Лабораторна робота №2

ТЕМА: Історія розвитку вітчизняного тракторобудування.

МЕТА РОБОТИ: Ознайомитися з історією розвитку вітчизняного автомобілебудування.

ЗМІСТ|вміст| РОБОТИ: Вивчення історії розвитку вітчизняного автомобілебудування.

|запал

ЗМІСТ ЗВІТУ:

3. Описати загальні теоретичні відомості.

4. Привести рисунки 2.1-2.10.

ЗАГАЛЬНІ ТЕОРЕТИЧНІ ВІДОМОСТІ:

ВІТЧІЗНЯНЕ АВТОМОБІЛЕБУДУВАННЯ

Автомобіль - основний енергетичний засіб для перевезення пасажирів та вантажів.

Автомобілі створені в результаті кропітких і цілеспрямованих пошуків кількох поколінь талановитих людей.

Дореволюційна російська автотехніка

Ще в 1752 р. кріпак винахідник-самоучка Леонтій Шамшуренков змайстрував «самохідної коляски».

У 1791 р. російський механік і винахідник Іван Кулібін побудував триколісну «коляску-самокатка» з двома провідними колесами. У ній винахідник застосував ряд механізмів, які використовуються в сучасних тракторах і автомобілях: коробку передач, рульове управління, гальма. Механічного двигуна в той час ще не було, тому «самокатка» і «самохідної коляски» приводили в рух мускульною силою людини.

У 1830 р. петербурзький майстер К. Янкевич розробив проект парового автомобіля.

У 1879 р. російським інженером О.С. Костовичем був побудований двигун внутрішнього згоряння потужністю 59 кВт (80 к.с.), масою 240 кг, що працював на бензині.

У 1889 р. Б.А. Яковлєв організував виробництво автомобільних гасових двигунів.

Піонером вітчизняного промислового автомобілебудування можна вважати московську велосипедну фабрику «Дукс» Ю.А. Меллера, де була зроблена спроба налагодити випуск російських автомобілів і навіть було виготовлено кілька машин.

 

Рис. 2.1. Автомобілі фірми «Дукс»

 

Ідея створення національного автомобіля займала уми передових представників російської технічної інтелігенції, багато з яких здобули освіту, жили і працювали за кордоном. Одним з них був видатний російський автоконструктор Борис Григорович Луцької, який на початку 90-х років минулого століття спроектував кілька двигунів внутрішнього згоряння, що призначалися для саморушних екіпажів.

Піонерами автомобілебудування являються: фірма «Лесснер», автомобільний завод І.П. Пузирьова, Російсько-Балтійський завод в Ризі.

 

 

Рис. 2.2. Автомобілі завода Руссо-Балт та І.П. Пузирьова

 

 

У цілому ж до 1917 р. в Росії в різний час автомобілі випускалися наступними заводами і фабриками: «П.А. Фрезі і К»,«Е.Л. Лідтке»,«Д. Скавронський», «Ів. Брейтигам», Товариством«Політехнік»,«П.Д. Яковлєв»,«К. Крюммель», АТ«Луці»,«Н.Е. Бромлей»,«Брати Крилова і К»,«А.І. Євсєєв»,«П.П. Ільїн»,«Автомобільне Московське товариство (АМО)»братів Рябушинських (Москва),«А. Лейтнер»; машинобудівної майстерні М.М. Хрущова (м. Орел), АТ «В.А. Лебедєв»(м. Ярославль);«Аксай»(м. Ростов-на-Дону);«Російський Рено»(м. Рибінськ);«Бекас»(Митищі) та ін Одночасно існувала велика кількість підприємств з виробництва шин, акумуляторів, електрообладнання, обладнання й, одягу для водіїв.

 

Однак незважаючи на численні відмінні якості, російські автомобілі не одержали належного поширення. Основне питання полягав головним чином в тому, чи потрібна взагалі Росії масова автомобілізація. На рубежі століть лише незначна кількість людей в Росії добре розуміли, що цій оглушливо стріляючої і тремтячою машині - автомобілю - належить майбутнє.