Української літератури

1. Український дитячий фольклор: жанри, мотиви, образи, поетика.

2. Образна система українського народного казкового епосу.

3. Історія України в народних думах та історичних піснях.

4. Український дитячий фольклор: жанри, мотиви, образи, поетика.

5. Метафора і метонімія як засіб створення образу в українських народних загадках.

6. Образ Русі у «Повісті врем’яних літ».

7. Жанрово – композиційні особливості «Слова про Ігорів похід».

8. Розвиток агіографічної літератури києворуського періоду.

9. Києворуське літописання ХІ – ХІІІ ст. і усна народна творчість.

10. Сюжети та образи української вертепної драми.

11. Образ України у поемі С. Кленовича «Роксоланія».

12. Образ національного героя у віршах – панегіриках початку ХVІІ ст.

13. Розвиток української шкільної драми ХVІІ–ХVІІІ ст.

14. Поетична творчість Лазаря Барановича.

15. Образ людини праці у поезії Климентія Зіновієва.

16. Ідея народолюбства у збірці філософських творів Г. Сковороди “Сад божественных пьсней”.

17. Порівняльний аналіз використання “мандрівних сюжетів” в українській і світовій драматургії.

18. Жанр послання у творчості Івана Вишенського.

19. «Енеїда» І. Котляревського як явище просвітительського реалізму.

20. «Енеїда» Котляревського серед інших травестій епопеї Вергілія.

21. Новаторство І. Котляревського – драматурга.

22. Традиції та новаторства жанру байки першої половини XIX століття.

23. Експериментальні пошуки П. Гулака – Артемовського у межах жанру байки.

24. Історичне минуле України у творчості Є. Гребінки – прозаїка («Нежинский полковник Золотаренко», «Чайковский»).

25. Просвітительський реалізм у байках Є. Гребінки.

26. Образ народного співця в українській романтичній літературі 20 – 40 р.р. ХІХ ст.

27. Романтичні настрої поетичної творчості А. Метлинського.

28. М. Костомаров як зачинатель української історичної драматургії («Сава Чалий», «Переяславська ніч»).

29. Проблематика повісті М. Костомарова «Чернігівка».

30. Мотиви і образи поезії М. Костомарова.

31. «Руська трійця» і початок розвитку нової української літератури у Галичині.

32. Сентиментальне і реалістичне у прозі Г. Квітки-Основ’яненка.

33. Етнографізм творчості Г. Квітки – Основ’яненка.

34. Новаторство Шевченка у жанрі соціально – побутової поеми.

35. Новаторство Шевченка у жанрі балади.

36. Жанрово – композиційні особливості поеми Т. Шевченка «Гадамаки».

37. Мотиви й образи балад Т. Шевченка.

38. Образ жінки-матері у творчості Т. Шевченка.

39. Аспект матріархічності у поетичному доробку Т. Шевченка.

40. Ліричний герой лірики Т. Шевченка періоду «трьох літ».

41. Минуле і майбутнє України у поезії Т. Шевченка періоду «трьох літ».

42. Біблійні мотиви в творах Т. Шевченка.

43. Ідейно-тематичне спрямування поеми “Сон” Т. Шевченка.

44. Цикл Шевченка «Давидові псалми».

45. Проблематика та образна система поеми Т. Шевченка «Великий льох».

46. Цикл Шевченка «В казематі»: історія створення, мотиви і образи.

47. Поема Т. Шевченка «Марія» та канонічний євангельський сюжет.

48. Автобіографізм в творчості Тараса Шевченка.

49. Образ жінки у творчості Шевченка.

50. Проблематика та образна система “Народних оповідань” Марка Вовчка.

51. Народнопоетична стихія «Народних оповідань» Марка Вовчка.

52. Творчість Л. Глібова для дітей, її жанрова різноманітність.

53. Роман Анатолія Свидницького «Люборацькі» як перший соціально – реалістичний роман в українській прозі.

54. Легендарно – поетична основа повісті О. Стороженка «Марко Проклятий».

55. Ментальність персонажів та автора на прикладі роману «Чорна рада» П. Куліша.

56. Жанрово-композиційні особливості роману П. Куліша “Чорна рада”.

57. Художнє дослідження історії у романі П. Куліша «Чорна рада».

58. Проблематика роману Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли як ясла повні”.

59. Тематичне і жанрове розмаїття прози І. Нечуя – Левицького.

60. Тема України і національної зради в творчості Івана Нечуя – Левицького.

61. Українське село у повістях І. Нечуя – Левицького.

62. Дитина та її внутрішній світ у оповіданнях Б. Грінченка.

63. Жанрова система української драматургії початку ХІХ ст.

64. Інтелігенція і народ у творчості М. Старицького.

65. Художнє новаторство М. Старицького – драматурга.

66. Творчість П. Грабовського як зразок літератури українського народництва.

67. Образ інтелігента у творчості І. Франка.

68. Образ Галичини і галичан у прозі І. Франка.

69. «Захар Беркут» І. Франка: історична правда й ідеологічні внесення.

70. Збірка І. Франка “Мій Ізмарагд”: джерела, проблематика, жанристика.

71. Збірка І. Франка “Зів’яле листя”: джерела, проблематика, жанристика.

72. Філософський характер драми Л. Українки «Камінний господар».

73. Трагедія митця у драмі Л. Українки «У пущі».

74. Уславлення мужності і сили людського духу в поезіях Лесі Українки.

75. Особливості проявлення рис романтизму у творчості Л. Українки.

76. Філософські аспекти в драматургії Лесі Українки.

77. Розвиток жанру драми у творчості Лесі Українки.

78. Образ України в ліро – епічних циклах Лесі Українки.

79. Міріам – матір, Міріам – кохана, Міріам – дочка – силуети героїні «Одержимої» Л. Українки.

80. Переосмислення образу Антея у драмі Л. Українки «Оргія».

81. Поетика антропонімів «Лісової пісні» Л. Українки.

82. Мариністичні мотиви у фольклорних записах Л. Українки.

83. Імпресіоністична манера письма М. Коцюбинського.

84. Психологізм новелістики М. Коцюбинського.

85. Людина і світ у новелах М. Коцюбинського.

86. Фемінізм повістей О. Кобилянської.

87. Антимілітаризм української прози початку віку.

88. Образ людини та зображення трагедії її існування у новелістиці в. Стефаника.

89. Урбаністична тема у творчості українських поетів 20-х років ХХ ст.

90. Рольова лірика П. Тичини.

91. Біблійні мотиви та образи у поезії П. Тичини.

92. Українська природа в поезіях П. Тичини.

93. Духовні пошуки у поемах М. Рильського “Царівна” і “На узліссі”.

94. Романтичний характер творчості І. Кочерги.

95. Особливості зображення героя та народу в історичних драмах І.Кочерги.

96. Порівняльний аналіз стилістичних особливостей ліричних творів в українській літературі початку ХХ століття.

97. Образ матері у поезіях А. Малишка та Б. Олійника.

98. “Хулій Хурина” М. Куліша: принципово нове опрацювання Гоголівського сюжету.

99. Проблема зображення власного «я» під час громадянської війни у творчості М. Хвильового.

100. Громадянська війна у інтерпретації М. Хвильового.

101. Метаморфози людського буття в романі У. Самчука “Марія”.

102. Українське село початку ХХ століття у романі Уласа Самчука «Марія».

103. Історичний аспект народних оповідань – спогадів про голодомор 1933р., 1947р. в Україні.

104. Герой і народ у історичних драмах І. Кочерги.

105. Жанр комедії у творчості М. Куліша.

106. «Проблема хліба» у прозі В. Підмогильного.

107. Маргінальна проблема та її осмислення у романі В. Підмогильного «Місто».

108. Особливості інтелектуальної прози В. Підмогильного.Жанр сонета у творчості М. Зерова.

109. Виклик людини існуючій системі в романі “Тигролови” І. Багряного.

110. Національна ідея, її зміст і реалізація у романі І. Багряного «Тигролови».

111. Зображення українського суспільства у романах І.Багряного.

112. Осмислення долі людини й народу в кіносценаріях “Україна в огні” і “Повісті полум”яних літ” О. Довженка.

113. Жанр кіноповісті у творчості О. Довженка.

114. Особливості творчої еволюції О.Довженка як кінодраматурга.

115. Образ собору в одноіменному романі О. Гончара.

116. Художня деталь у прозі О. Гончара.

117. Роль пейзажу у новелістиці О. Гончара.

118. Гуманістичний пафос роману О. Гончара «Людина і зброя».

119. Микола Вінграновський у контексті «шістдесятників».

120. Жанротворчі парадигми прози Миколи Вінграновського.

121. Інтимна лірика М. Вінграновського.

122. Дитина та її світ у прозі Гр. Тютюнника.

123. Функції народної пісні у новелістиці Григора Тютюнника.

124. Опрацювання історичної теми в романі у віршах “Маруся Чурай” Ліни Костенко.

125. Жанр літературного портрета у поезії Л. Костенко.

126. Осмислення істрії у поезії Л. Костенко.

127. Проблема митця і мистецтва у поезії і естетиці Євгена Маланюка.

128. Екзистенція інтимної лірики Є. Маланюка.

129. Психологізм роману “Роксолана” П. Загребельного.

130. Засоби зображення образів в ліриці Василя Симоненка.

131. Екзистенціалізм як буттєва філософія Василя Стуса.

132. Форми психологічного аналізу у новелістиці Григорія Косинки.

133. Художні особливості новели Григорія Косинки «На будяки».

134. Новаторський характер поезій Т. Осьмачки.

135. Тема духовної міцності у творах Ю. Мушкетика.

136. Зображення ліричного героя А. Малишком.

137. Традиції і новаторства у поезії Андрія Малишка.

138. Театр і кіно у творчості М. Йогансена.

139. Роман Р. Іваничука «Мальви» у контексті національної історичної романістики.

140. Стильові домінанти у поетичних творах письменників „Празької школи”.

141. Новотвори Оксани Забужко (на матеріалі вибраної есеїстики 90-х років).

142. Образ у літературі постмодернізму (на матеріалі прози Ю. Андруховича).

 

Лiтература:

І. Артеменко Е.П., Кавецкая Р.К., Кривенко Б.В. Как писать курсовую работу по русскому языку: Учебно-методическое пособие для студентов-филологов. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1965. —95с.

2. Бабанский Ю.К. Проблемы повышения эффективности педагогических исследований — М.: Педагогика, 1982. — 192с.

3. Введение в научное исследование по педагогике: Учеб. пособие для студентов пед. ин-тов / Ю.К. Бабанский, В.И. Журавлев, В.К. Розов и др. / Под ред. В.И. Журавлева.—М.: Просвещение, 1988.— 139 с.

4. ГОСТ 7.1.-84 Библиографическое описание документа. Общие требования и правила составления. — Взамен ГОСТ 7.1-76 Введ. 01.01.86. — М.: Изд-во стандартов, 1984. — 78 с.

5. Жук Н. Й., Денисюк I. О., Халимончук А. М. Дипломна робота з української літератури / За заг. ред. Н. Й. Жука. — К.: Вища школа, 1983. — 123с.

6. Мороз I. В. Структура дипломних, кваліфікаційних робіт та вимоги до їх написання, оформлення і захисту. — К.: Курс, 1997 — 56 с.

7. Науково-методичні вказівки щодо особливостей оформлення та написання рефератів, курсових та дипломних робіт, організації конференцій, семінарів, написання статей (для студентів вищих навчальних закладів 1-4 рівнів) / Автор-упорядник Я. Чорненький. — Кременець: "Папірус", 2000. — 59с.

8. Основні вимоги до дипломних та випускних робіт студентів-філологів: Методичні рекомендації/ Уклад О. Штонь, В. Буда. — Тернопіль, 2000. — 21 с.

9. Сорокин Н. А. Дипломные работы в педагогических вузах Учеб пособие для студентов пед. ин-тов. — М.: Просвещение, 1986. — 128 с.

10. Тематика та методичні поради до написання курсових робіт з української мови: Для викладачів і студентів філологічних факультетів пед. ін-тів / Упоряд. М. І. Пентилюк, В. О. Нагіна. —К.: РУМК, 1990. —52с.

Додаток №1.

Приклад плану курсової роботи на тему: «Традиції та новаторства жанру байки першої половини XIX століття»

Зміст

Вступ……………………………………………………………..….3

Розділ 1. Становлення жанру байки в світовій літературі……………………………………………..……………..6

1.1 Зародження байки в Античності. Особливості середньовічної байки на прикладі творчості Лафонтена…………………….…....6

1.2. Г. С. Сковорода – засновник української байки XVIII ст….12

Висновки до розділу 1……………………………….....................16

Розділ 2. Переосмислення байок української літератури першої половини XIX ст…..........................................................................19

2.1. Історичні умови розвитку жанру байки на початку XIX ст. Соціальний характер власне байки („криловської байки") та байки - казки………….………………………………………......19

2.2. Основні мотиви в байках-приказках……………………..….31

2.3. Оригінальність байок П. Білецького-Носенка……………...35

Висновки до розділу 2…………………..………………………...44

Висновки……………………………..……………………….……47

Список використаних джерел та літератури …………………....50

Додаток 2

Підбір літератури для написання курсової роботи на тему: «Традиції та новаторства жанру байки першої половини XIX століття»

Байки Лафонтена народні за своїм легким, витонченим гумором, за народною мудрістю, але вони до певної міри вишукані, галантні і тому підчас дещо салонні. От як, наприклад, міркує лисиця в байці «Вовк і лисиця» (лисиця сидить у відрі на дні колодязя, куди вона нерозумно спустилася, шукаючи щоб ухопити, і тепер умовляє вовка зайняти її місце, бо вона ніяк не може доїсти сир, що знаходився там): «Товаришу, я хочу вас пригостити. Ви бачите цей предмет? Це особливий сир. Бог Фавн його приготував. Корови, що дала своє молоко, не було навіть у Юпітера, і хай він був би хворим, у нього розігрався б апетит на це блюдо» [12; 705].

12. Европейская поэзия XVII века / Под ред. М. Ваксмахера. - М.: Художественная литература, 1977. – 768 с, ил.

 

В курсовій роботі після цитати в дужках вказують:

1). Номер використаної літератури;

2). Сторінка, з якої ви виписали цитату.

Так, у наведеному вище прикладі число «12» вказує на номер джерела за списком у курсовій роботі, а «705» - це сторінка книги, з якої виписали цитату.

Додаток 3

Приклад написання вступу курсової роботи на тему: «Традиції та новаторства жанру байки першої половини XIX століття»

ВСТУП

Кінець XVIII – початок XIX ст. ознаменовані важливими процесами в суспільно-політичному і культурному житті українського народу. Це період появи і активного розвитку нової української байки, що засвоїла кращі традиції всесвітньої літератури; на відміну від попередніх епох, отримала іншу віршовану форму і класифікацію за структурними компонентами змісту.

Тема роботи – «Традиції та новаторства жанру байки першої половини XIX століття».

Вибір теми обумовлений кількома причинами, серед яких провідну роль відіграє її актуальність для сучасного етапу вивчення української літератури.

Актуальність теми визначається, по-перше, вагомістю байки, що стала своєрідним переходом, який поєднав бурлескну поезію та поезію серйозну (пафосну); по-друге, важливістю вивчення поданої теми для відтворення повної картини розвитку жанру байки від античності до початку XIX ст. та виявлення новаторств у використанні цього жанру серед письменників.

Об’єктом дослідження є творчий доробок та здобутки світових та українських байкарів.

Предмет дослідження – байки античності, середньовіччя, давньої та нової української літератури.

Метою даної курсової роботи є всебічний аналіз творів жанру, що розглядається у роботі, а також спроба зібрати всі відомості про основні ознаки байок початку XIX ст. Для досягнення мети визначені такі завдання:

1. Дослідити соціально-культурні умови, що призвели до становлення та широкого використання байок в світовій літературі.

2. Розглянути тексти творчого доробку українських байкарів і на основі визначених особливостей систематизувати характерні риси, властиві новим українським байкам.

Структурно робота складається з двох розділів, що відповідають завданням.

У ході роботи були використані наступні методи та прийоми:

1. дослідження;

2. аналізу художньої та наукової літератури, що становить теоретичну базу курсової роботи;

3. застосування системного підходу до проблеми, що дозволяє визначити місце байок у літературному процесі: показати зв’язок і залежність між світовими та українськими творами цього жанру;

4. порівняння, що дозволяє шляхом зіставлення виявити традиції та новаторства байкарів першої половини XIX ст.

Під час роботи над байками були використані теоретичні матеріали та літературознавчі праці відомих науковців і дослідників. Так, І. В. Іваньо у вступній статті до повного зібрання творів Г. С. Сковороди акцентує увагу на розгляданні філософських поглядів митця, оскільки байки органічно вписуються у філософську концепцію мислителя.

Аналізуючи найвідомішу байку П. Гулака-Артемовського «Пан та Собака» в роботі під назвою «Національне в соціальному змісті твору», Л. Куценко розглядає проблему методу оригінального зображення національних рис українського народу в часи кріпацтва.

Про величність гумору, що є вільним і далеким від шаржу, про прекрасну мову байок Є. Гребінки, писав у багатьох своїх літературознавчих працях І.Франко. Дав свою оцінку своєрідності гумору Є.Гребінки і М.Рильський, який писав, що гумор має у нього безперечно національний, не позбавлений лукавості, характер.

У кращій своїй частині байкарська спадщина Л.Боровиковського була досить високо оцінена О.Кониським, О. Огоновським, М. Зеровим. Ці та інші літературознавці працювали також над творчим доробком П. Білецького-Носенка.

Практичне значення роботи полягає в можливості використати відомості, здобуті під час дослідження, як додаткову інформацію для уроків української та зарубіжної літератури середніх загальноосвітніх шкіл.

Додаток 4

Титульний лист

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Республіканський вищий навчальний заклад

„Кримського державного університету”

(м. Ялти)

Євпаторійського педагогічного факультету

КАФЕДРА ФІЛОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН ТА МЕТОДИК ЇХ ВИКЛАДАННЯ