Від термінів слід відрізняти номенклатурні назви (лат. “перелік, список”) – своєрідні етикетки предметів, явищ, понять. Якщо в основі терміна лежить загальне поняття, то в основі номенклатурної назви – одиничне. До номенклатурних назв входять серійні марки машин, приладів, верстатів, найменування підприємств, установ, організацій, географічні назви та назви рослин, звірів тощо. Наприклад, море, місто, фабрика, кабінет і т.д. – це термін, Крим, Азовське, кондитерська, української мови (за професійним спрямуванням) тощо – це номенклатурні назви.
Правила вживання великої букви
1.1. З великої букви пишеться перше слово у – назви свят: Новий рік, День студента.
Історичні епохи: Відродження, Новий час.
1.3. Назви навчальних закладів, установ: Луганський національний педагогічний університет.
1.4. Назви архітектурних споруд: Золоті ворота.
1.5. Назви орденів та медалей: орден “За відвагу”.
2. Усі слова з великої букви
2.1. Назви республік, країн: Російська Федерація.
2.2. Назви сузір’їв: Чумацький Шлях, Велика Ведмедиця.
2.3. Назви найвищих посадових осіб: Президент України.
2.4. Назви найвищих державних органів: Верховна Рада України.
2.5. Назви релігійних книг, свят, релігійних та міфічних персонажів: Мати Божа, Біблія, Різдво.
Графічні та лексичні скорочення
Лексичні скорочення функціонують як самостійні слова. Графічні ж скорочення не є словами й використовуються лише на письмі. На відміну від лексичних вони обов’язково розшифровуються та читаються повністю.
Лексичні скорочення бувають декількох типів:
1) ініціальні (абревіація) – утворені з початкових букв слів, що означають поняття; вони, у свою чергу поділяються на: ЖЕК, ТЕЦ.
2) Складові скорочення – утворені з частин складних слів: завгар, міськком;
3) Частково скорочені слова – утворені з частини або частин слів і повного слова: Донвугілля, Татнафта;
4) Відсікання (усічення): зам., акад., доц.;
5) Телескопічне скорочення – утворені з початкової та кінцевої частини слів: рація (із ра[діостан]ція), біоніка (із біо[логія] та [електро]ніка) тощо;
6) Змішаного типу: НДІторгмаш.
Розрізняють декілька типів графічних скорочень:
- крапкові: ст., див.;
- дефісні: б-ка, ін-т;
- дробові: р/р, а/с;
- нульові (курсивні) – на позначення фізичних, метричних величин, валют та ін. Стоять лише після цифрових назв: 2 хв, 47 кг.
Графічні скорочення пишуться з крапкою на місці скорочення, при цьому зберігається написання великих та малих літер і дефісів як і в повній назві: півн.-сх. (північно-східний), півд.-зах. (північно-західний).
Слова не скорочуються на голосну, якщо вона не початкова у слові, і на Ь. Наприклад, слово селянський може бути скорочений: сел., селян., селянськ. При збігу двох однакових приголосних скорочення робиться на першу – стін. календар.
Умовні графічні скорочення вимовляються повністю та скорочуються лише на письмі. Існує цілий ряд загальноприйнятих графічних скорочень, наприклад,
Акад. – академік; о. – острів
Вид. – видання; обл. - область
Гр. – громадянин; оз. - озеро
Див. – дивись; пор. - порівняй
Доц. – доцент; проф. - професор
Ім. – імені; р. – рік, річка
І т.д. – і так далі; рр. – роки
І под. – і подібне; с. – село, сторінка
Напр. – наприклад; ст. – станція, сторіччя
Н.е. – нашої ери, до н.е. – до нашої ери, т, тов. – товариш
Не можна скорочувати: імена та по батькові (крім ініціалів), псевдоніми, подвійні прізвища!