Документознавство як метанаука

Мета: набуття вмінь і навичок аналізувати міждисциплінарні зв’язки в науці

Завдання

1. Скласти перелік дисциплін документально-комунікаційного циклу.

2. Дослідивши об’єкт, предмет, функції, основні напрями дослідження галузей знань документально-комунікаційного циклу, з’ясувати взаємовпливи між ними на теоретичному та методичному рівнях.

3. Порівняти основні етапи розвитку документознавства та джерелознавства, виявити спільне та відмінне в розвитку цих наук.

4. На конкретних прикладах розкрити зв’язки між:

- документознавством та архівознавством;

- документознавством і діловодством;

- документознавством і дипломатикою;

- документознавством та історичним джерелознавством;

- документознавством і текстологією.

5. Сформулювати висновки про міждисциплінарність науки другої половини ХХ ст. – початку ХХІ ст.

Самостійна робота

1. Розкрити значення для розвитку документознавства архівознавства, джерелознавства, діловодства, дипломатики, палеографії, текстології. Порівняти об’єкт, предмет, завдання наук, показати спільне й відмінне у їх змісті. Результати оформити в таблиці.

2. Підготувати реферат на тему: „Міждисциплінарна природа документознавства”.

Реферат на обрану студентом тему

Література: 32, 34, 42, 55, 76, 79, 82, 84, 87, 88, 90, 91, 96, 101, 105, 108, 109, 112–118, 125, 134, 138, 158, 165, 182, 209, 212, 221, 220

Практичне заняття 6

Терміносистема документознавства

Мета: закріплення навичок аналізувати, синтезувати знання, виявляти залежність між формою та змістом понять

Завдання

1. Опрацювати термінологічні стандарти ГОСТ 16487–70, ГОСТ 6.10.2–75, ГОСТ 16487-83, ДСТУ 2732-94, ДСТУ 2732:2004. Порівняти їх структуру та кількість стандартизованих термінів.

2. Скласти перелік термінів і понять, тлумачення яких подають досліджувані нормативні документи. Виявити нововведення ДСТУ 2732:2004.

3. Порівняти тлумачення термінів „документ”, „діловодство”, „формуляр документа”, „бланк документа”, „реквізит документа”, „організація роботи з документами”, „документообіг”, „реєстрація документа”, „номенклатура справ”, „архів”, „документальний фонд”, „фондування документів”, „носій інформації документованої”, „форма документа уніфікована”, „документація управлінська”, „інформація документна”, „архівний документ”, „документ тимчасового зберігання”, „документ вхідний”, „графічний документ”, „зображувальний документ”, „особовий документ”, „документ особового походження”, „текстовий документ”, „письмовий документ”, „кінодокумент”, „фотодокумент”, „фонодокумент”, „відеодокумент”, „електронний документ”, „правила документування”, „юридична сила документа”.

4. Зробити висновки про розвиток терміносистеми документознавства у другій половині ХХ ст. – початку ХХ ст., визначити якісні зміни, дати пояснення їх чинників.

Самостійна робота

1. Підготувати наукове повідомлення на тему „Історична зумовленість зв’язків терміносистеми документознавства з терміносистемою діловодства та архівістики”.

2. Підготувати реферат на тему: „Сучасний стан терміносистеми документознавства в Україні”

Реферат на обрану студентом тему

Література: 9–13, 15–17, 26, 40, 55, 108, 121, 132, 137, 173, 186, 187, 206, 211, 214

Практичне заняття 7

Кодування інформації

Мета: набуття навичок документування інформації на основі характеру знакових систем, мовних кодів

Завдання

І. Виконати завдання:

1. Закодувати піктографічним способом таку інформацію:

Осінь. Широке вікно навскіс перетяте вигнутою виноградною лозою. На ній тріпочуть тонкі, прозоро-жовті листочки, їх візерунок навертає до думки про старовинні гобелени. Сонячний промінь пронизує листя наскрізь, воно поволі темніє, тліє, розсипається рудим попелом.

Усе містечко в тихому шурхотінні листя. Невпинний шелест його у повітрі й на землі, під ногами. Він наповнює все довкола, віддаляючи гуркіт автомобільних моторів і звуки людських голосів кудись далеко, у безвість.

Врізані в синє небо дахи в червоних панцирах черепиці. Розігріті сонцем, вони, мабуть, теплі на дотик. Контури дахів і недалеких гір творять природну, тривку єдність. Замкнуте, одвічне коло.

Останні червоні, солодко-пахучі ягоди яскріють на довгім гнучкім пагіллі в малиннику.

Важкі, теж останні, кетяги чорного й рожевого винограду. „Ізабелла”, „рислінг”. Назви урочисті й витончені. Виноград перестиглими ягодами скапує вниз, у суху траву, на світло-медове листя.

Осіннє яблуко „джонатан” чекає перших приморозків. М’яку, соковиту грушу смачно скльовує птах.

Ще свіжі голівки дрібних хризантем на високих, ослаблих уже стеблах. Стебла ось-ось всохнуть, зламаються, і тоді білі й брунатні зірочки звільнених квітів попливуть без вороття за вітром.

Бджоли. Ще й досі носять у вулик жовтогарячий, синій і червоний пилок на обважнілих прозорих крильцях. Втомлені, майже знесилені, здійснюють своє одвічне призначення.

Н. Бічуя. Спогад про Грузію

// Незнайома: Антологія української „жіночої” прози та есеїстики другої пол. ХХ –поч. ХХІ ст. / Авт. проект В. Габора. – Л.: ЛА „Піраміда”, 2005. – С. 72.

Зробити узагальнюючі висновки про особливості піктографічного способу кодування інформації.

2. Розробити власну знакову систему кодування української абетки та закодувати текст.

Феномен документа починає вивчатися тільки у ХХ ст. Різноаспектний науковий аналіз його складових – інформації та матеріального носія – є прерогативою ряду наук, що проголошують документ об’єктом свого дослідження. Водночас витоки цих досліджень мало пов’язані із сьогоднішнім змістом таких розробок, а сам процес пізнавальної діяльності був сконцентрований на одній з характеристик без поєднання з іншою. Інакше кажучи, історично все починається з наукового опрацювання тексту (тобто інформації), його семантики та побудови. Зовнішня форма, носій інформації довгий час не привертали уваги дослідників. Однак, і поява такої уваги була пов’язана не з узагальненням даних характеристик документа як ідеального об’єкта, а з конкретним (часто – рідкісним, унікальним) документом та його специфічними ознаками як речового виробу.

Кулешов С. Г. Документознавство: Історія. Теоретичні основи

/ УДНДІАСД, ДАКККіМ. – К., 2000. – С. 13–14.

3. Ознайомитись із міфологічною історією про Амура та Психею у виконанні давньоримського письменника Апулея, викладену в „Метаморфозах або Золотому віслюку”. Порівняти художнє слово з мистецьким відтворенням сюжету

у скульптурних роботах:

Філіп Бертран. Вознесіння Психеї;

Антоніо Канова. Амур і Психея;

живописі:

Моріс Дені. Серія „Історія Психеї”.

Порівняти способи і прийоми, використані авторами для передачі тотожної інформації. Указати на особливості знакових кодів, використаних авторами згаданих творів для передачі змісту міфологічного сюжету.

4. За „Малоросійським гербовником” (К., 1993), укладеним В. Лукомським і В. Модзалевським, геральдичними науковими студіями, проаналізувати герби родів Браницьких, Вишневецьких, Ставиських, Тарнавських. Указати на особливості кодування інформації емблемними знаками.

5. Уявіть, що Ви – відповідальний працівник Національного заповідного парку Амазонії. Враховуючи особливості природних кліматичних умов, флори та фауни, розробити не менше п’яти специфічних дорожніх, пішохідних знаків, що дозволили б убезпечити перебування відвідувачів на території парку. Скласти пояснювальний супровід до кожного емблемного знаку.

ІІ. Дати узагальнюючий висновок про:

- знакову природу інформації;

- системи запису інформації;

- ступінь знаковості інформаційної та матеріальної складових документа.

Самостійна робота

1. Підготувати повідомлення про історію письма доколумбових цивілізацій Північної, Центральної, Південної Америки, аборигенів Австралії та Океанії. Встановити еволюцію знаків і способів кодування інформації.

2. Підготувати реферат на тему: „Еволюція способів кодування інформації”.