Система фінансового права - об'єктивно обумовлена внутрішня його побудова, об'єднання і розміщення фінансово-правових норм у певному порядку (взаємозв'язку і послідовності).
Склад: загальна і особлива частина.
Загальна частина об'єднує норми фінансового права і правові інститути, що закріплюють: поняття фінансів та фінансової діяльності держави, її методи, принципи та правові форми;
Особлива частина містить норми і правові інститути, що регулюють окремі напрями фінансової діяльності держави та різні елементи фінансової системи. Провідне місце в Особливій частині посідає бюджетне право, яке входить до неї як підгалузь і складається з двох великих правових інститутів - бюджетного устрою та бюджетного процесу.
Особлива частина містить такі правові інститути: доходи бюджетної системи (податкові та неподаткові); видатки бюджетної системи та цільових фондів; державний кредит;
Джерела – НПА прийняті компетентними органами держави, в яких містяться норми фінансового права.
|
|
· Конституція;
· ЗУ «Про НБУ»
· ЗУ «Про Рахункову палату»
· ЗУ «Про Державний бюджет України»
· постанови ВРУ;
· Бюджетний кодекс України
· Податковий кодекс України
· укази Президента України;
· постанови та декрети Каб.Мін.;
· відомчі нормативно-правові акти (постанови Правління НБУ; накази Міністра фінансів; розпорядження Державного казначейства України тощо);
· міжнародні правові акти.
Характеристика Бюджетного кодексу України.
Ø Бюджетний Кодекс України визначає правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства.
Ø Бюджетний кодекс України визначає бюджет як план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади АРК та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду.
Предмет і метод фінансового права.
Предмет фінансового права - суспільні відносини, які виникають у процесі фінансової діяльності держави, тобто соціальні зв'язки, що складаються з приводу формування, розподілу і використання централізованих і децентралізованих фондів коштів.
Ознаки:
- мають владно-майновий характер;
- направлені на утворення, розподіл і використання державних фінансових ресурсів;
- однією із сторін завжди виступає держава або її орган
Метод фінансового права - це юридичні прийоми і способи, якими держава впливає на суб'єктів відносин, регульованих нормами конкретних галузей права.
|
|
Ознаки:
1. юридичні права і обов'язки виникають лише на підставі нормативно-правових актів, які приймаються компетентними державними органами.
2. Відсутність самостійності. (учасники фінансово-правових відносин не мають нагоди самостійного вибору варіанту своєї поведінки в конкретній життєвій ситуації. їх права та обов'язки чітко визначені державою)
3. Відсутність юридичної рівності сторін. (держава, будучи обов'язковим учасником фінансових правовідносин, здійснює їх правове регулювання шляхом видання в односторонньому порядку нормативно-правових актів, що мають обов'язкову силу для іншої сторони).
4. Відповідальність за порушення норм фінансового права.
Види:
1) Владних приписів (правові норми обов’язкові до виконання) – основний метод
2) Субординації (відомчі підпорядковуються вищим)
3) Рекомендації
4) Погодження