2018-01-21
397
Для того, щоб виявити великі цикли кон'юнктури, Кондратьев позначив промислово-капіталістичні цикли як середні цикли тривалістю у 9 років. Це було необхідно для вирівнювання статистичних даних, крім того, гасило вплив малих циклів із короткими коливаннями у 3-3,5 роки.
За оцінкою М.Д.Кондратьєва, періоди великих циклів з кінця XVIII ст. виявилися такими:
За результатами проведеного дослідження Кондратьев встановив, що перед початком підвищувальної хвилі кожного великого циклу відбувалися глибокі зміни в техніці (технології) виробництва на підставі появи кардинальних винаходів і відкриттів, радикальних нововведень.
Першому великому циклу економічної кон'юнктури, його підвищувальній хвилі сприяли зміни у текстильній, хімічній і металургійній промисловості. Початку підвищувальної хвилі другого великого циклу передували винаходи турбіни, жатки, телеграфу Морзе, парового насоса, швейної машини Зінгера, відкриття Фарадеєм електромагнітної індукції, створення Максвеллом теорії магнітного поля, розвиток залізничного і морського транспорту. Підвищувальній хвилі третього великого циклу кон'юнктури сприяли винахід радіо, телефону, електродвигуна, зокрема, створення трифазного асинхронного двигуна на змінному струмі, а також розвиток металургії, зокрема, розроблення теорії термічної обробки сталі, масове впровадження електрики та інших новацій.
Друга емпірична правильність (за термінологією Кондратьева) зводиться до того, що періоди підвищувальних хвиль великих циклів супроводжуються значними соціальними потрясіннями у житті суспільства, тоді як на знижувальній ділянці ці потрясіння незначні.
Третя емпірична правильність у великих циклах кон'юнктури характеризується депресією сільського господарства на знижувальній ділянці хвилі.
Четверта правильність, котра спостерігається, зводиться до того, що великі цикли кон'юнктури виявляються у тому ж єдиному процесі динаміки економічного розвитку, в якому проявляються і середні цикли з їхніми фазами підйому, кризи та депресії. Тому середні цикли немовби нанизуються на хвилі великих циклів.
Таким чином, характер фази великого циклу не може не позначитися на ході середніх циклів. Так, якщо спостерігати знижувальний період великого циклу, то всі підвищувальні тенденції середніх циклів будуть послаблені, а знижувальні тенденції підсилюватимуться загальною знижувальною хвилею великого циклу. Короткі і слабкі підйоми середніх циклів будуть супроводжуватися тривалими і глибшими депресіями.
Далі М.Д. Кондратьєв дійшов висновку, що підвищувальна хвиля великого циклу пов'язана з оновленням і розширенням основних капітальних благ, із радикальними змінами у продуктивних силах суспільства. Для цього процесу потрібні величезні запаси капіталу, зокрема, для зміни його пасивної частини (споруд, будинків, комунікацій тощо). Звідси необхідно, щоб крива зростання капіталу була вище від кривої поточного інвестування на заміну активної частини капіталу у формі верстатного обладнання, транспортних засобів і т.ін. Концентрації капіталу сприяють система кредиту і фондова біржа.
Крива темпу накопичення капіталу значно вища на стадії знижувально-депресивної хвилі, бо обсяг капітальних вкладень знижується. Це створює умови для накопичення перед черговою підвищувальною стадією великого циклу економічної кон'юнктури.
У хвильовій теорії Кондратьева австрійський економіст Й.Шумпетер побачив можливість подолання криз і спадів у суспільному виробництві за рахунок інноваційного оновлення капіталу через технічні, організаційні, економічні та управлінські нововведення. В його фундаментальній праці "Ділові цикли" подано теорію мультициклічності хвильових коливань, ефективної конкуренції замість цінової, розроблена концепція ефективної монополії. В теорії та методології інноватики наведені Шумпетером ділові цикли тепер прийнято пов'язувати зі зміною технологічних укладів у суспільному виробництві. У кожному технологічному укладі є свої визначальні чинники, що впливають на створення нового продукту, використання нової технології й організації виробництва, появу нових ринків збуту і джерел сировини.
