Фінансове право - сукупність юридичних норм, що регулюють суспільні відносини у сфері мобілізації, розподілу і використання грошових фондів державою, необхідних для виконання завдань, поставлених на кожному етапі її розвитку; - це галузь публічного права, предметом якого є норми, що регулюють державні фінанси.
Предмет - суспільні відносини, що виникають, змінюються та припиняються у сфері фінансової діяльності держави.
Ознаки:
- мають владно-майновий характер;
- направлені на утворення, розподіл і використання державних фінансових ресурсів;
- однією із сторін завжди виступає держава або її орган
Фінансові відносини, що є предметом фінансового права, виникають при:
— встановленні бюджетної, податкової, грошово-кредитної систем держави;
— складанні, розгляді та затвердженні актів про бюджет;
— розподілі доходів і видатків між окремими ланками бюджетної системи;
— виконанні державного та місцевих бюджетів;
— збиранні податків, зборів, інших обов'язкових платежів;
— фінансуванні та кредитуванні;
— обов'язковому державному майновому й особистому страхуванні;
— відносинах державного кредиту;
— регулюванні грошово-кредитної та валютної систем.
Метод правового регулювання - сукупність засобів впливу з боку держави на учасників фінансово-правових відносин.
1) Владних приписів (правові норми обов’язкові до виконання) – основний метод
2) Субординації (відомчі підпорядковуються вищим)
3) Рекомендації
4) Погодження
Місце фінансового права у системі права України.