2018-01-08
709
Сівозміна - це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і пару в часі і на території (у просторі) або тільки в часі. Перелік культур щодо порядку їх чергування називають схемою сівозміни. Виділяють чотири чинники, які зумовлюють необхідність сівозміни: хімічні, фізичні, біологічні га економічні. Перші три можна (об’єднати в екологічний чинник. Таким чином, система сівозмін, яка запроваджується в господарстві, повинна бути екологічно й економічно обґрунтована. Зекологічної точки зору, сівозміни в господарстві повинні забезпечити позитивний баланс гумусу в ґрунті, поліпшувати структуру ґрунту, вести природну боротьбу з бур'янами, хворобами і шкідниками рослин. З економічної точки зору, сівозміни мають
забезпечити ефективність виробництва сільськогосподарських культур – створити повноцінну кормову базу для тваринництва та прибуткову рослинницьку галузь. Для цього необхідно розробити збалансовану щодо органічної речовини (гумусу) структуру посівних площ. Чергування культур у сівозміні повинно були науково обґрунтованим.
|
|
|
Українським інститутом землеробства розроблена для кожної агрокліматичної зони України спеціальна таблиця, в якій відображені попередники для сільськогосподарських культур (добрий, допустимий і недопустимий) та строки повернення культури на попереднє поле.
Сівозміни поділяються на типи і види. Тип визначає виробниче призначення сівозміни (польові, кормові, спеціальні). Вид визначає групи культур. які розміщуються в сівозмінах: зерно-просапні, зерно-трав'яні, травопільні, сидеральні.
Типи, види сівозмін та їх кількість залежать від:
- структури посівних площ;
- природних умов (рельєфу, грунтів);
- наявності й розміщення меліорованих земель;
- розміщення виробничих центрів.
На землях інтенсивного використання розміщують польові сівозміни (зерно-просапні. просапні), кормові сівозміни, у т. ч. прифермські та спеціальні, за винятком ґрунтозахисних. Останні проектують на землях обмеженого використання.
План виконання практичної роботи, математична обробка даних, формування висновків
1. Розрахувати структуру посівних площ та перспективну урожайність сільськогосподарських культур.
При розрахунку структури посівних площ необхідно враховувати виробничий напрям господарства на перспективу та потребу площ для кормо виробництва (з врахування завдання керівника роботи).
Урожайність сільськогосподарських культур залежно від досягнутого рівня планувати в межах 110-130% від існуючої урожайності. Результати помістити в табл.
Таблиця 2.3.1
Перспективна структура посівних площ
|
|
|
| Назва сільськогосподарських культур | Площа, га | ц/га | ||
| га | % | |||
Таблиця.2.3.2
Перспективна урожайність сільськогосподарських культур
| Сільськогосподарська культура | Урожайність, ц/га | Приріст урожайності, % | Перспективна урожайність ц/га |
2. Перевірити екологічний стан ґрунту за проектом організації угідь і сівозмін, тобто визначити баланс органічної речовини (гумусу в ґрунті за проектним складом сільськогосподарських угідь та структурою посівних площ (табл.).
Таблиця.2.3.3
Баланс гумусу в ґрунті
| Вгіддя, сільськогосподарські культури | Площа, га | Урожай ність, ц/га | Валовий збір, ц | Винесення, - накопичення,+ | Всього, +,- |
Зробити висновок з таблиці 2.3.3. Якщо баланс від’ємний, необхідно внести поправку в структуру посівних площ. Скласти нову таблицю структури посівних площ.
3. Провести організацію сівозмін у господарстві. Визначити типи і види сівозмін, що впливають із природних умов господарства (ґрунти, рельєф, умови зволоження) та структури посівних площ.
4. Скласти таблицю розміщення сільськогосподарських культур у сівозмінах (таблиця 2.3.4). Результати порівняти із прийнятою структурою посівних площ. Відхилення не повинно бути більше 5%.
Таблиця 2.3.4
Розміщення сільськогосподарських культур у сівозмінах
| Сільськогосподарська культура | Проектна площа, га | У т.ч. в сівозмінах | Всього в сівозмінах | Відхи- лення, +,- | ||
| польовій | грунто- захисній | при- ферм. | ||||
