“Хронічні специфічні хірургічні захворювання”
№ п/п | Завдання | Вказівки | Примітки |
1. 2. 3. 4. 5. 6. | Провести диференційну діагностику між хронічною специфічною інфекцією та загально-хірургічною інфекцією. Диференціювати різні форми кістково-суглобового туберкульозу. Призначити відповідне лікування при кістково-суглобовому туберкульозі. Призначити лікування при сифілісі. Призначити лікування при актиномікозі. Призначити лікування при лепрі. | 1. Пригадати основні симптоми, характерні для того чи іншого захворювання. 2. Згадати основні симптоми загальної хірургічної інфекції. 3. Звернути увагу на зміни в аналізах крові, сечі. 4. Провести необхідні специфічні для конкретного захворювання тести. Звернути увагу на такі ознаки: 1. Скарги хворого. 2. Дані додаткових методів обстеження. 3. Характерні ознаки тої чи іншої форми кістково-суглобового туберкульозу. У число лікувальних заходів входять: 1. Санаторне лікування. 2. Ортопедична терапія. 3. Антибактеріальна терапія. 4. Хірургічне лікування (некректомія або синовектомія, при необхідності резекція суглоба і реконструктивна операція). Порядок наступний: 1.Використовують антибіотики. 2.Імунотерапія. 3.Загальноукріплюючі препарати. 4.Фізіотерапія. Виконують у наступній послідновності: 1.Актинолізатотерапія. 2.Антибіотикотерапія (бензилпеніцилін). 3.Місцеве застосування препаратів йоду. 4.Рентгенотерапія осередків інфекції. 4.Розкриття і дренування поверхневих гнійних осередків та видалення внутрішніх осередків. Використовують: 1.Сульфонові препарати. 2.Цитостатики. 3.Кортикостероїди. | Хронічна специфічна інфекція потребує спеціального лікування, що відрізняє її від загальної хірургічної інфекції. Різні форми кістково-суглобового туберкульозу мають свої особливості лікування. В основі лікування туберкульозного процесу лежать 3 принципи: плановість, комплексність і активність. Для оцінки ефективності лікування використовують нетрепанемні аналізи крові в кількісному виконанні (RW з кардіоліпіновим антигеном). Захворювання перебігає у трьох формах: шийно-лицевій, бронхо-легеневій та кишковій. Діагноз може бути підтверджений позитивними результатами бактеріоскопічного та гістологічного обстеження. |
|
|