Методи визначення обсягів грошових потоків підприємства

Для визначення обсягів грошових потоків у практиці фінансового менеджменту використовують 2 основних методи:прямий;відносний.

Прямий метод забезпечує отримання даних, що характеризують як валовий, так і чистий грошовий потік підприємства у звітному періоді.

Основна формула розрахунку суми чистого грошового потоку з поточної діяльності прямим методом має наступний вигляд:ЧГП=ВПП-ВНП=РП+ІН-С-ЗП-Р-П-ЗБ, де ЧГП-сума чистого грошового потоку з поточної діяльності;ВПП-валовий позитивний грошовий потік;ВНП-валовий негативний грошовий потік;РП-сума грошових коштів,отримана від реалізації продукції;ІН-сума інших надходжень грошових коштів у процесі господарської діяльності;С-сума грошових коштів,перерахована за придбану сировину,матеріали у постачальників;ЗП-сума заробітної плати,виплачена персоналу;П-сума податкових платежів;ЗБ-сума обов’язкових зборів та платежів у позабюджетні фонди;Р-сума решти виплат грошових коштів у процесі поточної діяльності.

Відносний метод спрясований на отримання даних, що характеризують лише чистий грошовий потік підприємства в звітному періоді з окремих видів діяльності та підприємства в цілому.

Основна формула розрахунку чистого грошового потоку відносним методом з поточної діяльності:ЧГП=ЧП+∆А±∆ДЗС±∆КЗ±∆Р±∆З, де ЧП – сума чистого прибутку; ∆А-сума амортизації основних засобів та нематеріальних активів підприємства; ∆ДЗ-приріст суми дебіторської заборгованості; ∆КЗ- приріст суми кредиторської заборгованості; ∆Р-приріст суми резервного та інших страхових фондів; ∆З-приріст суми запасів сировини та товарно-матеріальних цінностей.

Управління доходами і витратами підприємства

Під доходами розуміють збільшення економічних вигод у вигляді надходження активів або зменшення зобов’язань, які призводять до зростання власного капіталу п-ва. У процесі управління доходами п-ва досліджують: - джерела одержання доходів; - динаміка обсягу і структури доходів; - пошук шляхів їх збільшення; Особливому розгляду й оцінці підлягає цінова та асортиментна політика, а також її плив на формування його доходів. Тому завданням фінансового менеджера є визначення оптимального співвідношення обсягу реалізації та ціни на продукцію, що випускається п-вом. Витрати- виражені в грошовій форму фитрати матеріальних трудових, фінансових ресурсів на здійснення госп.д-ті. Мета управляння витратами – оптимізація їх суми і рівня, що забезпечує досягнення передбачених обсягів виробництва і реалізації товарної продукції і отримання прибутку. Класифікація витрат: 1. з метою визначення собівартості: прямі, непрямі; 2.за економічними елементами: елементи затрат, статті витрат; 3. за включенням до собівартості: що включаються у собівартість; не включаються у собівартість; 4.залежно від зміни обсягів виробництва або реалізації: умовно-постійні, умовно-змінні; змішані; Фактори, що визначають величину й рівень витрат: внутрішні, зовнішні.