Характеристика моделей управлінням формування операційного прибутку

Прибуток – це виражений в грошовій формі чистий дохід п-ва на вкладений капітал, що характеризує його винагороду за ризик здійснення підприємницької д-ті і являє собою різницю між його сукупним доходом і сукупними витратами в процесі цієї д-ті. Прибуток відображає всі види прибутку від різних видів д-ті, отриманого підприємством в грошовій. Матеріальній і нематеріальних формах протягом звітного переоду. Прибуток підприємства: - прибуток від надзвичайних подій; - прибуток від звичайної діяльності: - прибуток від іншої звичайної д-ті; -прибуток від фінансової д-ті; - прибуток від операційної д-ті: від основної д-ті; - від іншої операційної д-ті.

Основною метою управління формування операційного прибутку є виявлення основних факторів, що визначають його кінцевий рівень, та виявлення резервів росту його суми. Механізм базується на врахуванні тісного взаємозв’язку цього показника з обсягом реалізації продукції, доходами та результативною д-ті. Управління операційним прибутком пов’язане з управлінням: -формування операційного прибутку; -розподіл операційного прибутку; виділяють три види операційного прибутку: -маржинальний, валовий, чистий. Основними факторами, що впливають на суму та рівень операційного прибутку є: - обсяг реалізації продукції у вартісному або кількісному вимірах; - сума та рівень чистого операційного доходу,; - сума постійних та змінних операційних витрат; - сума податкових платежів, що здійснюється за рахунок прибутку. У процесі управління формуванням операційного прибутку вирішуються завдання: - визначення обсягу реалізації продукції, що забезпечує беззбиткові д-ть протягом короткого та довгострокового періоду; -визначення сум доходу при необхідному рівні цін на продукцію; - визначення необхідного обсягу реалізації для забезпечення досягнення запланованої суми операційного прибутку;

34. фінансові результати як критеріальний показник оцінки господарської діяльності п- ваФінансовий результат - це приріст (чи зменшення) вартості власного капіталу підприємства, що утворюється в процесі його підприємницької діяльності за звітний період. Основним фінансовим результатом діяльності підприємства є прибуток, збільшення якого означає примноження фінансових ресурсів та зростання фінансових результатів. Збиток підприємства означає втрату фінансових ресурсів підприємств, якщо збитки носять регулярний характер, то врешті-решт будуть витрачені всі фінансові ресурси і підприємство збанкрутує. Отже, фінансовим результатом діяльності підприємства може бути прибуток або збиток. В сучасних умовах розвитку суб'єктів підприємницької діяльності остаточний фінансовий результат (збиток) формується поступово протягом фінансово-господарського року від усіх видів звичайної та надзвичайної діяльності та включає:- чистий дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, послуг);- валовий прибуток (збиток);- фінансові результати від операційної діяльності;- фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування;- фінансові результати від звичайної діяльності;- фінансові результати від надзвичайної діяльності;- чистий прибуток (збиток).Основними фінансовими показниками, які характеризують ефективність фінансово-господарської діяльності підприємства є:1. Рентабельність - це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється V відсотках.

де: Р - рентабельність, %; П - прибуток; В (А, К) - витрати (активи, ресурси, капітал). Показник рентабельності показує, скільки копійок прибутку одержує підприємство при понесених витратах (вкладених активах, ресурсах) в його господарську діяльність у розмірі 1 гривні2. Коефіцієнт фінансової незалежності "автономії"" (концентрації власного капіталу) обчислюється як відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу. Цей коефіцієнт характеризує частку активів власників підприємства в загальній сумі активів, авансованих у його діяльність. Практикою встановлено, що загальна сума заборгованості не повинна перевищувати суму власних джерел фінансування, тобто критичне значення коефіцієнта автономії складає 0,5. Чим більше значення коефіцієнта, тим кращий фінансовий стан підприємства (менша залежність від зовнішніх джерел).1) Коефіцієнт незалежності (автономії) розраховується за формулою (Кн): Кн=

3. Ліквідність - це показник фінансового стану, який показує, як швидко підприємство може безперешкодно продати свої активи, одержати гроші і повернути борги у міру наближення строку їх повернення. Вона полягає у можливості підприємства швидко розраховуватись за допомогою наявного на балансі майна (активів) за своїми зобов'язаннями (пасивами). Від рівня ліквідності активів залежить платоспроможність підприємства. Найліквіднішими активами є готівка та безготівкові кошти на рахунках в банку. Дебіторська заборгованість — теж ліквідний актив, оскільки передбачається, що дебітори оплатять борги у найближчому майбутньому. Найменш ліквідним поточним активом є запаси, тому що для одержання грошових коштів готову продукцію, товари понад нормативні залишки виробничих запасів спочатку необхідно продати. 4. Платоспроможність - це можливість підприємства своєчасно задовольняти платіжні вимоги постачальників, повертати кредити і позики, видавати заробітну плату, вносити платежі до бюджету. Звідси, ліквідність балансу підприємства є пов'язання можливості продажу його активів з одночасною оплатою зобов'язань. Підприємство вважається платоспроможним, якщо сума поточних активів (грошових коштів, виробничих запасів, дебіторської заборгованості) більша або рівна його зовнішнім поточним зобов'язанням (заборгованості). Про неплатоспроможність підприємства можуть свідчити відсутність грошей на розрахункових рахунках, наявність непогашеної в строк заборгованості, порушення строків виплати оплати праці тощо.