Прогноз ( передбачення ) – це наукове обґрунтування можливих кількісних та якісних змін в розвитку підприємства

Стратегічне планування визначає тенденції розвитку підприємства, обсяги і напрямки капітальних вкладень виходячи зі стратегії та цілей маркетингу. Характерною рисою стратегічного планування є його гнучкість, що обумовлена неоднозначністю планових горизонтів. Маркетингова діяльність та стратегічне планування мають активний двосторонній зв’язок. Особливе значення має стратегічне планування на підприємствах з значними науково – дослідними роботами, складною технологією виробництва, що базуються на досягненнях науково – технічного прогресу.

2.2. Тактичне планування.

Зміст, завдання, форма тактичного планування.

Головною формою планування та організації діяльності підприємства (на тактичному рівні) є техніко – економічне планування, що здійснюється в формі плану економічного і соціального розвитку підприємства. Цей план розробляється на 5 років і конкретизується на 1рік та на квартал з урахуванням змін, що відбуваються.

План економічного і соціального розвитку підприємства являє собою розгорнену програму виробничої, господарської, соціальної діяльності. Його зміст залежить від сфери діяльності, обсягів виробництва та інших факторів. Він може охоплювати такі напрямки:

1 Виробництво та реалізація продукції;

2 Технічний розвиток та організація виробництва;

3 Показники підвищення економічної ефективності виробництва;

4 Норми і нормативи;

5 Капітальні вкладення та будівництво;

6 Собівартість, прибуток, рентабельність;

7 Матеріально – технічне постачання;

8 Кадри, заробітна платня;

9 Фонди економічного стимулювання;

10 Фінансовий план;

11 Охорона природи та раціональне використання природних ресурсів;

12 Соціальний розвиток колективу;

13 Зовнішньоекономічна діяльність.

 

 

Напрямки тактичного планування.

Виробництво та реалізація продукції;

План виробництва та реалізації продукції передбачає: аналіз зовнішнього середовища,прогнозування збуту; формування асортименту на підставі товарної стратегії.

План виробництва та реалізації продукції включає:

- розробку виробничої програми;

- розрахунок обсягів і структури реалізації продукції;

- обґрунтування виробничої програми за потужністю.

Виробнича програма підприємства – це система планових завдань з випуску продукції встановленої номенклатури, асортименту, якості в визначені терміни. (Номенклатура – це перелік виробів,що випускають.

Асортимент – групування продукції по типам, розмірам, сортам.)

Для визначення обсягу випуску та реалізації продукції застосовуються природні та вартісні одиниці вимірювання (природні – штуки, тонни, кВт. Та інщі; вартісні – грн., в оптових цінах). В вартісних показниках визначаються: - обсяг товарної, валової, чистої продукції, волового обороту, незавершеного виробництва...

Обсяг товарної продукції (ТП) - це готова продукція та послуги промислового характеру,що призначені для реалізації.

Обсяг валової продукції (ВП) – складається з товарної продукції та змін залишків незавершеного виробництва, напівфабрикатів, інструменту, запасних частин на початок та кінець року. Цей показник використовують для визначення динаміки обсягу виробництва, кількості основних робочих, продуктивності праці, фонду заробітної плати, кошторису витрат.

Валовий оборот (ВО)- це обсяг валової продукції, що охоплює продукцію, послуги усіх цехів і в тому числі обслуговуючих та допоміжних (незалежно від її призначення).

Реалізована продукція (РП) – це продукція, яка відвантажена споживачеві і за яку надійшли кошти на рахунок підприємства.

Чиста продукція (ЧП) - це товарна продукція, що не враховує матеріальні витрати (М) та амортизаційні відрахування (А).

ЧП = ТП – (М + А), грн..

Чиста продукція підприємства може бути також обчислена як сума основної і додаткової заробітної плати працівників підприємства та прибутку.

Нормативно – чиста продукція (НЧП) визначається як добуток показника нормативної вартості обробки одного виробу (НВО) і кількості виробів (N).

Виробнича програма обґрунтовується виробничими, фінансовими, кадровими ресурсами, потужністю.

Виробнича потужність підприємства (дільниці, цеху) – це максимально можливий випуск продукції відповідної якості та асортименту в одиницю часу (рік) при повному використанні основних виробничих фондів за оптимальними умовами їх експлуатації. Виробнича потужність змінюється під впливом різних факторів. Вона розраховується на конкретну дату і у зв’язку з цим розрізняють: вхідну – на початок року, вихідну – на кінець року, середньорічну. Річна виробнича потужність для групи обладнання визначається за формулою: , шт..

де S – кількість одиниць обладнання, шт..

Fq – дійсний фонд часу роботи обладнання, годин.

Тст – середньозважена трудомісткість одиниці продукції годин.

Виробнича потужність може бути розрахована також виходячі з площі (для складальних цехів). На розмір виробничої потужності впливають:склад та структура основних виробничих фондів, використання ОВФ, оновлення ОВФ,організація виробництва...

Розрахунок виробничої потужності виконується після розрахунку фонду часу роботи обладнання. Розрізняють: календарний, номінальний, дійсний (ефективний) фонди часу.

Номінальний фонд часу роботи обладнання визначається за формулою:

Fн=[Дк- (Дс +Дв)]×Ф×n, год.

Ефективний річний фонд часу роботи обладнання визначається на базі номінального фонду з урахуванням простоїв обладнання в ремонті:

Fд=Fн × Кр, год.

Умовні позначення наведені в таблиці 2..

Таблиця 2.. Розрахунок фонду часу роботи обладнання на 200_ рік.

№	Показники	Умовні познач.	Розмір
	Календарний фонд часу, днів.	Дк	365(366)
	Кількість неробочих днів: ¨ святкових ¨ вихідних (суботи і неділі)	Дс Дв
	Середня тривалість робочої зміни, годин.	Ф
	Кількість робочих змін.	n
	Номінальний фонд часу роботи обладнання, годин.	Fн
	Коефіцієнт, що враховує простої обладнання в ремонті: ¨ для важких верстатів,середніх,малих	Кр	0,94-0,98
	Ефективний (дійсний) фонд часу роботи обладнання ¨ важких,середніх, малих верстатів, годин.	Fд

Потрібна кількість верстатів для виконання виробничої програми визначається для кожної групи обладнання за формулою:

де t шт.к.- штучно-калькуляційний час на операцію, хв.

Nпр. – річний (приведений) випуск продукції, шт..

Розраховану кількість верстатів Sроз. округляють до більшого цілого числа і таким чином отримують прийняту кількість верстатів Sпр.

Коефіцієнт використання обладнання визначається за формулою:

Для тих видів обладнання, де показник завантаження менше 0,8 необхідно передбачити можливість довантаження цього обладнання іншими деталями.