Порядок вибору вимірювальних засобів

Принципові положення ГОСТ 8.051—81 щодо вибору вимірювальних засобів полягають у тому, що при встановленні приймальних границь, тобто значень розмірів, за якими прий-мають вироби, необхідно враховувати вплив похибок вимірю-вання.

У виборі вимірювальних засобів повинні брати участь конструкторська, технологічна і метрологічна служби в межах їхніх службових обов'язків.

Конструкторська служба бере участь у виборі вимірю-вальних засобів тільки в межах правильного призначення допустимих відхилень на розмір деталі. При визначенні допуску на виготовлення деталі конструк­тор (за ГОСТ 8.051—81) повинен встановити обмеження на кількість неправильно прийнятих деталей і можливий граничний вихід розміру цих деталей за границі допуску. При цьому конструктор може викори­стати один із варіантів встановлення приймальних границь (див. рис. 9.2).

ГОСТ 8.051—81 віддає перевагу варіанту встановлення приймальних границь без введення виробничого допуску. Це означає, що треба ви­бирати такий квалітет або вид посадки, при якому граничні можливі значення розміру задовольняли б вимоги конструктора. Такий підхід виправдовується тим, що тільки конструктор може дати відповідь на запитання про можливість відхилення розмірів обмеженої групи деталей від розмірів, вказаних на кресленнях.

Якщо перехід на більш точний квалітет або інший вид посадки стає неможливим (наприклад, у зв'язку з жорсткішими вимогами, а саме з невиправданим здорожчанням виробництва), конструктор повинен прийняти рішення про введення виробничого допуску. Стандартом передбачено, що зміщення кожної приймальної границі не має бути більшим за половину допустимої похибки вимірювання (див. рис. 9.2); отже, менші зміщення цілком допустимі. Оптимальними є зміщення приймальних границь на величину С, тобто на ймовірний граничний вихід розміру на границю поля допуску в неправильно прийнятих деталях. Таке зміщення визначається, виходячи з реального співвідношення технологічного розсіяння і поля допуску. Для цього треба мати уявлення про точність технологічного процесу і знайти величину С за графіками, наведеними на рис. 9.1, а—в.

В обов'язки технологічної служби входить забезпечення найбільш економічних технологічних процесів. Для оцінки технологічного процесу технолог повинен знати можливу кількість дійсного і помилкового браку і керуватися при цьому даними технологічного розподілу допустимої похибки вимірювання і графіками, наведеними на рис. 9.2. Якщо добуті результати можна вважати задовільними, то вибір вимірюваль­них засобів надається метрологічній службі.

Метрологічна служба бере участь у виборі конкретних вимірюваль­них засобів з урахуванням умов вимірювання. Ця служба повинна встановлювати, якою мірою реально існуючі умови вимірювання відповідають вимогам щодо умов вимірювання, а також ураховувати специфічні особливості виробництва (застосування вимірювальних засобів, їх наявність та ін.). Якщо метролог виявить, що рекомендовані ГОСТ 8.051—81 умови вимірювання не можна забезпечити на діючому виробництві, то він повинен оцінити ступінь впливу несумісності умов і визначити граничні похибки за даних умов, а також встановити, чи можна згідно з вимогами ГОСТ 8.051—81 здійснювати вимірювання.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. Як вибирають вимірювальні засоби?

2. Як визначають допустимі похибки вимірювання?

3. Як оцінюють вплив похибок вимірювання за приймальним контролем?

4. Назвіть основні складові похибок та їхній вплив на граничну похибку вимірювання лінійних розмірів.

5. Які є види суб'єктивних похибок?

6. Назвіть принципові положення ГОСТ 8.051—81 щодо вибору вимірювальних засобів.

7. Що таке систематичні і випадкові похибки?

8. Як правильно вибрати універсальні засоби для лінійних розмірів?

9. Назвіть порядок вибору вимірювальних засобів.