СТСЛ. ЯгрИПИЫИ(и), p.-ЦСЛ. OrpHilHNd, 4 страница

Амбросій

амністія

 

Амбросій, Амброс(ь), Амвросій, [Ам-рос, Омброс(ь), Обріс Ж, Мамрось Ж), [амбросити, амвросшпи] «святкувати день св. Амбросія, байдикувати», ст. Амбросій «несмертелный» (1627); — р. Амвросий, бр. Амбросій, п. Ambroży, ч. слц. вл. Ambroz, болг. Амвросий, Амброз, Амбрози, м. Амвроси], слн. Ambroz, стел. ДмБросии; ·— через ста­рослов'янську мову запозичено з гре­цької; гр. 'Αμβρόσιος утворено на базі прикметника άμβρόσιος «властивий безсмертним, божественний», пов'язано­го з άμβροτος «безсмертний», що скла­дається з частки à- «не-» і прикмет­ника βροτός (<*μβροτός) «смертний», спорідненого з лат. mori «мерти», псл. тыс, укр. мру. — Беринда 175; Пет­ровский 47; Frisk I 270; Boisacq 134.— Див. ще а-, мерти.

амбулаторія «лікувальний заклад для ходячих хворих»;— р. болг. амбула­тория, бр. амбулатория, п. ч. ambulato­rium, слц. ambulatorium, вл. ambulato­ri.)', схв. амбулаторща, амбулаторії], слн. ambulatòri]; — запозичення з ні­мецької мови; нім. Ambulatorium похо­дить від лат. ambulätörius «пересувний, рухомий», пов'язаного з дієсловом ambu­lare «ходити», утвореним з префікса amb- «навколо, об-», спорідненого з псл. оЬь, укр. об, і дієслова *ulare, спорідненого з гр. άλάομαι, άλαίνω «блукаю, мандрую», лтс. aluôt «тиняти­ся, блукати».— СІС 42; Шанский ЭСРЯ І 1, 91; Walde—Hof m. І 38; Ernout— Meillet 27.

амвон, [амбон, амбона], ст. амбона (XVI ст.), амвонъ (1627); — р. амвон, [амбон], бр. амбона, др. амбонъ, анбонъ, амвонъ, онъбонъ, онболъ, п. ambona, болг. амвон, м, амвон, схв. амвон, ам­бон; — запозичено в давньоруську мову з грецької; гр. άμβων «підвищення, ка­федра» етимологічно неясне.·—СІС 42; Шанский ЭСРЯ І 1, 91; Фасмер І 76; Преобр. І 6; Dauzat ЗО; Frisk I 90.

амеба; — р. бр. амёба, болг. м. схв. амеба, п. вл. ameba, ч. слц. слн. amé­ba; — через російську мову запозичено з німецької; нім. Amöbe походить від лат. amoeba, яке передає гр. αμοιβή

5*

«зміна», утворене від αμείβω «зростаю, змінююсь», спорідненого з псл. migati, укр. мигати.- — СІС 42; Шанский ЭСРЯ І 1, 91; Frisk I 90.— Див. ще мигати.

аметист, ст. аметистъ, аматист (XVII ст.); — р. болг. м. аметист, бр. аметист, др. амевустъ, амевистъ, п. ч. слц. вл. ametyst, схв. аметист, слн. ametist, стел. <ШЕтоустъ; — через посе­редництво старослов'янської і латин­ської мов запозичено з грецької; гр. αμέθυστος «аметист» (коштовний ка­мінь, що, нібито, запобігає сп'янінню) складається з заперечної частки ά- «не-» і прикметника μέθυστος «п'янкий», по­хідного від μεθυ «вино», спорідненого з укр. мед; є спроби пов'язати грецьку назву з фіалковим кольором червоного вина, розбавленого водою, від якого не можна сп'яніти.·— СІС 43; Шанский ЭСРЯ І 1,91—92; Фасмер І 76; Hüttl-Worth 14; Frisk I 90.— Див. ще а-, мед.

аміак, аміачний; ■ —бр. аміяк; — но­ве запозичення з російської мови замість давнішого амоніак; р. аммиак є зміне­ною або скороченою формою слова аммо­ниак, запозиченого з французької мо­ви.— Шанский ЭСРЯ І 1, 92.— Див. ще амоній.

амінь, [амйнь, амін ВеЛ]; — р. амйнь, бр. амін, др. аминъ, аминь, п. ч. слц. нл. amen, вл. amen, hamjeń, болг. амйн, м. амин, схв. амен, амин, слн. àmen, стел, міішк, <іллим-к;—через старослов'янську мову запозичено з грецької; гр. αμήν походить від гебр. amen «дійсно, хай буде так».— Шан­ский ЭСРЯ І 1, 92; Фасмер І 76; Gese-nïus 55.

амністія, [амністія], амністувати, ст. амнистія (XVIII ст.); — р. болг. амнистия, бр. амністьія, п, слц. amnes­tia, ч. amnestie, вл. amnestija, м. ам-нестща, схв. амністща, слн. amnesti­ja;— запозичено, з французької мови через посередництво російської (амнес-тія — через польську мову); фр. am­nistie походить від гр. αμνηστία «за­буття, прощений», утвореного з запереч­ної частки ά- і основи іменника μνηστις «думка, пам'ять», пов'язаного з дієсло-

Амонал

Ампутація

 

вом μιμνήσκω «згадую», спорідненим з псл. mbnjç, укр. пам'ять.- —СІС 44; Шанский ЭСРЯ І 1, 93; Фасмер І 76; Kopaliński 57; Dauzat 31; Frisk I 13, 238—241; Kluge—Mitzka 19.—Див. ще а-, пам'ять.

амонал; — р. аммонал, бр. аманал, и. ч. слц. amonal, болг. амонал, схв. амо­нал, слн. amonâl;·—запозичено через російську мову з англійської; англ. ammonal утворене в результаті складен­ня початкових частин двох слів·— am­moniac) «аміак» і al(uminium) «алюмі­ній».—Шанский ЭСРЯ І 1, 92—93; Klein 63.— Див. ще алюміній, амоній.

амоній, амоніак; ■ — р. аммоний, бр. амоній, п. amon, ч. amonium, слц. amó-nium, вл. amoniak, болг. амоний, м. амонщак, схв. амонії], слн. amónij;— запозичення з англійської мови; англ. ammonium утворене хіміком Т. Деві (XIX ст.) на базі слів ammonia «аміак», ammoniac «аміачний», запозичених з французької мови, в якій ammoniaque «тс.» походить від лат. ammoniacum, утвореного від грецького словосполу­чення αλς άμμωνιακόν «сіль з Амонії, області в Лівії, де виготовляли аміачну сіль і де знаходився храм єгипетського

ir

бога Амона (Αμμων)».— Шанский ЭСРЯ І 1, 93; Byjammja 36; Bloch I 26; Dauzat 31.— Пор. аміак.

амортизація (тех.), амортизатор, амортизувати; ■ — р. болг. амортиза­ция, бр. амартызацыя, п. amortyzacja, ч. amortizace, слц. amortizâcia, вл. amortizacija, м. схв. амортизацій, слн. amortizâcija; — запозичено з німецької мови, можливо, через російську; нім. amortisieren «ослаблювати; сплачувати борги в розстрочку» і його похідне Amortisation «ослаблення, глушіння» зводиться до фр. amortir «ослабляти, зм'якшувати, глушити», раніше «уби­вати», утвореного від нар.-лат. admorti-ге «убивати», що складається з префікса ad- «до-, при-» і основи mors «смерть», спорідненої з укр. мерти.— СІС 44; Шанский ЭСРЯ 11,94; Kluge—Mitzka 19; Dauzat 32.— Див. ще авантюра, мерти.

аморфний; — р. аморфный, бр. амор­фны, п. amorficzny, ч. amorini, слц.

amorfny, вл. amorfny, болг. аморфен, м. аморфен, схв. аморфан, аморфан, слн. amórfen;— запозичення з французької мови; φρ. amorphe «аморфний» походить від гр. άμορφος «тс», утвореного з за­перечної частки ά- «не-» і основи іменни­ка μορφή «форма».— СІС 44; Шанский ЭСРЯ І 1, 95; Dauzat 32.—Див. ще а-, морфема.

Амос, ст. Амшсъ «отяжалы(и), -ючі(и), обтяжоны(и)» (1627), — р. бр. Амос, др. Амосъ, ч. Amos, слц. Amos, схв. Amos, стел. Я/иос*ь; — запозичено в давньоруську мову через старосло­в'янську і грецьку (гр. Άμώς) з гебрай-ської; гебр. 'Amos пов'язане з 'ämös «тягар, вага», 'ämas «піднімати, нести, навантажувати».— Беринда 176; Пет­ровский 47; Gesenius 636, 637.

амплітуда; — р. болг. м.схв. ампли­туда, бр. амплітуда, п. ч. вл. ampli­tuda, слц. слн. amplituda; ■— запози­чення з французької мови; фр. ampli­tude походить від лат. amplitudo «об-ширність, просторість», утвореного від прикметника amplus «обширний, про­сторий», очевидно, пов'язаного з ampla «рукоятка», спорідненим з дінд. âmatram «посуд», вірм. aman «тс.».·— СІС 45; Шанский ЭСРЯ І 1, 95—96; Dauzat 33; Walde—Hofm 141—42.

ампула; — p. бр. м. ампула, п. am­pułka, ч. ampule, слц. вл. ampula, болг. ампула, схв. ампула, слн. ampu­la; ■— запозичення з латинської мови; лат. ampulla походить від *ampor-la «пляшка для мазі», зменшеної форми слова amp(h)ora «конічний глечик з дво­ма ручками», запозиченого з грецької мови (гр. άμφορεύς «тс.»).— СІС 45; Шанский ЭСРЯ І 1, 96; Dauzat 33; Klein 66; Walde—Hofm. I 42; Frisk I 99—100.— Див. ще амфора.

ампутація, ампутувати; ■ — р. болг. ампутация, бр. ампутация, п. ampu­tacja, ч. amputace, слц. amputâcia, вл. amputacija, м. схв. ампутацща, слн. amputâcija; ■— запозичення з німецької мови; нім. Amputation, amputieren по­ходять від лат. amputàtio «ампутація», amputare «відрізати», утворених з пре­фікса am(b)- «об-, навколо» і основи puto

амулет

анабіоз

 

«ріжу, очищаю», пов'язаної з puteus «яма», pavio «товчу», спорідненими з лит. piâuti «різати».·— СІС 45; Шан­ский ЭСРЯ І 1, 96; Walde — Hofm. І 42, II 267, 393.—Див. ще амбіція. амулет;—р. бр. болг. амулет, п. ч. слц. вл. amulet, схв. амулет, слн. amu­let; — через посередництво російської мови запозичене з французької; фр. amu­lette «амулет» походить від лат. amule-tum «тс.» (спочатку, очевидно, «їжа з крохмалю»), утвореного від засвоєного з грецької мови amulum «крохмаль»; гр. άμυλον «тс; солодкий пиріг» складаєть­ся з частки ά- «не-» та основи іменника μύλη «млин», спорідненого з псл. meljç, укр. мелю. — СІС 45; Шанский ЗСРЯ І 1, 96—97; Фасмер І 76; Dauzat 33; Chantraine I 79; Walde—Hofm. I 42— 43; Frisk I 13, 268—269.— Див. ще а-, молоти.

амуніція, [амунйця, мун'щія], ст. аму­ніція, аммун'щія (XVIII ст.); ■— р. болг. амуниция, бр. амун'щыя, п. amunicja, ч. munice, слц. municia, вл. municija, схв. мушцща, м. муницща, слн. munici­ja; — запозичено з французької мови, можливо, через польську; фр. amunition «спорядження» походить від слат. ат-munitio, до складу якого входить пре­фікс ad- (>am-) «при-, до-» і основа діє­слова munire «споряджати», споріднено­го з дінд. minöti «споруджує, будує», лтс. maide «палиця», кімр. mynawyd «шило», брет. minaoued, сірл. menad «тс».— СІС 45; Richhardt ЗО; Шанский ЭСРЯ І 1, 97; Фасмер І 76; Виногра­дов Очерки 58; Walde—Hofm. II 100— 101.— Див. ще авантюра.—Пор. імун­ний.

амфібія; — р. болг. амфибия, бр. амфібія, п. amfibia, ч. amfibie, слц. am­fibia, вл. amfibij, м. амфибща, схв. амфйбиЦа), слн. amfibija;—запозичен­ня з французької мови; фр. amphibie походить від гр. αμφίβιος «такий, що веде двоякий спосіб життя», утвореного з άμφι «скрізь; двояко-», спорідненого з лат. amb(i)- «навколо», псл. oba «оби­два», оЬь, укр. оба, об, і основи дієслова βιόω «живу», спорідненого з псл. zijç, укр. живу.— СІС 46; Шанский ЭСРЯ І 1, 98; Dauzat 32—33; Frisk I 237—239;

Boisacq 120.— Див. ще жити, об, оба.

амфібрахій «один з віршових розмі­рів», заст. амфібрах, амфібрахіальний, амфібрахічний; — р. болг. амфибра­хий, бр. амфібрахій, п. ч. amfibrach, слц. amfibrachius, amfibrach, м. амфи-брах, схв. амфибрах, слн. amfibrâh; ■— запозичення з грецької мови; гр. άμφι βραχύ ς «тс», букв, «короткий з обох боків», складається з основ άμφι-«двояко-» і βραχύς «короткий», спорідне­ного з лат. brevis «тс», псл. *b^bfzb, укр. [борзий].— СІС 46; Шанский ЭСРЯ І 1, 98; Frisk I 264; Boisacq 132.— Див. ще амфібія, борзий.

амфітеатр, амф і театральний, ст. ам-фитеатеръ (XVII ст.); — р. амфите­атр, бр. амфітзатр, п. amfiteatr, ч. amfiteatr, слц. слн. amfiteâter, вл. amfi-teater, болг. амфитватър, м. амфите-атар, схв. амфитеатар; — запозичен­ня з німецької або французької мови; нім. Amphitheater, фр. amphitéatre по­ходять від гр. άμφιθέατρον, утвореного з префікса άμφι- «з обох сторін, нав­круги» і іменника θέατρον «місце для глядачів».— СІС 46; Шанский ЭСРЯ І 1, 98; Фасмер І 77.— Див. ще амфібія, театр.

амфора, ст. амфора (1627); — р. болг. амфора, бр. амфара, п. ч. слц. amfora, схв. амфора, амфора, слн. amfora; — запозичення з латинської мови; лат. amphora походить від гр. άμφορεύς «конічний глечик з двома ручками» (гомер. άμφιφορεύς «тс»), яке виникло з άμφι-, префікса із значенням обопільно­сті, і φορεΰς, похідного від φέρω «несу*, спорідненого з дінд. bhârati «несе», лат. fero «несу», псл. berę, укр. беру. — СІС 46; Шанский ЗСРЯ І 1, 98; Walde— Hofm. I 42; Frisk I 98; Boisacq 58.— Див. ще амфібія, брати.— Пор. ам­пула.

анабіоз, анабіотичний; —р. анаби­оз, бр. анабігз, п. вл. anabioza, ч. слц. anabióza, болг. анабиоза, схв. анабио­за; — запозичення з грецької мови; гр. άναβίωσις «воскресіння, повернення до життя» пов'язане з άναβιόω «оживаю, воскресаю», яке складається з префікса

Аналіз

Анархія

 

άνα- «вгору», очевидно, спорідненого з псл. па, укр. на, і дієслова βιόω «жи­ву», спорідненого з псл. żijo, укр. живу. — СІС 47; Kopaliński 59; Frisk I 238—239; Boisacq 120; Walde—Hofm. II 808—810.— Див. ще жити, на¹.

аналіз, аналізатор, аналітик, ана­літика, аналітичний, аналізувати; — р. анализ, ст. анализис, бр. аналіз, п. вл. analiza, ч. слц. analyza, болг. анали­за, анализ, м. схв. анализа, слн. anali­za; ■— запозичення з латинської або з французької мови; фр. analyse похо­дить від лат. analysis, запозиченого, в свою чергу, з грецької мови, в якій άνάλυσις «розклад, розкладання, роз­членування, аналіз» є похідним від діє­слова αναλύω «відв'язую, розв'язую, досліджую, аналізую», утвореного з пре­фікса άνα- із значенням підсилювання (можливо, спорідненого з псл. па-, укр. на-) і дієслова λύω «розв'язую, відв'я­зую», спорідненого з лат. luo «звіль­няю», дінд. Ш-па «відрізаний», гот. lun «викуп», дангл. älynnan «виручати, ви­зволяти, рятувати», тох. А, В lut- «відда­ляти», вірм. lucanem «розв'язувати».— СІС 47; Шанский ЭСРЯ І 1, 99; Фасмер І 77; Dauzat 34; Frisk II 149—150.— Див. ще на¹.

аналогія, аналог, аналогічний, ана­логійний; — р. болг. аналогия, бр. ана­логія, п. analogia, ч. analogie, слц. ana­logia, вл. analogica, м. аналогща, схв. амалогща, слн. analogija;—запозичен­ня з грецької мови; гр. αναλογία «від­повідність» є похідним від ανάλογος «відповідний, аналогічний», утвореним з основ άνα «згідно», спорідненого з дінд. anu «після, за, пізніше за», ав. anu, дперс. anuv «тс», можливо, також псл. па, укр. на, і λόγος «розум, зміст», пов'язаного з дієсловом λέγω «говорю, розумію».—СІС 48; Шанский ЭСРЯ І 1, 101; Frisk I 95—96.—Див. ще ло­гіка, на¹.

аналой «невеликий високий столик у церкві»; — р. аналой, налой, аналогий, бр. аналой, др. аналогий, слц. anal oj, болг. аналогий, м. аналої; '— запози­чення з середньогрецької мови; сгр. άναλόγιον «тс» є похідним від дієслова άναλέγω «читаю», утвореного з префікса

ava- «вгорі, на-», очевидно, споріднено­го з псл. па, укр. на, і з основи дієсло­ва λέγω «читаю, говорю».·— Шанский ЭСРЯ І 1, 101; Фасмер—Трубачев І 77; Преобр. І 6; Bern. І 28; Boisacq 59.— Див. ще аналогія.

Анан, Анань, Ананій, ст. Ананій, Гананіа «ласка па(н)ская або м(и)-л(осє)рд(і)є па(н)скоє або дар(ъ) па(н)-скі(й)» (1627);—р. Ананий, Анания, бр. Анань, Ананій, др. Ананія, стел. Ямлміга; — через старослов'янську і грецьку мови (гр. Άνανίας) запозичено з гебрайської; гебр. Hananjâ «той, кого захищає Єгова; Єгова був милосердний» утворене з пап «захищати», споріднено­го з ар. апап зб.«хмари» і iah, скороченої форми iahuae «Єгова (одне з імен бога)», нез'ясованого походження.— Беринда 176; Петровский 48; Илчев 48; Gese-nius 322—323, 642.

ананас; — р. бр. болг. ананас, п. ч. вл. ananas, слц. ananas, м. ананас, схв. ананас, слн. ananas; ■— запозиче­но через португальську та деякі інші західноєвропейські мови (порт, ananas, нім. Ananas, φρ. ananas) з індіанських мов Південної Америки (тупі, каріб. anana).—СІС 48; Шанский ЭСРЯ І 1, 12; Фасмер І 77; Kluge—Mitzka 20— 21; Dauzat 34; Klein 69.

анапест «один з віршових розмірів», анапестичний, ст. анапестъ (XVII ст.);— p. бр. анапест, п. ч. слц. anapest, болг. анапест, м. анапест, схв. анапест, слн. anapést; — запозичення з грецької мови; гр. ανάπαιστος «тс», букв, «від­битий назад», утворене від дієслова άναπαίω «б'ю», що складається з пре­фікса άνα-, спорідненого, очевидно, з псл. па, укр. на-, та дієслова παίω «б'ю, ударяю», можливо, спорідненого з лит. paisyti «вештатися», псл. рьха-ti, укр. пхати. — СІС 48; Шанский ЭСРЯ І 1, 102; Boisacq 740.—Див. ще на¹, пхати.

анархія, анархізм, анархіст, анар-хістйчний, анархічний; — р. болг. анар­хия, бр. анархія, п. слц. anarchia, ч. anarchie, вл. anarchija, м. anapxuja, схв. anapxuja, слн. anarhija; ■— запози­чення з грецької мови; гр. αναρχία є

Анастасій

анацГя

 

похідним від άναρχος «той, що не має начальників», утвореного з частки άν-«не-» і основи іменника άρχος «началь­ник, керівник», пов'язаного з дієсловом άρχω «починаю, (я) є першим, паную».— СІС 48; Шанский ЭСРЯ І 1, ЮЗ.— Див. ще а-, архаїчний.

Анастасій, Анастас, Настас, Ана-стасія, [Настасія] Me, Настася, Настя, Наця, Настаска, Настка, Η остеня, Нас­туся, ст. Анастасій «въскресен», Ана­стасій «вьскр(есе)ніє» (1627); ■— р. Ана­стасий, Анастасия, бр. Анастас, Ана­стасій, Настас, Настасся, др. Анаста­сій, Настасъ, Анастасія, Настасья, п. Anastazy, Anastazja, ч. Anastazij, Anas­tasie, Anastäzie, слн. Anastäzia, схв. Анастйзще, стел. Ягіастмсии, Ямйстдси, Яшістасига; — через старослов'янську мову запозичено в давньоруську з грець­кої; гр. 'Αναστάσιος, 'Αναστασία утво­рені на основі іменника άνά-στασις «підняття, воскресіння», похідного від дієслова άν-ίστημί «піднімаю, воскре­шаю», що складається з префікса άνα-(>άν-) «вгору, з-, під-», спорідненого, очевидно, з псл. па-, укр. на-, і дієслова ίστημι, спорідненого з лат. sto «стою», укр. стою.— Петровский 48; Илчев 48; Boisacq 384, 902.— Див. ще на¹, стати.

Анатолій, Анатоль, Анатолія, ст. Анатолій «всходній» (1627); — р. Ана­толий, Анатолия, бр. Анатоль, Ана­толій, Анатолія, др. Анатолій, ч. Ana­tol, слн. Anatolij, стел. Яматолии; — запозичення з грецької мови; гр. Άνατό-λιος-походить від топоніма 'Ανατολή «Мала Азія», утвореного на основі імен­ника ανατολή «схід сонця, місце сходу сонця, схід», похідного від дієслова ανατέλλω «сходжу, піднімаюсь», що складається з префікса άνα- «вгору, з-, під-», спорідненого, очевидно, з псл. па, укр. на, і основи дієслова τέλλω «підні­маюсь, сходжу», спорідненого з лат. tollo «піднімаю, звеличую», дінд. tuia «вага», гот. pulan «терпіти», двн. dolen «тс», вірм. t'olum «терплю», тох. A tal, тох. В tal «піднімати».— Boisacq 952; Walde—Hofm. II 688—689.—Див. ще на¹.

анатомія, анатом, анатомка, ана­томічний, анатомувати, ст. анатомія

(XVIII ст.); — р. болг. анатомия, бр. анатомія, п. anatomia, ч. anatomie, слц. anatomia, вл. anatomija, м. анато-Muja, схв. анатомща, слн. anatomija; — запозичення з латинської мови; лат. anatomia походить від гр. ανατομή «ана­томування, розчленування», пов'язано­го з дієсловом ανατέμνω «розрізаю, роз­тинаю», що складається з підсилю­вального префікса άνα-, можливо, спо­рідненого з псл. па, укр. на, і дієслова τέμνω «розрізаю, розтинаю», спорідне­ного з псл. tbnç, укр. тну, тяти. — СІС 49; Тимч. 21; Шанский ЭСРЯ І 1, 104; Фасмер І 77; Hüttl-Worth 14; Boisacq 954.·—Див. ще на¹, тяти.;— Пор. атом, том.

анафема, [анахтема Ж, анафтема Ж, анатема Ж, анахтем Г, онахйма Ж, анафематизовати, анатемізувати], ст. анавєма (1376), анатема (1435), ана-вематизовати (XVII ст.); — р. бр. ана­фема, др. анавєма, анавома,п. anatema, ч. слц. anatema, болг. м. анатема, схв. анатема, слн. anatema, стел. <ігі<і#єм<і, dNdTeMd; —запозичення з грецької мо­ви; гр. ανάθεμα «відлучення, проклят­тя» є похідним від дієслова άνατίθημι «накладаю», що складається з префікса άνα- «на-», спорідненого, очевидно, з псл. па, укр. на, і дієслова τίθημι «став­лю, кладу», спорідненого з дінд. dâ-dhäti «ставить», псл. dëti, νκρ. (no)dimu.— СІС 49; Тимч. 21—22; Шанский ЭСРЯ I 1, 104; Фасмер І 77; Sadn.— Aitz. VWb. І 20; Frisk I 100; Boisacq 59, 969.—Див. ще на¹, діти².

анахронізм, анахронічний; — р. ана­хронизм, бр. анахронізм, п. вл. anachro­nizm, ч. anachronismus, слц. anachroniz· mus, бол. анахронйзъм, м. анахроий-зам, схв. анахронйзам, слн. anahroni-zem; — через посередництво російської мови запозичено з французької; фр. anachronisme утворено на базі гр. άνα-«на-, проти-», очевидно, спорідненого з псл. па, укр. на, і χρόνος «час».·— Шан­ский ЗСРЯ І 1, 105; Dauzat 34; Klein 68.— Див. ще на¹, хроніка.

[анаці'я] «скрутне становище, біда», [анация] «тс.» Ж, ст. ванацЪя, манацЪя, ванацЪйникъ (XVIII ст.); — неясне;

ан-ба

Андрій

 

можливо, пов'язане з лат. annata «пла­та папському урядові від новообраного єпископа або абата» (у тексті з XVIII ст. йдеться про якийсь обов'язок, накладе­ний попом на дітей прихожан); інші спроби пояснення, в т. ч. зведення до слова вакацій (вакації) «канікули» (Кравчук Мовозн. 16, 86—87), малопе-реконливі.

[ан-ба] «ось, дивись»(вигук для при­вернення уваги) Ж; — складне утво­рення, що виникло, очевидно, на базі виразу *ан(о) бачиш; компонент ан- може бути ототожнений з [ано¹] «але, а, тільки, лише» (див.).

ангар; — р. бр. ангар, п. вл. hangar, ч. слц. hangar, болг. хангар, м. хангар, схв. хангар, слн. hangar; — через ро­сійську мову запозичено з французької; фр. hangar «сарай, ангар» походить від нім. hängen «висіти», спорідненого з двн. hahan, свн. hahen (що відбива­ють пгерм. *hanhan), яким відповіда­ють хет. gang (kank) «тс», лат. cunctor «гаю, вагаюсь».— СІС 49; Шанский ЭСРЯ І 1, 105; Dauzat 383; Kluge—Mitz-ka 288.

ангел, [ангелик, ангеля, ангель, ан-еол, анголя, янгел, янгелик, янгель Бі], янгол, янголя, [янголь], янголиний; — р. болг. м. ангел, бр. анел, др. ангелъ, анъгелъ, аньгелъ, п. anioł, ч. andël, anjel, слц. anjel, вл. jandźel, нл. janźel, схв. анЬео, слн. ângel, стел, аигедъ; — за­позичення з грецької мови; гр. άγγελος «ангел, посланець, вісник, провісник» пов'язане з дієсловом άγγέλλω «оголо­шую, повідомляю, доповідаю», можли­во, спорідненим з дінд. éngirah «боже­ственний»; існує також припущення, що άγγέλλω запозичено з мов Сходу.— Шан­ский ЭСРЯ І 1, 105—106; Фасмер І 78; Machek ESJĆ 36; Bern I 29; Boisacq 6; Frisk I 8.

анп'на; — р. болг. м. схв. ангина, бр. ангіна, п. вл. angina, ч. слц. слн. angi­na; — запозичення з латинської мови; лат. angina «горлова жаба, запалення горла, ангіна» походить від гр. άγκόνη «задушення, повішення», утвореного від άγκω «удушую, стискаю, здавлюю», спо­рідненого з лат. ango «тс», пел. сгъкъ «вузький», укр. вузький. — СІС 50;

Шанский ЭСРЯ І 1, 106; Walde—Hofm. І, 47; Frisk I 17—18; Boisacq 10—11.— Див. ще вузький.

{андаґуватися] «частуватися» Ж; — неясне.

{андарак] «вид спідниці з вовняної смугастої тканини», [ондорак] «вид жі­ночого одягу зі зборками на спині» Л; — р. діал. бр. андарак; — запозиче­но з німецької мови через польську; п. [anderak, andarak], ст. inderak «спід­ниця» походить від нім. Unterrock «ниж­ня спідниця», утвореного з unter «під», спорідненого з псл. çtrb, укр. нутро, і Rock «спідниця», спорідненого з двн. roc, дісл. rokkr, дангл. госс «тс».— Фас­мер І 78; ЭСБМ І 112—113; Brückner 192; Kluge—Mitzka 604.— Див. ще нутро.

[анде] «онде, там», [андека] «тс»; — складний прислівник, що тлумачиться як результат злиття вказівної частки [*ан], співвідносної з он, і прислівника де (Німчук НЗ УжДУ 35, 45); могло виникнути і внаслідок злиття частки а з прислівником онде.

[андїя] «нісенітниця» Л; — неясне.

Андріан, Андріян, ст. Андр1анъ «му-же(ст)венныи, валечныи або богато-уменъ» (1627); — р. Андриан, бр. Анд-рыян, др. Андриянъ, Андрианъ; — за­позичення з старослов'янської мови; стел. Ανκαρ»μν·κ є наслідком контамі­нації імен йдрили-к і Дмкдреи.— Див. ще Адріан, Андрій.

Андрій, Андрось, Андрусь, [Андрусе, Андрух, Андрушко, Андрашко, Андріець, Андріяк, Андріям, Яндрій, Андрух], ст. Андрій «мужественъ, смїльі(и)...» (1627);—р. Андрей, бр. Андрей, др. Андрій, п. Andrzej, ч. Ondrej, слц. Ondrej, Andrej, вл. Handrij, болг. Анд­рей, Андрея, схв. Ândpej, стел. Дындреи, ЯмкдрЇи; — через старослов'янську мо­ву запозичено в давньоруську з грець­кої; гр. 'Ανδρέας походить від прикмет­ника ανδρείος «мужній, сміливий», по­в'язаного з άνήρ (род. в. ανδρός) «чоло­вік», спорідненим з дінд. na (nar-) «чо­ловік, людина», кімр. ner «голова, вчи­тель», вірм. ауг (род. відм. afn) «чоло­вік».— Беринда 176; Петровский 40; Фасмер І 78; Bruckner 5; Frisk I 107—

андріяк

аніж

 

108; Boisacq 62; Mayrhoier II 148—149.— Пор. Андріан, Андроник.

[андріяк] «опій»; — походження не­ясне.

Андроник, Андрон, ст. Андронікь «мужепобідительньш...» (1627); ·— р. Андроник, бр. Андрон, др. Андроникъ, п. Androny, ч. слц. Andronik, болг. Андрон, Андроник, стел. ÎÎN-кдрс-NMKTi; — через старослов'янську мову запозичено в давньоруську з грецької; гр. 'Ανδρόνικος утворено з основ іменни­ків άνήρ «чоловік, муж» (род. в. мн. ανδρών) і νίκη «перемога», можливо, спорідненого з псл. пісь, укр. ниць; буквальне значення імені — «перемо­жець мужів».— Беринда 176; Петров­ский 50; Суперанская 74; Boisacq 670— 671; Frisk II 320. — Див. ще Андрій.