Вимоги до оформлення випускної роботи

Випускна робота має бути виконана і оформлена з додержанням усіх технічних вимог до даного виду робіт. Текст роботи друкується на комп'ютері через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці на одному боці аркуша білого паперу формату А4 у текстовому редакторі "WINWORD" з шрифтом Times New Roman, 14 пт. Допускається також таблиці та ілюстрації виконувати на аркушах формату A3, згортаючи їх у зшитку.

Текст розміщується на сторінці, яка обмежується полями: лівим - 30 мм, правим - 15 мм, верхнім - 20 мм, нижнім -20 мм. Відстань між заголовком і текстом має бути в межах 15 – 20 мм. Обсяг випускної роботи включає 40-50 сторінок.

Титульну сторінку (дод. 1) включають у загальну нумерацію роботи, однак на титульній сторінці номер не проставляється. Всі інші сторінки нумеруються арабськими цифрами в правій нижній частині сторінки після закінчення тексту. Нумерація закінчується останньою сторінкою додатків. Нумерація сторінок в роботі повинна бути наскрізна.

За титульним аркушем розміщують послідовно сторінку зі змістом роботи, далі йде вступ, потім розділи у порядку зростання нумерації, висновки та пропозиції, список використаних інформаційних джерел, додатки.

У Змісті (дод. 3) зазначають початкові сторінки кожного розділу і підрозділу. Назви розділів і підрозділів у змісті й тексті мають бути однаковими.

Вступ,кожний розділ, висновки і список літератури починаються з нової сторінки, а наступний параграф - одразу після закінчення попереднього.

Заголовки глав (розділів) пишуть, починаючи з окремого рядка, великими літерами. Заголовки підрозділів (параграфів) – малими буквами, крім першої. В тексті, таблицях, малюнках допускаються тільки загальноприйняті скорочення, символи і терміни.

Глави (розділи) випускової курсової роботи повинні бути пронумеровані арабськими цифрами. Після номера розділу ставиться крапка. Підрозділи слід нумерувати у межах кожної глави (розділу), наприклад: 1.1.; 2.2. з абзацним відступом. Номер підпункту включає номери розділу, підрозділу, пункту і порядковий номер підпункту, відокремлені крапкою (1.1.1, 1.1.2, і т.д.).

Заголовки глав (розділів) повинні чітко й коротко відображати їхній зміст. Якщо заголовки складаються з двох або більше речень, то їх розділяють крапкою. В кінці заголовку крапку не ставлять. Підкреслювати заголовки і переносити слова в заголовках не допустимо. Відстань між заголовками і наступним текстом повинна бути рівною трьом міжрядковим інтервалам.

Кожну главу (розділ) слід починати з нової сторінки.

Таблиці застосовують для уточнення та зручності порівняння показників. Якщо виникла необхідність навести в тексті таблицю, вирівнюючи по правій стороні аркушу пишуть слово „Таблиця” ставлять її номер. Номер таблиці складається з номеру розділу (глави) та порядкового номеру таблиці у розділі, наприклад: 1.2.; 2.4. тощо. Назва таблиці повинна точно і стисло відображати її зміст. Назву слід розміщувати над таблицею, розташовуючи її посередині аркуша. Форма і зміст таблиць повинні відповідати вимогам, що пред’являються до них. Приклад наведено на рис. 1.

 

Таблиця 2.1.

Динаміка частки міського та сільського населення

У загальній чисельності населення в Україні

(станом на 01.01.2004 р.),% [1, с.191]

	1989 р.	1996 р.	2002 р.	2004 р.
Всього	100,0	100,0	100,0	100,0
міське населення	66,9	67,8	67,2	67,4
сільське населення	33,1	32,2	32,8	32,6

Рис. 1. Приклад оформлення таблиці

У разі перенесення частини таблиці на наступну або інші сторінки назву ставлять тільки над першою частиною таблиці. Наступну сторінку слід починати з заголовку "Продовження табл. " і використовувати нумерацію колонок, яка розміщується одразу після запису про продовження таблиці. Таким чином, кожна інша сторінка таблиці починається з такого блоку - продовження та нумерації колонок.

Таблиці кожного додатка позначають окремою нумерацією арабськими цифрами з додаванням перед цифрою позначення додатка.

На всі таблиці мають бути посилання в тексті, які складаються зі слова "табл." із зазначенням її номера.

Заголовки стовпців і рядків таблиці слід друкувати з великої літери, підзаголовки стовпців - з малої, якщо вони є продовженням заголовка, або з великої, якщо вони мають самостійне значення. У кінці заголовків і підзаголовків таблиць крапки не ставлять, заголовки і підзаголовки стовпців друкують в однині. Таблиці з усіх боків обмежують лініями.

Таблицю (залежно від її розміру) розміщують під текстом, в якому було перше посиланням на неї або, на наступній сторінці після закінчення абзацу. Якщо таблиця велика, або, яку в силу тих чи інших причин не можливо розмістити по тексту, то її розміщують у додатку, посилаючись на неї в тексті роботи.

Допускається розміщення таблиці вздовж довгого боку аркуша. В такому разі таблиця розташовується таким чином, щоб номер таблиці та її назва знаходилась в середині зшитку, а сама таблиця йшла до зовнішнього боку сторінки.

Якщо рядки або стовпці таблиці виходять за формат сторінки, то таблицю ділять на частини, які розміщують одна під одною або поряд, при цьому в кожній частині таблиці повторюють її заголовок.

Якщо в кінці сторінки таблиця переривається і її продовження буде на наступній сторінці, то в першій частині таблиці креслять нижню горизонтальну лінію, що обмежує таблицю.

У таблицях слід правильно називати одиниці виміру наведених величин, додержуючись правил їх скорочення.

Всі ілюстрації (рисунки, схеми, діаграми, фотографії та ін.) іменуються рисунками і їх розміщують у роботі для пояснень властивостей або характеристик об'єктів дослідження, а також для кращого розуміння тексту роботи. На ілюстрації мають бути посилання в тексті роботи.

Рисунки розміщають безпосередньо після тексту, в якому про них згадується вперше або на наступній сторінці, або у додатку.

За необхідності під рисунком розміщують пояснювальні дані. Слово "рисунок" і його назву подають після пояснювальних даних.

Рисунки (за винятком рисунків додатків) слід нумерувати арабськими цифрами. Дозволяється нумерація рисунків в межах розділу. Номер рисунка складається в цьому разі з номеру розділу та порядкового номера рисунка, відокремлених крапкою (Рис. 1.1). Наприклад: Рис. 2.1. Динаміка частки міського та сільського населення у загальній чисельності населення в Україні. На рис. 2 наведено приклад діаграми у тексті випускової курсової роботи.

Рисунок (діаграму, схему тощо), як правило, слід виконувати на одній сторінці. Якщо рисунок не вміщується на одній сторінці, то його розміщують на аркуші більшого формату і розташовують у додатку, крім того рисунок більшого формату, можна зменшити за допомогою ксерокопіювання і довести до стандартного формату сторінки А4.

Рис. 2.1. Динаміка частки міського та сільського населення у загальній чисельності населення в Україні (станом на 01.01.2004 р.),% [1, с.191]

Рис. 2 Зразок оформлення рисунка у випускній роботі

Формули (за винятком тих, які є в додатках) мають нумеруватися наскрізною нумерацією арабськими цифрами, які друкують на рівні формули праворуч у круглих дужках. Одну формулу позначають (1). Нумерація формул може також здійснюватись у рамках розділу. У цьому разі номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули, відокремлених крапкою. Приклад: (1.1), (1.2).

Посилання в тексті на порядкові номери формули дають у дужках. Наприклад:...у формулі (1); (1.2.) тощо.

У формулі як символи фізичних величин слід застосовувати позначення, встановлені відповідними стандартами або іншими документами.

Пояснення символів і числових коефіцієнтів, що входять до формули, якщо вони не пояснювалися в тексті, мають бути наведені безпосередньо під формулою. Пояснення кожного символу слід давати з нового рядка у тій послідовності, в якій символи наведено у формулі. Перший рядок пояснення має починатися словом "де".

Формули, що подаються одна за одною і не розділені текстом, відокремлюють комою.

Додатки. Матеріал, що доповнює випускну роботу, робочий або довідковий матеріал розміщується в додатках. Додатками можуть бути: графічний матеріал, таблиці великого формату, розрахунки, копії документів, положень про структурні підрозділи, схеми організаційних структур управління установою тощо.

Додатки позначають великими літерами української абетки, починаючи з А, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Й, О, Ч, Ь. Після слова "Додаток" друкують літеру, що позначає його послідовність. Допускається позначення додатків літерами латинської абетки, за винятком літер І та 0. У разі повного використання літер української та латинської абеток допускається позначення додатків арабськими цифрами.

Кожний додаток слід починати з нової сторінки із зазначенням угорі, справа сторінки слова "Додаток" і його позначення. Додаток повинен мати заголовок, який друкують симетрично відносно тексту з великої літери окремим рядком.

Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи, підрозділи, пункти, підпункти.

Запозичена з літературних чи статистичних джерел інформація (формули, таблиці, схеми, графіки, висновки тощо) потребує обов'язкових посилань (у квадратних дужках) на порядковий номер джерела у списку використаної літератури та номери сторінок, з яких узято інформацію.

Відзив керівника не нумерують і не підшивають, його розміщують перед змістом роботи, після титульної сторінки.