Технологія виробництва овочів

У кулінарній практиці у всіх кухнях світу готується дуже різноманітний асортимент страв і виробів з овочів.

Овочі піддаються різним прийомам теплової обробки: їх варять, припускають, жарять, пасерують, тушкують, запікають.

Варять овочі у воді, на парі, у НВЧ-апаратах. Рідину беруть у співвідношенні 1:1 чи ж у більшій кількості. Звичайно овочі закладають у киплячу воду і додають сіль. Без солі варять буряк, моркву, зелений горошок, шпинат і салатні овочі. Овочі з зеленим фарбуванням варять у великій кількості води при відкритій кришці і бурхливому кипінні (щавель, шпинат, стручки квасолі, гороху).

Варять овочі очищеними і неочищеними.

Після закладки картоплі й овочів у киплячу воду їх швидко доводять до кипіння, а потім нагрівання зменшують і варять до готовності: картопля - 25-40хв, морква - 30-60хв, буряк молоду - 1-1,5 ч, стару - 2-2,5 ч.

Більш раціонально варити буряк так: варити в перебігу 1 години, а потім злити воду і залити холодною водою на 1 годину.

Заморожені овочі закладають у гарячу воду не відтаючи.

При варінні картоплі по досягненню їм стану напівготовності воду зливають і доводять до готовності при закритій кришці 5-7 хв.

Консервовані овочі прогрівають разом з відваром і зливають його.

При варінні овочів па пари досягають значних знижень втрат основних харчових речовин, що робить їхній більш смачними й ароматними. Для цих цілей застосовують пароварочні чи казани каструлі з вкладишами. Їх закривають щільно кришкою і нагрівають.

У НВЧ шафи овочі поміщають у спеціальних каструлях з термостійкого скла без води. При цьому вони в 5-10 разів швидше доводяться до готовності в порівнянні з варінням у воді йди на пари. Однак маса оброблюваного продукту має істотне значення: при первісному розігріві овочі майже цілком зберігають свої харчові достоїнства.

Якість готової продукції, кількість відходів і втрати живильних речовин при кулінарній обробці залежать насамперед від якості сировини і його технологічних властивостей.

Для кулінарної переробки використовують столові сорти картоплі із середнім змістом крохмалю 12-16 %.

Їхня технологічна властивості визначаються формою бульб, кількістю і глибиною залягання вічок, ступенем потемніння сирої і вареної картоплі, збереженням форми при тепловій обробці, консистенцією вареної картоплі, а також смаковими достоїнствами.

Бульби з розсипчастою м'якоттю білий чи кремовий кольори доцільно використовувати для готування пюре, доварюючи їх наприкінці на пари, а з щільною і водянистою м'якоттю - для супів, жаркі, відварювання цілком.

Підморожена картопля необхідно витримати якийсь час при кімнатній температурі. При цьому в ньому знижується зміст мальтози, що додає солодкий смак.

У моркви цінуються коренеплоди з невеликою серцевиною, рівною і гладкою поверхнею, без наростів, з яскраво-жовтогарячою м'якоттю.

Кращими кулінарними властивостями володіє буряк з темнофарбованні м'якоттю без виражених світлих кілець, що додають їй грубу консистенцію, тому що в них накопичується лігнін. Слабко пофарбований буряк для борщів краще зварити в шкірці, а потім очистити і нашаткувати.

Білокачанною капусту використовують для різних страв. Ранні сорти капусти краще нарізати для салатів і овочевих супів, средньоспілий і пізньостиглі - для салатів, супів, гасіння. З пухких качанів краще готувати голубці, щільні зручніше шаткувати на машинах соломкою.

Червонокачанна капуста придатна для салатів, маринування і гасіння, кольрабі тушкують і припускають, брюссельську капусту використовують для супів, запікання, відварюють.

Гострі сорти ріпчастої цибулі краще підходять для пасерування, слабогострі - для салатів, вінегретів, для вживання у свіжому виді.