Проект Конституції В. Ющенка розділ IV Національні Збори України

Стаття 85 Національні Збори України - Парламент України є єдиним органом законодавчої влади. Стаття 86 Національні Збори України складаються з двох палат - Палати депутатів і Сенату. Загальний склад Палати депутатів - триста народних депутатів, які обираються строком на чотири роки.

До загального складу Сенату входять по три сенатори, які обираються строком на шість років в Автономній Республіці Крим, кожній області, місті Києві, в містах, що за статусом прирівняні до області. Кожні два роки відбувається оновлення третини складу обраних сенаторів - обираються по одному сенатору, обраному в Автономній Республіці Крим, кожній області, місті Києві, у містах, прирівняних за статусом до області. До загального складу Сенату входять також сенатори, якими довічно стають після закінчення повноважень Президенти України за їх згодою, крім тих, яких було усунено з поста в порядку імпічменту.

 

Функції парламентів:

Представницька - полягає в тому, що парламент є виразником інтересів та волі народу, нації, який уповноважений приймати важливі рішення від імені народу (ст. 5 К-ції України);

Законодавча - полягає в тому, що парламент видає закони, які мають вищу юридичну силу. У деяких країнах парламент є єдиним органом законодавчої вла­ди (Індія, Японія та ін.), в інших законотворча компетенція роз­поділяється між загальнонаціональним законодавчим органом та законодавчими органами суб'єктів федерації. Ст. 1 Конституції США: «Всі ухвалені тут повноваження законодавчої влади надаються Конгресові…»;

Контрольна. Контроль за виконанням законів, діяльністю органів виконавчої влади;

Фінансова -у більшості країн парламент приймає основний фінансовий документ держави - закон про державний бюджет, а також видає ряд інших законів, які тією чи іншою мірою стосуються фінансо­вих питань

Зовнішньополітична. Парламенти приймають безпосередню участь у зовнішньополі­тичному житті держави, зокрема, вони схвалюють укладені між­народні договори, ратифікують та денонсують їх тощо.

Парламент, який не виконує свої функції є дисфункціональний та може бути розпущений. РОЗПУСК ПАРЛАМЕНТУ (пала­ти) — дострокове припинення пов­новажень парламенту главою держа­ви. Р. п. неможливий у президентсь­ких республіках класичного типу, де організація влади грунтується на принципі жорсткого поділу влади і президент не наділяється правом Р. п.

Р. п. з одночасним призначенням нових виборів є одним із способів розв'язання конфліктів між виконавчою і законодавчою вла­дою із залученням виборців. Консти­туції зазвичай чітко визначають пе­релік випадків та умов, за яких мож­ливий Р. п. Як правило, розпуску підлягають тільки нижня палата та однопалатний парламент. У разі роз­пуску нижньої палати зазвичай при­пиняється і повноваження верхньої палати.

Парламент не повинен виконувати не властиві йому функції.

ЗАГРОЗИ ОБРАННЯ ПРЕЗИДЕНТА ПАРЛАМЕНТОМ

· Президент – Глава держави, Гарант дотримання Конституції та законів України. Президент несе персональну відповідальність за додержання Конституції, захисту прав та свобод громадянина. Одним з фундаментальних прав громадянина є право обирати. Пряме виборче право – визнаний принцип демократичних виборів, який застосовується у більшості країн. Джерелом влади у державі був і залишається народ.

Вибори Президента України є прямими. Громадяни України безпосередньо обирають Президента України (ст. 4 ЗУ «Про вибори Президента України», 1999 р.).

Президент обирається напряму у Болгарії, Польщі, Франції та ін.

· Згідно ст.156 Конституції України Президент проголошує референдум щодо змін до Конституції. (Стаття 156. Законопроект про внесення змін до розділу I
"Загальні засади", розділу III "Вибори. Референдум" і розділу XIII
"Внесення змін до Конституції України" подається до Верховної Ради
України Президентом України або не менш як двома третинами від
конституційного складу Верховної Ради України і, за умови його
прийняття не менш як двома третинами від конституційного складу
Верховної Ради України, затверджуєтьс всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України).

Президент складає присягу, де присягає на вірність Україні та додержуватися Конституції та законів України. Тому ініціатива В.Ющенко щодо можливого референдуму цілком виправдана.

Всенародно обраний Президент має переваги:

- отримав безпосередньо вотум довіри від громадян. Найвища легітимність. На таких виборах перемогу отримує харизматична особистість, лідер, дискутант, діяч, стратег, який відзеркалює широкі суспільні настрої, епоху. Такий Президент ближчий та зрозуміліший народу, підзвітний тільки йому;

- обраний всенародно Президент є главою держави, виступає від її імені та не належить (не підзвітний) до жодної з гілок влади. Президент незалежний у відносинах з парламентом та іншими державними органами.

- Прямі Вибори Президента є фінансово затратнішими (ніж якби це робив парламент). Проте це ціна реальної електоральної демократії в Україні.

- кажуть, що обрання Президента парламентом є гарантією від узурпації влади Президентом. Але існує багато норм, які уже виключають можливість узурпації влади:

а) обмеження терміну повноважень Президента;

б) заборона мати інший представницький мандат,

в) можливість усунення Президента з поста у порядку імпічменту в разі вчинення ним державної зради або іншого злочину (ст.111).

г) можливість визнання КСУ актів Президента неконституційними.

 

Обрання Президента парламентом має ряд недоліків:

- парламентарі є корпорацією, що має свій менталітет, тому думка народу та депутатів про Президента може не збігатися;

- депутатам притаманно обирати Президентом людей із ситуативною поведінкою, якими легко маніпулювати, тому існує ризик, що буде обрано найслабшого всупереч народу.

- Усі кандидати на посаду Президента повинні мати рівні права: існує заборона обмежень до кандидатів у Президенти щодо політичних релігійних та інших переконань. А якщо політичні симпатії узурповані у парламенті?

- Глава держави отримує мандат від парламенту, його влада є вторинною, похідною. Він не може вважати себе безпосереднім обранцем народу й не може протиставити свої повноваження цьому органу законодавчої влади. Обраний у такий спосіб Президент має обмежені повноваження та не відіграє такої ролі в державномужитті країни, як Президент, який обирається народом. Іноді називається «слабкий» Президент.

· Світова практика свідчить, що для стабільності конституційного ладу, узгодженого функціонування державного механізму, вищого керівництва в міжнародних відносинах інститут Глави держави є обєктивно необхідним. Важливим завдання Президента є забезпечення певного політичного курсу держави. Очевидно, порядок денний на 2010 р. передбачає обрання Президента – гаранта європейського цивілізаційного вибору України. Спроби змінити механізм обрання Президента є загрозою такого вибору.