Зміни, що сталися внаслідок феміністичного руху

Якщо підходити до аналізу гендерного питання з точки зору змін суспільств у ланцюжку “аграрне – індустріальне - інформаційне”, то стає цілком очевидним тенденція швидкого підвищення статусу жінок у суспільстві.

· У “нормальних” аграрних соціумах становище жінок та її суспільний рейтинг загалом був низьким.

· У початковій фазі індустріального суспільства виник розрив між можливостями жінок та їхніми правами, тому не лише в Росії, а й в більш розвинених країнах світу вони не одразу отримали право на вищу освіту, викладацьку чи наукову роботу. Саме в цей момент формуються сприятливі умови для виникнення й активізації руху “феміністок”.

· У розвиненій стадії індустріального суспільства жінки отримують рівні права з чоловіками в освіті й багатьох інших сферах діяльності, що трансформує поміркований сектор феміністичного руху в “гендерний”.

· У момент максимального розвитку та демократизації індустріальних соціумів розпочинається перехід до інформаційного суспільства. Одна з його ознак – значне (чи повне) ослаблення всіх гендерних проблем, вихід жінок на по-справжньому цивілізоване становище в суспільстві.

На цій стадії еволюції суспільного становища жіноцтва, що зумовлена найбільш істотним у світі явищем розвитку продуктивних сил і стосунків, а також вимушених суспільних змін, накладається вплив чинників другого рангу – релігії та культури. Справедливе вирішення гендерних проблем вимагає поєднання нашої національної культури (включаючи гуманний варіант релігії) з демократичним і високорозвиненим інформаційним суспільством, яке однаково піклується і про хлопчаків, і про дівчаток, створюючи їм максимально сприятливі умови для отримання середньої і вищої освіти, набуття сучасного фаху й реалізації своїх індивідуальних задатків як у сім’ї, так і в громадському житті. У світлі цих спостережень розглядається гендерний фактор і в мовній політиці.

Мовна політика

Відомо, що дихометрія “чоловіче/жіноче” знаходиться в центрі уваги медицини, біології, психології, соціології, культурології та інших наук. У лінгвістиці ж тема “Мова і гендер” почала активно розроблятися лише в 60-ті роки XXст. у зв’язку з розвитком феміністичного руху в країнах Західної Європи і США. Феміністична лінгвістика вплинула перш за все на зміни в номінативній галузі мови, звернула увагу суспільства на мовну асиметрію. У вітчизняному мовознавстві дотепер вивчення взаємозв’язку мови і статі її носіїв знаходиться у стадії формування. Роботи останніх років демонструють зростаючий інтерес до проблематики, але дослідження ведуться нерегулярно і розрізнено і не охоплюють в повному обсязі тему “Мова і гендер”.

Найбільш ефективно використовуються методи дослідження гендерного фактору в мові такі, як: метод спостереження над усною і письмовою мовою чоловіків і жінок, психологічний експеримент, асоціативний експеримент, метод концептуального аналізу, соціолінгвістичні прийоми.

Основні вимоги до мовлення при діловому спілкуванні

Спілкування – це обмін інформацією від однієї людини до іншої. Обов’язковим учасником спілкування, окрім мовця, є слухач – реальний чи уявний.

Мовлення – це усний вияв мови, його характер залежить від загальної мети спілкування.