Розчини електролітів

Електролітами називаються сполуки, які існують в розчині в вигляді іонів і проводять через розчин електричний струм.

По властивості утворення іонів в розчині електроліти поділяють на дві групи: слабі і сильні.

До сильних електролітів належать сильні кислоти, сильні основи і найбільша частина солей. Багато сильних електролітів кристалізуються в кристалах з іонною решіткою; часто сильними електролітами називають тільки такі речовини.

До слабих електролітів відносяться ковалентні сполуки, які підвергаються в воді частковій дисоціації. До них належать більшість органічних кислот, феноли, аміни.

У теорію розчинів Вант - Гофф вводить поняття ізотонічного коефіцієнту і, який показує, у скільки разів часткова концентрація електроліту більша, ніж часткова концентрація еквімолекулярного розчину неелектроліту.

де, n¢- чаткова концентрація електроліту

n- часткова концентрація неелектроліту;

Ізотонічний коефіцієнт показує, у скільки разів усі фізичні властивості розчинів електролітів яскравіше виражені, ніж фізичні властивості неелектролітів.

і =n¢/n; і =П¢/П; і =DР¢/DР; і = Dt_к¢/Dt_k; і =Dt_з¢/Dt_з.