Короткий теоретичний огляд теми. Вклад (депозит)— це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали

Вклад (депозит) — це грошові кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті або банківські метали, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений строк зберігання чи без зазначення такого строку (під процент або дохід в іншій формі) і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

депозити класифікуються за такими ознаками, як:

• економічна сутність;

• строки використання коштів;

• категорія вкладників;

• види валютних цінностей, внесених на депозит;

• форма грошового обігу;

• спосіб юридичного оформлення вкладу;

• види виплачуваних відсотків;

• платність.

• умови вкладання і вилучення коштів;

• цільове призначення.

Вклади (депозити) на вимогу — це грошові кошти або банківські метали, що розміщені вкладниками в банках на умовах видачі вкладу (депозиту) на першу вимогу вкладника або здійснення платежів за розпорядженням власника рахунку. До вкладів на вимогу у банківській практиці належать:

• кошти на кореспондентських рахунках інших банків;

• кошти місцевих бюджетів та клієнтів, які утримуються за рахунок місцевих бюджетів;

• кошти позабюджетних фондів;

• кошти на поточних рахунках суб’єктів господарювання, фізичних осіб, небанківських

фінансових установ.

Строкові вклади (депозити) — це грошові кошти або банківські метали, розміщені вкладниками в банку на визначений договором строк. Строкові вклади за термінами класифікуються на короткострокові (до року) та довгострокові (більше року). Строкові депозити становлять найстійкішу частину депозитних ресурсів.

фінансовий інструмент — це будь_який контракт, який приводить до фінансового активу одного суб’єкта господарювання і фінансового зобов’язання або інструмента власного капіталу іншого суб’єкта господарювання.

Фінансове зобов’язання — це будь_яке зобов’язання, що є:

а) контрактним зобов’язанням:

• надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єктові господарювання, або

• обмінюватися фінансовими інструментами або фінансовими зобов’язаннями з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб’єкта господарювання, або

б) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання та який є:

• непохідним інструментом, за яким суб’єкт господарювання зобов’язаний або може бути зобов’язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання, або

• похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуся або можуть здійснюватися іншим чином, ніж обмін фіксованої суми грошових коштів або іншого фінансового активу на фіксовану кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання. Справедлива вартість — це сума, за якою можна обміняти актив або погасити заборгованість в операції між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

Витрати на операції — це додаткові витрати, які прямо відносяться до придбання, випуску або вибуття фінансового активу чи фінансового зобов’язання. Додаткові витрати — це витрати, які не відбулися б, якщо суб’єкт господарювання не придбав, не випустив або не реалізував фінансовий інструмент.

Метод ефективної ставки відсотка — це метод обчислення амортизованої собівартості фінансового активу або фінансового зобов’язання (або групи фінансових активів чи фінансових зобов’язань) та розподілу доходів у вигляді процентів чи витрат на виплату процентів протягом відповідного періоду часу.

Амортизована собівартість фінансового зобов’язання — це сума, за якою фінансове зобов’язання оцінюється при первісному визнанні, мінус виплати основної суми, плюс (або мінус) накопичена амортизація будьякої різниці між цією первісною сумою та сумою погашення із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Банк амортизує дисконт (премію) протягом строку дії фінансового інструменту із застосуванням ефективної ставки відсотка. Сума дисконту (премії) має бути повністю амортизована на дату повернення депозиту.

Після первісного визнання банк оцінює вклади (депозити) за амортизованою собівартістю з використанням ефективної ставки відсотка під час нарахування процентів та амортизації дисконту (премії).

Згідно з Правилами бухгалтерського обліку доходів і витрат банків України, процентні витрати визнаються із застосуванням методу ефективної ставки відсотка.

Обачність — застосування в бухгалтерському обліку методів оцінки, які повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів банку.

Поточний рахунок — це рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання грошей і здійснення розрахунково_касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України.

До поточних рахунків також належать

Облік коштів клієнтів, залучених банком на вклади (депозити) на вимогу здійснюється за рахунками 2 класу, 26 розділу, груп 260 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання», 262 «Кошти на вимогу фізичних осіб» та 265 «Кошти небанківських фінансових установ», а саме:

• 2600 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання»;
• 2605 «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання для здійснення операцій з платіжними картками»;
• 2620 «Кошти на вимогу фізичних осіб»;
• 2625 «Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток»;
• 2650 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ»;
• 2655 «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ для здійснення операцій з використанням платіжних карток».