Синтаксичні особливості професійних текстів

Загальна грамотність професійного тексту, що виражається в чіткості і логічності викладу, дотриманні правописних норм, а також дотриманні правил, обов'язкових для ОДС, досягається, зокрема, за рахунок синтаксису.

Здебільшого це прямий порядок слів з узгодженими і неузгодженими означеннями.

Речення слід будувати таким чином, щоб ключова фраза була розміщена в його першій частині (Професор Білецький у своїй статті, яка розміщена в останньому університетському збірнику, зазначив...).

Вставні слова, які пояснюють окремі поняття чи систематизують виклад, переважно стоять на початку речення (На жаль, за такі результати праці ви не можете отримати премії)

Щодо структури речень, то майже всі присудки вживаються у теперішньому часі (Телекомпанія «Тоніс» пропонує...)

Поширеними є пасивні структури типу: закони приймаються; вимоги ставляться.

Важливою ознакою професійного тексту є і часте використання дієприкметникових та дієприслівникових зворотів, що надають тексту стислості.

Найчастіше надається перевага складним реченням та простим в усному мовленні.

Широко використовуються однорідні члени речення.

 

Складні випадки узгодження у професійному спілкуванні

 

Серед складних випадків узгодження членів речення слід виділити такі:

1. З підметами типу п'ять осіб, десять працівників присудок вживається переважно у формі однини: п'ять осіб пише; десять працівників відвідує заняття.

2. Якщо підмет має у своєму складі числівник, що закінчується на одиницю (21, 31, 141, 231 і под,), то присудок із ним вживається у формі однини: двадцять один депутат балотується; тридцять одна жінка керує фірмами; сто сорок одне положення вимагає доопрацювання.

3. З підметами, до складу яких входять іменники більшість, меншість, частина, загал, ряд, прислівники багато, мало, чимало, числівники кілька, декілька, кільканадцять, присудки вживаються також у формі однини: більшість людей читає; меншість людей навчається; ряд положень потребує уточнення; багато дітей вивчає іноземні мови; кілька жінок працює в управлінні. З такими підметами присудок вживається у формі множини лише тоді, коли між ними є багато інших членів речення, пор.: Більшість жителів потребує оздоровлення й Більшість жителів, які проживають на забруднених територіях, потребують оздоровлення; Чимало киян шукає роботу й Чимало киян, які багато років пропрацювали на виробництві, тепер шукають роботу.

4. З підметами, до складу яких входять числівники два, три, чотири, означення вживаються у формі родового відмінка множини, пор.: два основних підрозділи; три найважливіших об'єкти; чотири останніх дні.

Складні випадки керування у професійному спілкуванні

До складних випадків граматичного керування нале­жать такі.

1. Дієслова або віддієслівні іменники, які керують різ­ними відмінками, не можуть мати спільного додатка, пор.:

 

Неправильна конструкція	Правильна конструкція
Управління зібрало й проін­формувало про факти	Управління зібрало факти й поінформувало про них;
Адміністрація відзначила і висловила подяку десятьом співробітникам	Адміністрація відзначила де­сятьох співробітників і ви­словила їм подяку;
Конвенція про запобігання та покарання злочинів	Конвенція про запобігання злочинам та покарання за їх скоєння;
Створити й взяти участь у роботі групи взаємодопомо­ги	Створити групу взаємодопо­моги та взяти участь у її ро­боті.

2. Керування може не збігатися в близькозначних словах, пор.: властивий (кому?) і характерний (для ко­го?), опанувати (що?) й оволодіти (чим?), повідомити (кому?), але поінформувати (кого?)

Порушення дієслівного керування в українській мові часто трапляється під впливом керування дієслів росій­ської мови.

Запам'ятайте конструкції з різними формами керу­вання в російській та українській мовах:

 

Конструкції російської мови	Конструкції української мови
уступить (что?) место	поступитися (чим?) місцем
аналогичный (чему?) предыдущему	аналогічний (до чого?) до попереднього
извините (кого?)меня	вибачте (кому?)мені
поблагодарить (кого?)родителей	подякувати (кому?)батькам
испытать (что?) поражение	зазнати (чого?)поразки
предотвратить (что?) падение	запобігти (чому?)падінню
изменить (кому?, чему?) Родине	зрадити (кого?, що?) Батьківщину
поступить (во что?) в институт / партию	вступити (до чого?) до інституту / партії
предоставить справку (во что?) в деканат	подати довідку (до чого?) до деканату
включить (во что?) в список / повестку дня	внести (до чого?) до списку / порядку денного
смеяться (над кем?) над коллегой	сміятися (з кого?) з колеги
ухаживать (за кем?) за больним	доглядати (кого?) хворого
свидетельствует (о чем?) о высоком уровне	засвідчує (що?) високий рівень
приложить (что?) усилия	докласти (чого?) зусиль
заслуживать (чего?) внимания	заслуговувати (на що?) на увагу
понести (что?) убытки	зазнати (чого?) збитків
нуждаться (в чем?)в помощи	потребувати (чого?) допомоги

Запам'ятайте, якими формами керують деякі іменни­ки в сучасній українській літературній мові:

 

Ненормативна конструкція	Правильна конструкція
відгук на дисертацію / реферат	відгук (про що?) про дисертацію/ реферат
характеристика на студента	характеристика (кого?) студента
тенденція зростання	тенденція (до чого?) до зростання
оплата за навчання	оплата (чого?) навчання, але плата (за що?) за навчання

 

Прикметники вищого ступеня порівняння керують кількома прийменниково-відмінковими формами. Основними з них є за + знахідний відмінок та від + родовий відмінок, пор.: рівень рентабельності мусить бути більших 60 %; зафіксовано показники, вищі від очікуваних. У живаними є форми порівняно з + орудний відмінок та щодо + родовий відмінок, пор.: цьогорічні прибутки є більшими порівняно з минулорічним. Слід запам'ятати, що вживання прикметників вищого ступеня порівняння з родовим безприйменниковим типу це завдання важливіше інших, прибутки більші витрат є ненормативним у сучасній українській літературній мові.

 

 

Запам’ятайте!

1. Одиночний дієприслівник та дієприслівниковий зворот виділяється завжди (Зважаючи на викладене вище, ми дійшли до наступного результату).

2. Дієприкметниковий зворот виділяється лише, коли стоїть після залежного слова (Руки, омиті сонцем...).

3. Якщо залежним словом є особовий займенник, то зворот виділяється завжди (Розтривожений цією звісткою, він до самого ранку не міг заснути).

4. Якщо дієприкметниковий зворот стоїть перед залежним словом, зворот не виділяється комами (Омиті сонцем руки...).

 

 

Зведена таблиця розділових знаків

 

В – велика буква;

УС – узагальнююче слово;

ВС – вставне слово;

З – звертання;

П – пряма мова, велика літера;

п - пряма мова, мала літера;

А – слова автора, велика буква, а – слова автора, мала буква;

Рекомендована література

1. Зубков М. Сучасне українське ділове мовлення. – Х., 2002.

2. Паламар Л., Кацавець. Мова ділових паперів. – К., 2004.

3. Шевчук С. Українська ділова мова. – К., 1999.

4. Пономарів О. Стилістика сучасної української мови. – Тернопіль, 2000.

5. Пономарів О. Сучасна українська мова. – К.,2001.

6. Найдек В. Л. Металлургия. Русско-украинский терминологический словарь. – К., 2003.

7. Словник паронімів української мови.

8. Російсько-український словник.

9. Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л.О. Пустовіт та ін. – К., 2000.

10. Михайлик В.О. Українська мова професійного спілкування: Навчальний посібник. – К., 2005.

11. Тихоша В.І. Факультативні заняття з рідної мови в 10 класі. – Х., 2004.

12. Культура мови на щодень / Н.Я. Дзюбишина-Мельник та ін. – К., 2000.

13. Пономарів О. Культура слова. Мовностилістичні поради. – К., 1999.

14. Український правопис.

15. Бутенко Л., Чурікова Г. Ділове мовлення (дещо з теорії, вправи та завдання). – Алчевськ, 1997.

16. Погиба Л. та ін. Складання ділових паперів. Практикум. – К., 2002.