Критерії оцінювання знань під час екзамену

Для тих, хто складає екзамен критерії оцінювання знань такі.

 

Оцінка А/ ―відмінно ” – виставляється, якщо слухач досконало і з достатньою повнотою викладає вивчений теоретичний матеріал; дає правильні

 

формуліровки, точне визначення канцелярських понять; виявляє повне розуміння матеріалу і може обґрунтувати свою відповідь, навести необхідні приклади; правильно відповідає на додаткові запитання викладача з метою вияснення ступеню розуміння студентом даного матеріалу; послідовно, зв'язно викладає матеріал; додержується норм сучасної української літературної мови; правильно складає окремі різновиди ділових паперів.

Оцінка В, С / ―добре‖ – якщо слухач:- дає відповіді, які задовольняють ті

 

ж вимоги, що і для оцінки"5", але допускає одиничні помилки, які сам же виправляє після зауваження викладача, одиничні недоліки у послідовності викладу, додержанні норм сучасної української літературної мови.

 

Оцінка D, Е / ―задовільно‖ – якщо слухач:- виявляє знання і розуміння основних положень даної теми, але викладає матеріал неповно; допускає неточність у формулюванні визначень понять і термінів; непереконливо обґрунтовує свої судження і затрудняється навести приклади; викладає матеріал недостатньо зв'язано і послідовно, допускає помилки у дотримуванні норм української літературної мови; робить помилки в оформленні ділових паперів.

 

Оцінка FX, F/ ―незадовільно‖ – якщо слухач: виявляє незнання більшої частини теоретичного матеріалу даного розділу; не володіє відповідною термінологією; допускає у формулюванні визначень помилки, які перекручують їх смисл; безладно і невпевнено викладає матеріал, супроводжуючи виклад частими запинками і переривами; часто порушує норми сучасної української літературної мови.

 

Під час складання заліку критерії оцінювання знань такі

 

Оцінка А,В,С, D, Е / ―зараховано ‖ виставляється, якщо курсант виявив достатньо повні знання курсу; вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями, засвідчив уміння критично оцінювати варіативні підходи щодо сутності поставлених питань, дає правильні, хоча і не завжди повні відповіді на поставлені запитання; висловлює своє ставлення до варіантних теорій щодо сутності явищ; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень; матеріал викладає не завжди логічно, послідовно і переконливо.

 

Оцінка FX, F/ ―незараховано ‖ виставляється, якщо курсант виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; відсутні навички адекватної оцінки норм і теорій; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, неточний, стислий; повна відсутність переконливості в викладенні матеріалу.

 

Питання для підсумкового контролю

11.1. Перелік теоретичних питань для підготовки до заліку.

 

1. Українська мова як мова українського народу. Державний статус української мови. Закон України «Про мови».

 

2. Стилістика української мови. Стилі української мови. Поняття офіційно-ділового стилю.

 

3. Поняття «літературна мова». Унормованість літературної мови. Назвати норми української мови.

 

4. Специфіка підготовки документів в офіційно-діловому стилі. Типи документів та особливості оформлення.

 

5. Особливості усного професійного мовлення. Підготовка публічного виступу.

 

6. Принципи правопису української мови. Особливості написання приголосних і голосних.

Правопис слів з м’яким знаком та апострофом. Написання не- з різними частинами мови.

 

2. Правопис слів разом, окремо і через дефіс: прикметники і прислівники.

3. Особливості правопису слів іншомовного походження.

 

4. Специфіка написання і відмінювання власних назв в українській мові. Кличний відмінок.

 

5. Термінологія і поняття про терміни. Вимоги до термінів.

 

6. Орфоепія: основні орфоепічні норми української мови.

7. Лексикологія: значення слова. Полісемія, метафора і метонімія.

 

8. Поняття про синоніми, синонімічний ряд і домінанту. Стилістичні функції синонімів.

 

9. Омоніми і пароніми: спільне та відмінне. Антоніми як слова, різні за значенням.

 

10. Застарілі слова: історизми та архаїзми. Шляхи поповнення лексики: поняття про неологізми.

 

11. Словотвір. Поняття про морфему. Префікс та суфікс як словотвірні морфеми. Корінь – носій лексичного значення слова.

 

12. Основні способи словотворення в українській мові.

 

13. Поняття про частини мови. Іменник як частина мови: граматичні і лексико-граматичні категорії.

 

14. Особливості словозміни і правопису іменників.

 

15. Прикметник як частина мови: розряди, семантика, функціонування, правопис.

 

16. Числівники: розряди за значенням і структурою особливості перекладу і правопису.

 

17. Займенник: розряди за значенням, правопис. Прислівник як незмінна частина мови.

 

18. Дієслово і дієслівні форми. Граматичні категорії дієслова. Утворення дієприкметників і дієприслівників.

 

19. Поняття синтаксису. Синтаксична будова української мови. Основні принципи.

 

20. Словосполучення як мінімальна синтаксична одиниця: зв’язок між компонентами, смислові відношення, роль у реченні.

 

21. Просте речення. Види речень за метою висловлювання, за структурою, за інтонацією, за структурною повнотою.

 

22. Пунктуація при однорідних членах, вставних і вставлених конструкціях, звертаннях та відокремлених членах простого речення.

 

23. Складне речення: типи речень залежно від граматичних і семантичних відношень між частинами.

 

24. Зв’язний текст. Пряма і непряма мова. Поняття абзацу.

11.2. Перелік теоретичних питань для підготовки до заліку.