Іменники ІІ відміни однини у родового відмінка. Міністерство освіти та науки України

Міністерство освіти та науки України

Індустріальний технікум Дон ДТУ

Методичні вказівки

до вивчення предмета:

«Українська мова

(за професійним спрямуванням)»

Для студентів денного та заочного

Відділення

Частина ІІ

Алчевськ

 

Уклав Н.П.Кондратенко - викладач вищої категорії -

 

Рецензент О.М.Казанцева – викладач вищої категорії

 

 

Затверджено Л.І.Пономаренко − голова

на засіданні методичної методичної ради

ради

 

Розглянуто та затверджено

на засіданні комісії філологічних

дисциплін (протокол №______

від «__»________20___року

Голова комісії ________ С.Ю.Кайнара

Зміст

 

Розділ 3 Морфологічні норми сучасної української мови у професійному спілкуванні

Особливості використання граматичних форм 4

іменника, прикметників, займенників у професійному спілкуванні

Основні правила перекладу прізвищ з російської мови на українську 4

Іменники ІІ відміни однини у родовому відмінку 4

Орудний відмінок однини 5

Кличний відмінок однини 5

Форми невідмінюваних іменників 6

Творення ступенів порівняння 7

Зміни суфіксів при утворенні прикметників 8

Творення і вживання присвійних прикметників 8

Правопис складних слів 9

Особливості використання іменників у професійному спілкуванні 11

Особливості використання прикметників у професійному спілкуванні 12

Проблема родових іменників та займенників 13

Особливості використання займенників у професійному спілкуванні 12

Особливості використання граматичних форм 14

дієслова у професійному спілкуванні

Безособові форми на –но, -то 14

Активні дієприкметники 15

Способи дієслова 15

Найуживаніші дієприкметники та дієприслівники у діловому мовленні 15

Особливості використання числівника у професійному

спілкуванні 16

Відмінювання числівників 17

Написання числівників і відчислівникових слів 17

Сполучення числівників з іменниками в називному відмінку 17

Особливості використання службових частин мови у

професійному спілкуванні

Запам’ятайте складні випадки перекладу 18

усталених прийменникових конструкцій професійного спілкуванні.

Розділ 4 Синтаксичні особливості професійних текстів 18

Складні випадки узгодження членів речення 19

Складні випадки керування 19

Зведена таблиця розділових знаків 22

Рекомендована література 23

 

Розділ 3

Морфологічні норми

Сучасної української мови у професійному спілкуванні

Особливості використання граматичних форм іменника, прикметників, займенників у професійному мовленні

Іменник – самостійна частина мови, що називає предмет, явище, процес тощо і відповідає на питання хто? що?

Збірні іменники позначають сукупність однакових чи подібних предметів, які сприймаються як одне ціле (проблематика, адміністрація).

Віддієслівні іменники – це іменники, утворені від дієслова за допомогою суфіксів (коливання, прагнення).

Утворення імен по батькові

Жіночі імена по батькові утворюємо за допомогою суфіксів -івна, -ївна; чоловічі – -ович; -йович.

Наприклад. Артем – Артемович, Артемівна.

Винятки: Кузьма – Кузьмич, Кузьмівна;

Сава – Савич, Савівна.

Ілля – Ілліч, Іллівна.

Лука – Лукич, Луківна.

Кузьма - Кузьмич – Кузьмівна.

 

Основні правила перекладу прізвищ з російської

Мови на українську

1. Є – на початку слова та після голосної (Євдокимов, Вересаєв)

2. Якщо в російській мові маємо Е, а в українській є відповідник з І, то пишемо Є (Бєлінський – білий, Лєсков - ліс).

3. Рос. суфікси -ев, -еев передаються як – ЄЄВ, ЄВ, але після ж, ч, ш, щ, р та ц записуються як – -ЕВ, -ЕЄВ. (Тимофєєв, Гордєєв, Токарев, Хореєв, Кацев).

4. И пишемо після ж, ч, ш, щ та ц ( Ширшов, Пущин ).

5. ё передається як О, якщо стоїть під наголосом (Грачов, Пугачов).

Іменники ІІ відміни однини у родового відмінка

Закінчення -а, -я у родовому відмінку маємо у таких іменників:

ü Будь-яка істота, конкретний предмет: директора, стола.

ü Різні міри (довжини, ваги, часу), числові та грошові назви: вівторка, квітня.

ü Назви міст: Києва, Харкова.

ü Річки, якщо наголос падає на закінчення: Дніпра, Дністра.

ü Науково-технічні поняття, що визначають елементи будови чогось, конкретні предмети, геометричні фігури: атома, синуса, параграфа.

Закінчення -у, -ю у таких іменників:

ü Терміни іншомовного походження, що означають процеси, явища тощо: синтезу, моніторингу, аналізу.

ü Назви річок, якщо наголос не падає на закінчення: Дунаю, Хоролу.

ü Речовини: металу, газу, бензину.

ü Назви країн, регіонів: Донбасу, Китаю.

ü Дій, акцій, заходів: диспуту, турніру.

ü Установи, заклади: інституту, заводу.

ü Абстрактні поняття: обсягу, успіху.

ü Просторових реалій: шляху, Інтернету.

ü Назви збірних понять: березняку, дубняку.

 

Запам’ятайте паралельні форми закінчень деяких слів (-а/-у):

Агата (окремий кристал)	Агату (речовина)
Акта (документ)	Акту (дія)
Блока (механізм)	Блоку (об’єднання)
Вала (деталь машини)	Валу (насип, нитки)
Верха (дах, димар, у шапці)	Верху (верхня частина чогось)
Знака (мітка, позначка, марка, літера, значок, сигнал).	Знаку (слід, відбиток, прикмета)
Каменя (окремий уламок)	Каменю (маса, матеріал)
Корпуса (тулуб)	Корпусу (споруда, військове з’єднання, шрифт)
Листопада (місяця)	Листопаду (опадання листя)
Папера (документ)	Паперу (матеріал)
Піщаника (тварина)	Піщанику (порода)
Пояса (пасок, талія)	Поясу (смуга, зона)
Рахунка (документа)	Рахунку (дія, результат)
Регістра (пристрій)	Регістру (список, перелік)
Рога (предмет)	Рогу (матеріал, зовнішній кут)
Стана (у техніці)	Стану (в інших значеннях)
Центра (у математиці)	Центру (в інших значеннях)
Цоколя (в електролампі)	Цоколю (у будинку)