801«Еквівалент позиції банку щодо іноземної валюти та банківських металів»

Кт 7701 «Відрахування в резерв під заборгованість інших банків» — за офіційним курсом гривні до іноземних валют на дату формування резерву

Дт або Кт 6204 «Результат від торгівлі іноземною валютою та банківськими металами» — на суму різниці між сумою резерву за офіційним валютним курсом на дату формування резерву і сумою резерву за офіційним валютним курсом на дату коригування.

Безготівкові розрахунки — це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Розрахунковий документ —це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Платіжне доручення — це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок одержувача.

Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка не може бути пізніше 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Дата валютування — це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої гроші, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача.

Розрахунки з допомогою платіжних доручень супроводжуються списанням коштів з поточного рахунку платника ї їх зарахуванням на поточний рахунок одержувача. При цьому в бухгалтерському обліку банку платника виконуються такі проводки:

• якщо платник і одержувач коштів є клієнтами різних банків:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»:

• якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600, 2620)

Кт Поточний рахунок одержувача (2600, 2620).

Відображення в бухгалтерському обліку банку отримувача коштів, що надійшли на користь клієнта з іншого банку залежить від того, чи в платіжному дорученні вказано дату валютування.

Якщо в платіжному дорученні не вказано дати валютування, то зарахування коштів клієнту на поточний рахунок супроводжується проводкою:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Якщо в платіжному дорученні вказана дата валютування, то виконуються такі бухгалтерські записи:

• до настання дати валютування:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», або

2622 «Кошти в розрахунках фізичних осіб»;

• на початок операційного дня, який визначений датою валютування:

Дт 2602 «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання», або

2622 «Кошти в розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Надходження в банк коштів на користь фізичної особи, яка не має рахунку в цьому банку, супроводжується такою бухгалтерською проводкою:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку».

Виплата з каси коштів, що поступили на користь фізичної особи, відображається проводкою:

Дт 2909 «Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку»

Кт 1001 «Банкноти та монети в касі банку», або

1002 «Банкноти та монети в касі відділень банку».

Платіжна вимога-доручення — це розрахунковий документ, який складається з двох частин:

• верхньої — вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів;

• нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок отримувача.

Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватися в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Розрахунки з допомогою платіжних вимог-доручень відображаються в бухгалтерському обліку банку платника такими проводками:

• якщо платник і одержувач коштів є клієнтами різних банків:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

• якщо платник і одержувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600,2620)

Кт Поточний рахунок одержувача (2600, 2620).

Банк отримувача коштів за платіжною вимогою-дорученням під час зарахування коштів отрмувачу на його поточний рахунок виконує таку проводку:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить вимогу стягувача або в разі договірного списання отримувача до банку, що обслуговує платника, здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

Списання коштів з рахунку платника, що здійснюється на основі платіжної вимоги може бути примусове або договірне.

Примусове списання — це списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законом виконавчих документів у випадках, передбачених законом. Стягувач — це особа, яка може бути ініціатором переказу коштів з рахунка платника на підставі виконавчих документів, визначених законом.

Відповідно до статті 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунку клієнта без його доручення на підставі рішення суду.

Договірне списання — це списання банком з рахунка клієнта коштів без подання клієнтом платіжного доручення, що здійснюється банком у порядку, передбаченому в договорі, укладеному між ним і клієнтом.

У випадку як примусового, так і договірного списання коштів в бухгалтерському обліку виконуються такі проводки:

у банку платника:

а) якщо платник і одержувач коштів є клієнтами різних банків:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»;

б) якщо платник і стягувач коштів обслуговуються в одному банку:

Дт Поточний рахунок платника (2600,2620)

Кт Поточний рахунок стягувача (2600, 2620);

у банку стягувача:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Розрахунковий чек — це розрахунковий документ, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження власника рахунку (чекодавця) банку-емітенту, у якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Видача банком чекової книжки клієнту відображається такими бухгалтерськими проводками:

• на суму коштів, що бронюється на аналітичному рахунку «Розрахунки чеками»:

а) суб’єктів господарювання:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»

Кт 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання»;

б) фізичних осіб:

Дт 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»;

• на суму комісійної винагороди за видачу чекової книжки:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 6119 «Інші комісійні доходи за операціями з клієнтами»;

• на умовну оцінку виданої чекової книжки (1 чекова книжка прирівнюється до 1 грн.)

Дт 9910 «Контррахунок»

Кт 9821 «Бланки суворого обліку».

Строк дії чекової книжки — один рік, а чека, який видається фізичній особі для одноразового розрахунку, — три місяці з дати їх видачі. Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в одному банку, то після перевірки правильності заповнення реквізитів чеків і реєстру чеків банк на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунку чекодавця та зараховує їх на рахунок чекодержателя. При цьому виконується така бухгалтерська проводка:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Якщо чекодавець і чекодержатель обслуговуються в різних банках, то банк чекодержателя інкасує прийняті чеки разом з другим та третім примірниками реєстру чеків до банку-емітента. При цьому виконуються такі бухгалтерські проводки:

• прийняття банком розрахункових чеків на інкасо:

Дт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо»

Кт 9910 «Контрархунок»;

• відправлення прийнятих на інкасо розрахункових чеків:

Дт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо»

Кт 9830 «Документи і цінності, прийняті на інкасо».

Банкемітент, отримавши чек разом з двома примірниками реєстру чеків, перевіряє:

належність чека до цього банку Зробивши відповідну перевірку, банк списує кошти з рахунку чекодавця та перераховує їх на рахунок чекодержателя. Дана операція оформляється меморіальним ордером і супроводжується такою проводкою:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

Сплачений чек разом з примірником реєстру чеків залишається в банку-емітенті. На чеку ставиться штамп банку «Проведено».

Банк чекодержателя, отримавши від банкуемітента кошти за оплаченим чеком зараховує їх чекодержателю, а суму оплаченого чека списує з позабалансового рахунку 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо». При цьому виконуються такі бухгалтерські записи:

1) Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

2) Дт 9910 «Контрархунок»

Кт 9831 «Документи і цінності, відправлені на інкасо».

Поповнення клієнтом ліміту за чековою книжкою супроводжується такою проводкою:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб».

У разі припинення клієнтом подальших розрахунків чеками до закінчення строку дії чекової книжки та наявності за нею невикористаного ліміту чекодавець подає чекову книжку до банку разом з платіжним дорученням (фізична особа може подавати її з заявою про перерахування коштів) для зарахування невикористаного залишку ліміту на той рахунок, з якого бронювалися кошти.

Повернення банком чекодавцю невикористаного ліміту за чековою книжкою відображається проводкою:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Якщо після повного використання чеків із чекової книжки її ліміт буде невикористаним, то чекодавцю може надаватися нова чекова книжка на суму невикористаного ліміту. Для цього чекодавець подає до банку-емітента заяву про отримання нової чекової книжки разом з використаною чековою книжкою та корінцями використаних чеків.

Строк дії нової чекової книжки встановлюється з дня її видачі.

Акредитив — це договір, що містить зобов’язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов’язаний виконати платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

У розрахунках акредитивами приймають участь такі сторони:

• заявник акредитива — платник, який подав обслуговуючому банку заяву про відкриття

акредитива;

• банк‑емітент — банк, який відкрив акредитив;

• авізуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента авізує (сповіщає) акредитив

бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату;

• виконуючий банк — банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом, виконання якої доручено йому банком-емітентом, також може бути авізуючим банком;

• бенефіціар — особа, на користь якої відкрито акредитив.

Банк-емітент може відкривати такі види акредитивів:

• покритий — акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти заявника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку;

• непокритий — акредитив, оплата за яким (якщо тимчасово немає коштів на рахунку платника) гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Акредитив може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. Якщо немає такої позначки, то акредитив є безвідкличним.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара (наприклад, у разі недотримання умов, передбачених договором, дострокової відмови банком-емітентом від гарантування платежів за акредитивом).

Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий. Безвідкличний акредитив, що підтверджений виконуючим банком, не може бути змінений або анульований без згоди виконуючого банку. Безвідкличний акредитив — це зобов’язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та дотримані строки та умови акредитива.

Кошти заявника покритого акредитива бронюються на аналітичному рахунку «Розрахунки за акредитивами», що відкривається на балансовому рахунку 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання», або 2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб».

Заява про відкриття акредитива, як правило, подається у чотирьох примірниках.

Банк-емітент, прийнявши заяву, визначає спосіб виконання акредитива, авізуючий та виконуючий банки і здійснює відповідні бухгалтерські записи, а саме:

• при відкритті непокритого акредитива:

Дт 9122 «Непокриті акредитиви»

Кт 9900 «Контррахунок»;

• при відкритті покритого акредитива з депонуванням коштів у банку-емітенті:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»;

• при відкритті покритого акредитива з депонуванням коштів у виконуючому банку,

який не є банком-емітентом:

1) Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

2) Дт 9802 «Акредитиви до виконання»

Кт 9910 «Контррахунок».

Акредитив є відкритим після того, як здійснено відповідні бухгалтерські записи за рахунками та надіслано повідомлення бенефіціару про відкриття та умови акредитива.

Виконуючий банк обліковує примірник заяви або повідомлення, отриманий від банку-емітента, за позабалансовим рахунком 9802 «Акредитиви до сплати», що супроводжується проводкою:

Дт 9802 «Акредитиви до виконання»

Кт 9910 «Контррахунок.

Отримання виконуючим банком від банку_емітента коштів заявника акредитива для їх бронювання на аналітичному рахунку «Розрахунки акредитивами» відображається в обліку такою проводкою:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб».

Якщо кошти за акредитивом заброньовані у виконуючому банку (який не є банком-емітентом), то зарахування ним коштів бенефіціару за акредитивом супроводжується такою проводкою:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках субєктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб».

Банк_емітент, отримавши документи за акредитивом та два примірники реєстру документів, видає заявнику акредитива один примірник реєстру документів разом з іншими документами за акредитивом та списує суму заяви з позабалансового рахунку 9802 «Акредитиви до сплати», що супроводжується проводкою:

Дт 9910 «Контррахунок

Кт 9802 «Акредитиви до виконання».

Якщо кошти за акредитивом заброньовано в банку_емітенті, то виконуючий банк після перевірки виконання бенефіціаром всіх умов акредитива, надсилає до банку-емітента перший та другий примірники реєстру документів за акредитивом разом з іншими документами, третій примірник реєстру використовує для списання суми заяви з відповідного позабалансового рахунку, що призначений для обліку акредитивів (після надходження коштів від банку_емітента), а четвертий (з потрібними відмітками банку про дату одержання) — видає бенефіціару.

Банк_емітент, зробивши перевірку виконання всіх умов акредитива, на підставі першого примірника реєстру документів за акредитивом списує кошти з аналітичного рахунку «Розрахунки за акредитивами» і перераховує їх на рахунок бенефіціара, що відображається такою проводкою:

Дт 2602 «Кошти у розрахунках суб’єктів господарювання», або

2622 «Кошти у розрахунках фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках».

Перший примірник реєстру документів за акредитивом банк_емітент зберігає в документах дня банку, а другий (з потрібними відмітками банку про дату одержання та виконання) — видає заявнику акредитива разом з іншими документами за акредитивом.

Виконуючий банк, отримавши від банку_емітента кошти за акредитивом зараховує їх бенефіціару і списує суму акредитиву з позабалансового рахунку. При цьому виконуються такі проводки:

1) Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

2) Дт 9910 «Контррахунок

Кт 9802 «Акредитиви до виконання».

Якщо банк-емітент одержав прийняті виконуючим банком документи і вважає, що вони не відповідають за зовнішніми ознаками умовам акредитива, то він має право відмовитися від їх прийняття і вимагати від виконуючого банку суму, що сплачена бенефіціару з порушенням умов акредитива.

У випадку виконання непокритого акредитиву, перерахування бенефіціару коштів банком_емітентом відображається такими бухгалтерськими записами:

а) у випадку наявності усієї суми коштів, які підлягають перерахуванню за акредитивом на поточному рахунку заявника:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках»;

б) у разі оплати акредитива за рахунок банківського кредиту:

Дт 2062 «Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб’єктам господарювання», або

2202 «Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, які відкриті в інших банках».

Одночасно в обох випадках з позабалансового рахунку списується сума сплаченого акредитива і здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дт 9900 «Контррахунок»

Кт 9122 «Непокриті акредитиви».

Отримання виконуючим банком коштів за непокритим акредитивом та їх зарахування бенефіціару супроводжується такими проводками:

1) Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», або

2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;

2) Дт 9910 «Контррахунок

Кт 9802 «Акредитиви до виконання».

Платіжна картка — це спеціальний платіжний засіб у вигляді емітованої в установленому законодавством порядку пластикової чи іншого виду картки, що використовується для ініціювання переказу коштів з рахунка платника або з відповідного рахунка банку з метою оплати вартості товарів і послуг, перерахування коштів зі своїх рахунків на рахунки інших осіб, отримання коштів у готівковій формі в касах банків через банківські автомати, а також здійснення інших операцій, передбачених відповідним договором.

Одним із засобів захисту від підробки може бути голограма. На зворотному боці картки міститься підпис власника картки, магнітна смуга, іноді фотографія власника і логотипи мереж банкоматів, у яких можна отримати готівку за допомогою картки. Номер картки складається з 16 цифр: перші шість — код банку-емітента, наступні дев’ять — банківський номер картки, остання цифра — контрольна.

Велика різноманітність платіжних карток дозволяє класифікувати їх за різними ознаками. У спеціальній літературі платіжні картки класифікуються за такими ознаками, як:

• тип носія електронної інформації;

• метод нанесення на картку ідентифікаційної інформації;

• тип держателів;

• типи фінансових операцій;

• функціональні характеристики (або платіжна схема).

За типом носія електронної інформації платіжні картки поділяються на: картки з магнітною смугою, які називаються магнітними картками та картки з чіпом (мікросхемою), які називаються старт-картками.

За методом нанесення на картку ідентифікаційної інформації (ім’я власника картки, номер картки, термін її дії) картки поділяються на:

• ембосовані — картки, на яких інформація нанесена рельєфним шрифтом (видавлена) спеціальним апаратом ембосером;

• неембосовані — картки, на яких ідентифікаційна інформація випалюється, і як правило, ці картки призначені тільки для електронного використання (наприклад, Visa electron).

За типами держателів, платіжні картки класифікуються на особисті (індивідуальні), корпоративні та сімейні. Особиста картка — це платіжна картка, емітована на ім’я клієнта —фізичної особи, що не є суб’єктом господарювання. Корпоративна платіжна картка - платіжна картка, яка дає змогу її держателю здійснювати операції за картрахунком юридичної особи або фізичної особи_підприємця. Сімейні картки видаються як особисті тільки фізичним особам, але окремі картки можна оформити як корпоративні на кожного члена родини власника картрахунку. При цьому для кредитної картки члена родини встановлюється ліміт використання коштів.

За функціональними характеристиками (або платіжною схемою) платіжні картки поділяються на дебетові, кредитні та змішані.

До платіжної системи в якій використовуються платіжні картки, входять такі суб’єкти:

емітент платіжних карток — юридична особа, що є членом платіжної системи та здійснює емісію платіжних карток;

держатель платіжної картки — фізична особа, яка на законних підставах використовує спеціальний платіжний засіб для ініціювання переказу коштів з відповідного рахунку в банку або здійснює інші операції із застосуванням зазначеного спеціального платіжного засобу;

розрахунковий банк — уповноважений платіжною організацією відповідної платіжної системи банк, що відкриває рахунки членам платіжної системи та бере участь у проведенні взаєморозрахунків між ними;

еквайрингова установа (еквайр) — юридична особа, яка здійснює еквайринг, тобто діяльність щодо технологічного, інформаційного обслуговування торговців та виконання розрахунків з ними за операції, які здійснені із застосуванням платіжних карток;

торговець — суб’єкт підприємницької діяльності, який, відповідно до договору з еквайром або платіжною організацією, приймає до обслуговування платіжні картки з метою проведення оплати вартості товарів чи послуг (включаючи послуги з видачі коштів у готівковій формі);

процесинговий центр — юридична особа — учасник платіжної системи, яка здійснює процесинг, тобто діяльність, яка включає в себе виконання авторизації, моніторинг, збір, оброблення, зберігання й надання членам системи та розрахунковому банку платіжних повідомлень за операціями з платіжними картками.

Обслуговування торговців і виконання розрахунків з ними за операціями, здійсненими із застосуванням платіжних карток, банкеквайр проводить на підставі договору.

У разі проведення розрахунків за придбані із застосуванням платіжної картки товари та отримані послуги в банку-еквайрі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

• на суму оплати за товари (послуги), що здійснена банком-еквайром до одержання

коштів від банку-емітента:

Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;

• на суму одержаного грошового покриття з банку-емітента:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток».

У разі переказу коштів торговцю за товари (послуги) після одержання коштів з банку-емітента здійснюються такі проводки:

• на суму одержаних коштів від банку-емітента:

Дт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»;

• на суму коштів під час зарахування їх на рахунки торговців:

Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

Якщо банк-еквайр одночасно є банком-емітентом, то в разі переказу чи зарахування коштів торговцям за товари (послуги) здійснюються такі бухгалтерські проводки:

• під час переказу:

Дт 2605 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або

2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або

2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»;

• під час зарахування торговцю:

Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»

Кт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання».

У банку_емітенті під час переказу коштів за товари (послуги) та комісійних банку-еквайру здійснюються такі бухгалтерські проводки:

1) Дт 2605 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або

2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або

2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»;

2) Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках», або

1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».

У разі повернення держателем платіжної картки придбаного товару торговцю після здійснення трансакції торговець повертає кошти готівкою шляхом видачі їх з каси або в безготівковій формі шляхом переказу коштів на картрахунок.

Під час переказу коштів на картрахунок за повернений товар у банку-еквайрі, який одночасно є банком-емітентом, здійснюється така проводка:

Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»

Кт 2605 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або

2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток», або

2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток».

Під час переказу коштів на картрахунки в інший банк-емітент у банку-еквайрі здійснюються такі бухгалтерські проводки:

1) Дт 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»

Кт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»;

2) Дт 2924 «Транзитний рахунок за операціями, здійсненими з використанням платіжних карток»

Кт 1200 «Кореспондентський рахунок банку в НБУ», або

1500 «Кореспондентські рахунки, що відкриті в інших банках», або

1600 «Кореспондентські рахунки інших банків».

Практичні завдання

Задача 1.

На кореспондентський рахунок банку «Хрещатик» поступила попередня оплата у сумі 200 000 грн. за продану готівку «Сведбанку». Касою банку «Хрещатик» було видано 200 000 грн., які були успішно доставлені «Сведбанку».

Необхідно:

Відобразити операцію з підкріплення банку готівкою на рахунках бухгалтерського обліку в обох банках, за умови, що готівка була доставлена в «Сведбанк»:

а) інкасаторами «Сведбанку»;

б) інкасаторами банку «Хрещатик».

Задача 2.

9.04. 2009 р. банк придбав в НБУ на умовах попередньої оплати 25 ювілейних золотих монет «Ластівчине гніздо» номіналом 50 гривень за ціною 4400 грн. за монету.

10.04.2009 р. банк отримав придбані в НБУ ювілейні монети.

20.04. 2009 р. банк реалізував за готівку 1 монету за ціною 4490 грн.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проведення за даними операціями.

Задача 3.

Упродовж дня банком «Форум» були проведені такі операції:

1) перераховано 2000 грн. з поточного рахунку фізичної особи Прокопенко В.Ю. на користь підприємства «Сантехніка», що має рахунок у «Сведбанку».

2) перераховано 8500 грн. з поточного рахунку фірми «Прогрес» підприємству «Яструб», що обслуговується в «Укрсоцбанку»;

3) перераховано 1100 грн., що були внесені в касу банку фізичною особою Льодяник У. Д. на користь Шаповалова Р.З., що має рахунок у банку «Правекс».

Комісійні банку за переказ коштів становлять 0,1 % від суми переказу.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проведення за операціями в усіх банках, за умови, що міжбанківські розрахунки здійснюються:

а) через систему електронних платежів (СЕП) НБУ;

б) через прямі кореспондентські рахунки.

Задача 4.

Упродовж дня банком були проведені такі операції:

1) нараховано процентні доходи за коштами, що знаходяться на кореспондентських рахунках «ностро»:

а) в НБУ — на суму 830 грн.

б) у банках_резидентах на загальну суму 5820 грн.;

в) у банках_нерезидентах — на загальну суму 1910 доларів США;

2) нараховано процентні витрати за коштами, що знаходяться на кореспондентських рахунках «лоро»:

а) банків_резидентів — на суму 4220 грн.;

б) банків_нерезидентів — на суму 1040 доларів США;

3) сплачено комісійну винагороду у сумі 150 грн. банку_кореспонденту за отриману одноразову розрахункову послугу;

4) нараховано комісійні витрати за інформаційно_розрахункове обслуговування у СЕП НБУ у сумі 550 грн.;

5) списано з кореспондентського рахунку «лоро» банку_кореспондента комісійні за одноразову розрахункову послугу у сумі 75 грн.;

6) сформовано резерв у сумі 9750 грн. за коштами, розміщеними на кореспондентському рахунку в іншому банку;

Офіційний курс гривні до долара США в цей день становив 7,70 USD/UAH.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проводки за наведеними вище операціями.

Задача 5.

Упродовж дня 9.02.2009 р. банком були проведені такі операції:

1) на основі платіжного доручення підприємства «Анастасія» перераховано 3200 грн. на поточний рахунок фірми «Булочка», яка обслуговується у філії цього ж банку;

2) на користь підприємства «Вудильник» поступили кошти у сумі 5200 грн. від магазину «Морепродукти», що має рахунок у банку-кореспонденті. У електронному розрахунковому документі зазначена дата валютування — 13.02.2009 р.;

3) списано на основі вимоги-доручення 1300 грн. з рахунку підприємства «Незабудка» і перераховано підприємству «Флора», що має рахунок в іншому банку;

4) у зв’язку з настанням дати валютування, зараховано на поточний рахунок фізичної особи Зайцева О. Б. 935 грн., що були поступили раніше від фізичної особи Феника П.С., що обслуговується в іншому банку;

5) на основі платіжної вимоги підприємства «Сир», що є клієнтом банку, списано 2600грн. з рахунку магазину «Вибір».

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проведення за наведеними вище операціями.

Задача 6.

Упродовж дня банком-емітентом платіжних карток були проведені такі операції:

1) списано з картрахунку фізичної особи Сомик В.С. 645 грн. і зараховано на поточний рахунок магазину «Мишеня»;

2) списано з поточного рахунку магазину «Технікус» 920 грн. і зараховано на картковий рахунок фізичної особи Полуйко П.Г. за повернений ним товар;

3) списано з картрахунку фірми «Соня» 1570 грн. і перераховано у банк-еквайр.

Необхідно:

Скласти бухгалтерські проводки за наведени


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



Сейчас читают про: