Форми невідмінюваних іменників

Не відмінюються:

1. Іншомовні загальні назви з кінцевим голосним: авеню, амплуа, динамо, самбо тощо.

2. Окремі іншомовні загальні назви з кінцевим приголосним: анфас, апаш, жакоб, міс, місіс, містрікс, фрейлейн, фрекен та ін.

3. Іншомовні прізвища з кінцевим голосним: Бенуа, Бізе, Віардо.

4. Жіночі прізвища власне українського походження на -о та на приголосний: Кухаренко, Морі цин, Петра.

5. Назви іноземних часописів: “Таймс”, “Фігаро”, “Уніта”.

6. Складноскорочені назви ініціального та звукового типу: ЗМІ, НАТО, ПАР.

7. Слова числівникового різновиду: півдня, півзошита, півсвіту.

Прикметник називає ознаку, якість або властивість предмета, явища, істоти. За значенням прикметники поділяються на якісні, відносні й присвійні.

Якісні прикметники називають ознаки, властиві предметові більшою або меншою мірою: широкий, високий, тривалий.

Відносні – виражають ознаку предмета за його відношенням до інших предметів, дій, обставин: договірний, електричний, сталевий.

Присвійні – вказують на приналежність предмета кому-небудь і відповідають на питання чий? (міський клуб, батькова ферма).

Усі вони змінюються за родами, числами й відмінками, а якісні, окрім того, мають ступені порівняння.